Ухвала суду № 97000894, 18.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8004/21

УХВАЛА

18 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання недійсними та скасування рішень №155250009666 від 13.11.2020 року, №155250009666 від 19.02.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14 травня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивачка просить:

- визнати недійсним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250009666 від 13.11.2020 року яким відмовлено ОСОБА_1 в призначення їй пенсії за вислугу років;

- визнати недійсним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250009666 від 19.02.2021 року яким відмовлено ОСОБА_1 в призначення їй пенсії за вислугу років;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформацію про зарахування страхового стажу та сплату періодичних соціальних платежів застрахованої особи ОСОБА_1 , номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 , за 2005, 2006, 2007, 2008 та 2009 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 07.11.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не надано документу про сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивачка надала клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначила, що судовий збір, який вона повинна сплатити за позовні вимоги складає – 908 грн. х 4 = 3632 грн. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб дохід ОСОБА_1 за минулий рік склав 41351 грн. 13 коп., а п`ять відсотків від сукупного доходу становить 41351 грн. 13 коп. : 100 * 5 = 2067 грн. 55 коп. Отже, на переконання позивачки, розмір судового збору у розмірі 3632 грн. значно перевищує п`ять відсотків її річного доходу.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

З огляду на вказані вимоги закону, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Скрутне матеріальне становище – це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи на придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо). Незадовільний матеріальний стан може залежати і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, виплат соціальної допомоги, тощо.

Так, у рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року ЄСПЛ зазначено, що сплата судового збору не обмежує права заявників на доступ до правосуддя та для гарантування справедливого балансу, сторони повинні довести свою погану фінансову ситуацію.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 надано відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до яких дохід позивачки за минулий рік склав 41 351 грн. 13 коп., однак вказаний документ не є таким, що підтверджує об`єктивно її майновий стан та не доказує, що майновий стан на даний час у повному обсязі перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачкою заявлено 3 вимоги немайнового характеру та одну похідну від них – зобов`язання призначити пенсію за вислугу років.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року – 2 270,00 гривень.

Таким чином, позивачка повинна сплатити судовий збір у розмірі 2 724,00 грн.

Також, суд зазначає, що невмотивоване звільнення від сплати судового збору фізичних осіб утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до суду за захистом.

Адже, відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачці строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 724,00 грн.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання недійсними та скасування рішень №155250009666 від 13.11.2020 року, №155250009666 від 19.02.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов