Рішення № 97000786, 19.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 р. № 400/2149/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ з особливостями, передбаченими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса, вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54001

про:визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) 06.04.2021 звернувся до суду зі «Скаргою на дії державного виконавця» (надалі – Скарга), в якій просив:

визнати дії/бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) Добоні Катерини Юріївни протиправними, в особі Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄРПОУ 35065742;

зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ 35065742 усунути порушення, відновити порушене право, а саме:

закінчити виконавче провадження № ВП 62118385 ідентифікатор доступу БЕЕ5В462БЕАВ;

скасувати/припинити дію постанов

- постанова від 20.05.2020 про відкриття виконавчого провадження;

- постанова від 20.05.2020 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- постанова від 20.05.2020 про стягнення виконавчого збору;

- постанова від 20.05.2020 про арешт майна боржника;

- постанова від 20.05.2020 про арешт коштів боржника;

- постанова від 06.07.2020 про звернення стягнення на заробітну плату боржника;

- постанова від 15.10.2020 про звернення стягнення на пенсію боржника;

внести відомості до Єдиного реєстру боржників, якою вилучити інформацію стосовно Скаржника ( ОСОБА_1 ).

У Скарзі ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що виконавче провадження № 62118385 було відкрито за виконавчим документом – вимогою Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.08.2019 № Ф-75777-17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 19 194,78 грн. (надалі – Вимога).

17.03.2021 П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі № 400/3349/20, яким був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування Вимоги.

Про цю обставину ОСОБА_1 повідомив Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надалі – Відділ або відповідач. Відділ отримав повідомлення ОСОБА_1 , до якого було додану копію вказаної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду, 01.04.2021, проте, в порушення статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404), державний виконавець не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Оскільки Скарга не відповідала вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 12.04.2021 (ар. с. 38-43) суд залишив її без руху.

20.04.2021 ОСОБА_1 подав позовну заяву (ар. с. 50-53), в якій зазначив, що «… станом на час подання даної Позовної заяви, виконавче провадження закінчене, однак дана обставина не позбавляє Позивача звернутись до суду за захистом, про визнання бездіяльність Відповідача неправомірною … станом на 09 квітня 2021 року, Відповідач не повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про закінчення виконавчого провадження, про що Позивач довідався з листа № … де ГУ ПФУ … повідомляє: «Додатково повідомляємо, утримання з пенсії не припинено оскільки до Головного управління не надходила вимога державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби про припинення, ні рішення суду» … порушення … прав триває, здійснюється безспірне списання коштів з пенсії навіть у той час коли підстави відпали …».

Позовними вимогами ОСОБА_1 , згідно з позовом, є:

Визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу Добоні Катерини Юріївни протиправною, в особі Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ 35065742 не внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про закінчення виконавчого провадження, до Єдиного реєстру боржників про вилучення Позивача ( ОСОБА_1 ) в якості боржника, та не скасування постанов:

- постанова від 20.05.2020 про відкриття виконавчого провадження;

- постанова від 20.05.2020 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- постанова від 20.05.2020 про стягнення виконавчого збору;

- постанова від 20.05.2020 про арешт майна боржника;

- постанова від 20.05.2020 про арешт коштів боржника;

- постанова від 06.07.2020 про звернення стягнення на заробітну плату боржника;

- постанова від 15.10.2020 про звернення стягнення на пенсію боржника

відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме «в день коли стало відомо про такі обставини».

Вимог щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії чи вимог про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю, позов ОСОБА_1 не містить.

Ухвалою від 26.04.2021 (ар. с. 63-64) суд відкрив провадження у справі та зобов`язав відповідача подати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 62118385, докази внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відомостей про закінчення виконавчого провадження № 62118385, докази вилучення з Єдиного реєстру боржників інформації про позивача.

Відділ позов не заперечив, зазначені документи не подав, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 заявив про розгляд справи за його відсутності.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, 20.05.2020 Відділ відкрив виконавче провадження № 62118385 з виконання Вимоги.

Крім постанови про відкриття виконавчого провадження (ар. с. 5-6), 20.05.2020 у виконавчому провадженні № 62118385 були винесені постанови про: розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника (ар. с. 7-13).

06.07.2020 та 15.10.2020 головний державний виконавець Відділу Добоні Катерина Юріївна у виконавчому провадженні № 62118385 винесла постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які направила до ТОВ «К.С.К. «ГРУП» та до Управління ПФУ Заводському районі м.Миколаєва (ар. с.14-15).

17.03.2021 набрало законної сили рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, яким було визнано протиправною та скасовано Вимогу (ар. с. 24-27).

01.04.2021 до Відділу надійшло відповідне повідомлення ОСОБА_1 , до якого позивач додав копію рішення суду апеляційної інстанції (ар. с. 29-31). У повідомленні позивач, серед іншого, просив повернути усі стягнуті кошти.

Згідно з доданими до позову «Інформацією про виконавче провадження» та «Інформацією з Єдиного реєстру боржників», станом на 05.04.2021 відомості про винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження не були відображені (ар. с. 18-22).

До суду зі Скаргою позивач звернувся 06.04.2021.

Проте, як встановлено судом на підставі інформації з АСВП, саме в той день – 06.04.2021 державний виконавець Відділу, з посиланням на пункт 5 частини першої статті 39, статтю 40 Закону № 1404, винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № 62118385 (ар. с. 79-80).

Пунктами 2 і 3 постанови про закінчення виконавчого провадження була припинена чинність арешту майна боржника (позивача) та скасовані інші заходи примусового виконання рішення, а також був знятий арешт з коштів боржника, накладений постановою від 20.05.2020. Крім того, державний виконавець припинив (пункти 4 і 5 постанови) утримання із пенсії боржника (постанова від 15.10.2020) та утримання із заробітної плати боржника (постанова від 06.07.2020). Копії постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 6, були направлені до Відділу з питань виплат пенсій № 3 та до ТОВ «К.С.К. «ГРУП».

Станом на 18.05.2021 в Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація щодо ОСОБА_1 .

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частинами першою та другою статті 40 Закону № 1404 встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Зміст постанови про закінчення виконавчого провадження № 62118385 відповідає вказаним вимогам, а доводи ОСОБА_1 про те, що державний виконавець був зобов`язаний, одночасно із закінченням виконавчого провадження, скасувати всі винесені у виконавчому провадженні № 62118385 постанови (в тому числі постанову про відкриття виконавчого провадження) суд відхилив як такі, що не ґрунтуються на Законі № 1404.

Стосовно недотримання відповідачем строку для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження суд зазначив таке.

Частиною другою статті 39 Закону № 1404 встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно, Відділ (за умови, що отримання повідомлення позивача 01.04.2021 відбулось у робочий час) мав вжити заходів для того, щоб постанову про закінчення виконавчого провадження було винесено саме 01.04.2021.

Постанову, як вказано вище, було винесено 06.04.2021.

Проте, на думку суду, лише констатація цього факту (шляхом задоволення позову про визнання бездіяльності протиправною) не відповідає завданню адміністративного судочинства, яким, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефектного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд (висновки якого щодо застосування норм права, як вказано у частині п`ятій статті 242 Кодексу адміністративного судочинства, мають враховуватись судом) у постанові від 11.02.2021 у справі № 814/2458/16 вказав, зокрема, таке: «… ефективний захист прав є метою адміністративного судочинства. З огляду на це, вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці … обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду … сама лише констатація факту протиправної бездіяльності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади … це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту …».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що порушення відповідачем строку для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження не може бути єдиною підставою для задоволення позову, а обраний позивачем спосіб захисту не спрямований на відновлення порушених прав та захист законних інтересів.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 35065742) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна