Рішення № 97000892, 17.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2297/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

17 травня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Божко Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАРБАТЕКСТІЛЬ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000063/2 від 10.12.2020 року, визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення консультації, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 лютого 2021 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БАРБАТЕКСТІЛЬ» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000063/2 від 10.12.2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягала у не проведенні в письмовому вигляді консультації між товариством з обмеженою відповідальністю «БАРБАТЕКСТІЛЬ» та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до частин п`ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000063/2 від 10.12.2020 року;

- стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БАРБАТЕКСТІЛЬ» понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БАРБАТЕКСТІЛЬ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000063/2 від 10.12.2020 року, визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення консультації – задоволено:

- визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000063/2 від 10.12.2020 року;

- визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягала у не проведенні в письмовому вигляді консультації між товариством з обмеженою відповідальністю «БАРБАТЕКСТІЛЬ» та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до частин п`ятої, шостої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України перед винесенням Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000063/2 від 10.12.2020 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БАРБАТЕКСТІЛЬ» (код ЄДРПОУ 40314889) суму сплаченого судового збору в розмірі 7 300 грн. 36 коп. (сім тисяч триста гривень тридцять шість копійок).

Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в рішенні суду від 16 квітня 2021 року не вирішено.

20 квітня 2021 року від представника позивача адвоката Божко Андрія Володимировича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в порядку ст.252 КАС України (вхід. №ЕС/19898/21), в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №420/2297/21, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, та стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» понесені судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 6 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Одеська митниця Держмитслужби будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслала. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Божко Андрія Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/2297/21 суд зазначає наступне.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.5, 7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.1, 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз застосованих, у цьому додатковому рішенні, Судом правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі №280/1765/19.

Судом встановлено, що 30 липня 2020 року між адвокатом ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» укладено договір про надання правової допомоги №21/30072020 (надалі – Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правовому допомогу щодо представництва інтересів клієнта при оскарженні ним до суду рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000014/2 від 24 липня 2020 року та в ході розгляду відповідної адміністративної справи судом (судами) України.

16 вересня 2020 року між адвокатом ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №21/30072020 від 30 липня 2020 року.

15 лютого 2021 року та 16 лютого 2021 року адвокатом ОСОБА_1 виставлено ТОВ «Барбатекстіль» рахунки №13/21/30072020, №14/21/30072020, №15/21/30072020, №16/21/30072020, №17/21/30072020 на сплату коштів за надання правової допомоги.

17 лютого 2021 року ТОВ «Барбатекстіль» сплачено адвокату ОСОБА_1 кошти в сумі 42 115,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №323.

Згідно Акту про надання адвокатських послуг №13 до Договору про надання правової допомоги №21/30072020 від 30 липня 2020 року, вартість адвокатських послуг (гонорар Адвоката) з урахуванням положень підпункту 4.1.3 пункту 4.1. Договору, складає 6 500,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вищевказані висновки зазначені в постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі № 922/2685/19.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 6500 грн. є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у акті прийому-передачі наданих юридичних послуг.

Враховуючи вищевикладене, а також зазначений стороною розмір витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача адвоката Божка Андрія Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат та вважає необхідним стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.132, 134, 139, 252, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача адвоката Божко Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Прийняти по справі №420/2297/21 додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» (просп. Шевченка, 4Д, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 40314889) понесені судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 6 500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Стефанов