Ухвала суду № 97000925, 18.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8095/21

УХВАЛА

18 травня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМАКС» про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМЕКС» надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить:

зупинити дію рішення №50873 від 29.04.2021 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМАКС", код ЄДРПОУ 40088740, критеріям ризиковості платника до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області 29.04.2021 року прийнято рішення №50873 яке не містить жодних розумних, обґрунтованих та вмотивованих підстав віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як того вимагає законодавство. А саме, у рішенні не заповнений рядок «Податкова інформація», в якому розшифровується, яка саме податкова інформація була покладена в основу висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Абстрактний запис у графі податкова інформація: «упередження розповсюдження схемного ПДВ», на думку представника позивача, не можна вважати належним зазначенням податкової інформації. У оскаржуваному рішенні ГУ ДПС в Одеській області не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. На необхідність зазначення податкової інформації вказує також ВС у своєму рішенні від 05 січня 2021 року (справа № 640/11321/20). В свою чергу, відсутність у рішенні інформації, що стала підставою для висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості, позбавила позивача можливості скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку № 1165, на подання до ДПС інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Так зазначена підстава не розкриває взагалі ніякої суті податкової інформації.

Представник позивача стверджує, що з дати прийняття рішення №50873 по 14.05.2021 року ТОВ "СТІМАКС" направляло на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 податкових накладних. Відповідно до відомостей квитанцій до вказаних податкових накладних їх прийнято та реєстрація зупинена. Підстава зупинення: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Таким чином після прийняття відповідачем рішення №50873 усі без виключення надіслані ТОВ «СТІМАКС» на реєстрацію податкові накладні почали автоматично зупинятись.

Отже, на переконання представника позивача, включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку тягне за собою однозначні правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих таким платником. При цьому, такі наслідки створюють негативний характер, як для платника податків (оскільки процес реєстрації кожної податкової накладної ускладнюється необхідністю надання пояснень та документів щодо кожної поданої на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також необхідністю оскарження відмови у їх реєстрації), так і для контрагентів платника податків, які не матимуть можливості формувати податковий кредит за господарськими операціями з цим платником, що негативно відображатиметься на їх фінансовому стані (адже процес формування податкового кредиту невід`ємно пов`язаний із фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН). Також контрагенти самі несуть значні ризики отримати статус ризиковості, оскільки співпрацюють з ризиковим підприємством.

Усі наведені обставини, за твердженнями представника позивача, логічно і вочевидь відштовхують контрагентів позивача від співпраці.

Так, ТОВ «СТІМАКС» вважає рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області №50873 від 29.04.2021 про віднесення позивача до переліку ризикових платників вочевидь протиправним, оскільки щодо позивача відсутні будь-які підстави та відомості, які б свідчили про його відповідність критеріям, визначеним у п.1— 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених у Додатку 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Розглянувши надану товариством з обмеженою відповідальністю «СТІМЕКС» заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.168 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.11.2018 року по справі №826/8556/17, від 26.04.2019 року по справі №826/16334/18.

З матеріалів наданих заявником вбачається, що підставою для звернення ТОВ «СТІМАКС» до суду слугували обставини прийняття контролюючим органом рішення №50873 від 29.04.2021 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМАКС» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, на думку позивача, вказане рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню оскільки останнє не містить в собі будь-яких обґрунтувань його прийняття та посилання на будь-які документи, що стали підставою для його ухвалення.

Отже, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправними та з огляду на обставини того, що таке рішення ускладнює ведення господарської діяльності ТОВ «СТІМАКС», що призведе до понесення підприємством та його контрагентами значних збитків, оскільки прийняття останнього унеможливлює здійснення реєстрації податкових накладних, підприємство позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність. Крім того, позивач зазначає, що дія оскаржуваного рішення призводить до погіршення ділової репутації, оскільки контрагенти самі несуть значні ризики отримати статус ризиковості, оскільки співпрацюють з ризиковим підприємством, що як наслідок, відштовхує контрагентів позивача від співпраці.

Позивач також посилається на те, що припинення господарських відносин з контрагентами ставить позивача у скрутне фінансове становище, оскільки, як наслідок, у позивача є падіння в замовленнях будівельних послуг та неотримання очікуваних доходів. При цьому, відновлення господарських зв`язків надалі може бути ускладнено у зв`язку із тим, що контрагенти позивача можуть змінити підрядника на іншого, який не визнаний податковим органом таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, і має можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

Прийняте рішення про відповідність ТОВ «СТІМАКС» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, якщо не вжити заходів по їх зупиненню, призведе до необхідності звільнення працівників та банкрутства.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, (далі - Порядок №1165) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до положень п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що положеннями зазначеного порядку визначено право платника податку оскаржувати до суду рішення про віднесення його до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас, суд зазначає, що включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригувань, поданих платником.

Як встановлено судом зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення, зазначене рішення контролюючого органу несе для підприємства негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарським операціям.

Позивач заперечує законність прийнятого рішення в частині його включення до переліку ризикових платників податків. Крім того, в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які обґрунтування його прийняття, та посилання на будь-які документи, що стали підставою для його ухвалення.

Отже, спірне рішення впливає на обов`язок підприємства заявника, як платника податків, при постачанні товарів складати та подавати на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які є підставою для нарахування контрагентами позивача сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також покладає на підприємство додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської операції.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів заявника від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для товариства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість.

Слід зауважити, що Європейський суд з прав людини у рішенні Пантелеєнко проти України від 29.06.2006 року зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні Дорани проти Ірландії від 31.07.2003 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, зі змісту зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачаються висновки стосовно того, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності товариства у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних внаслідок прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість та доведеність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Також суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Таким чином, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок блокування господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення по усій території України карантинних заходів призведе до значних зусиль та витрат.

Крім того, суд враховує і ту обставину, що спірне рішення порушує права не тільки позивача, а і його контрагентів, оскільки у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні фактично позбавлені права та не мають можливості формувати податковий кредит.

При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що наведені позивачем обставини можуть ускладнити ведення ТОВ «СТІМАКС» господарської діяльності, що може призвести до понесення підприємством та його контрагентами значних збитків.

У зв`язку із зазначеним, суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМАКС» та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «СТІМАКС» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію рішення №50873 від 29.04.2021 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМАКС", код ЄДРПОУ 40088740, критеріям ризиковості платника до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили.

Роз`яснити, що у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя П.П. Марин