Рішення № 97000931, 13.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7331/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача адвоката Стаханової М.Д. (згідно ордеру),

представника відповідача Тарановського Р.В. (згідно витягу),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Южненського управління Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Южненського управління Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0126836-5407-1517 від 25.06.2019 року, № 0126837-5407-1517 від 25.06.2019 року щодо нарахування податку на загальну суму 204236,34 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що ГУ ДФС у Одеській області було винесено податкові повідомлення-рішення № 0126836-5407-1517 від 25.06.2019 року, № 0126837-5407-1517 від 25.06.2019 року на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України на об`єкт нерухомості, якими позивачу було нараховані податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішенням протиправним та такими, що порушують його права. Позивачу на праві власності належить майновий пай, який складається з нежитлової будівлі, комплекс телятників, загальною площею 4730,2 кв.м. та нежитлової будівлі - склад ядохімікатів, загальною площею 755,6 кв.м, які розташовані за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівський район. Вказані комплекси використовується позивачем, як сільськогосподарським товаровиробником, безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Позивач вважає, що вказані приміщення відповідно до пп. "ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.01.2020 року.

27.12.2019 року від представника ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким, відповідач не погоджується з доводами позивача та зазначає, що обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік проводилось на підставі наявних даних в ГУ ДФС в Одеській області, отриманих в автоматичному режимі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

05.03.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

15.04.2021 року провадження у справі поновлено.

15.04.2021 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.04.2021 року.

Ухвалою суду від 29.04.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд замінив відповідача ГУ ДФС в Одеській області на правонаступника – ГУ ДПС в Одеській області та оголосив перерву по справі до 13.05.2021 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача, ГУ ДПС в Одеській області, заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Відповідач, Южненське управління Головного управління ДФС в Одеській області, у судове засідання не з`явився, належним чином ат своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вислухав думку сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є головою селянського (фермерського) господарства «Гайчук», видами діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.03.2018 року індексний номер 118908892, ОСОБА_1 на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 42.5279 (га), кадастровий номер: 5122781500:01:001:0595.

Також, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) серії ОД-ХІІІ № 386, 02.07.2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нежитлової нерухомості - склад ядохімікатів, загальною площею: 755,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) серії ОД-ХІІІ № 387, 02.07.2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нежитлової нерухомості - комплекс телятників, загальною площею 4730,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з актом приймання-передачі та оцінки майнового внеску члена до статутного капіталу СФГ «Гайчук» від 23.02.2018 року, позивач передав в якості внеску до статутного капіталу СФГ «Гайчук»: склад ядохімікатів, загальною площею: 755,6 кв.м. та комплекс телятників, загальною площею 4730,2 кв.м.

25.06.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0126836-5407-1517 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за 2018 рік з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (комплекс телятників, загальною площею 4730,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ) у сумі 176105,35 грн.

25.06.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0126837-5407-1517 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за 2018 рік з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (склад ядохімікатів, загальною площею: 755,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ) у сумі 28130,99 грн.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

З 01 січня 2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Абзац «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлює, що будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності не є об`єктом оподаткування.

Таким чином правовою підставою для отримання пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність двох умов:

- особа є сільськогосподарським виробником;

- дане нерухоме майно використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності такої особи.

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець.

Фермерське господарство діє на основі установчого документа для юридичної особи - статуту.

Судом встановлено, що селянське (фермерське) господарство «Гайчук», утворене 16.09.1996 року, діє на підставі нової редакції статуту селянського (фермерського) господарства «Гайчук» від 23.01.2018 року.

Пунктом 1.2 Статуту визначено, що головою статуту селянського (фермерського) господарства «Гайчук» є ОСОБА_1 .

Пункт «б» ч. 1 ст. 14 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право самостійно господарювати на землі.

Відповідно до коду 1271 державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 затвердженого Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, а саме: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

Отже комплекси нежитлових споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н., с/рада Каїрська, Комплекс будівель та споруд № 1, будинок НОМЕР_2 та будинок 2 належали позивачу на праві власності та використовувались останнім через створене позивачем фермерське господарство.

Крім того, суд встановив, що згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2018 року № 128302465 та № 128310717, право власності на зазначені комплекси нежитлових споруд 18.06.2018 року зареєстровано за СФГ «Гайчук».

Тобто, з 18.06.2018 року позивач не є власником зазначених об`єктів нерухомого майна, тоді як податкові повідомлення рішення прийняті за січень-грудень 2018 року, враховуючи період, коли позивач вже не був власником зазначеного майна.

Таким чином, судом встановлено, що нерухоме майно, нежитлові будівлі позивач використовував безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності через СФГ «Гайчук», в якому він є головою господарства (керівником і засновником) тому таке майно не може вважатися об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Таким чином, використання позивачем у своїй сільськогосподарській діяльності нежитлових будівель, які були до червня 2018 року його приватною власністю, свідчить про те, що перелічені вище об`єкти нежитлових будівель підпадають під дію положень п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України та не є об`єктом оподаткування.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 2340/4117/18.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2042,36 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Южненського управління Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.06.2019 року № 0126836-5407-1517, № 0126837-5407-1517.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2042 (дві тисячі сорок дві) гривні 36 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65007).

Відповідач – Южненське управління Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Новобілярська 24/3, м. Южне, Одеська область, 65481).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 18 травня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо