Ухвала суду № 97000234, 18.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 травня 2021 року м. Київ № 320/5608/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Приватного підприємства «Богданівська Надія»

до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Богданівська Надія» до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача (Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області на користь Приватного підприємства «Богданівська Надія» (Рахунок № НОМЕР_1. МФО 380805; Ідентифікаційний код юридичної особи 42394201) грошові кошти в розмірі 100 499,74 грн.

Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вимогами у цій справі є стягнення з Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області грошових коштів в розмірі 100 499,74 грн.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з .....питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.....". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на час вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Помилковим є застосування ст. 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Таким чином, на вирішення адміністративного суду може бути переданий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Разом з тим, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 367/4282/15-а.

Як зазначив позивач у позовній заяві, ПП «Богданівська Надія» організувало збирання твердих побутових відходів на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області та відповідно до економічно обґрунтованого розрахунку розмір витрат на збирання твердих побутових відходів становив 41.69 грн. на одну особу, що здає тверді побутові відходи, на один місяць.

Позивач зазначив, що Богданівською сільською радою Броварського району Київської області 19.12.2019 року було прийнято рішення про встановлення тарифу на вивезення твердих побутових відходів на рівні 18.00 грн., при цьому різниця в тарифах що складала 23.69 грн. з кожного мешканця на місяць у період з 01.01.2020 по 30.10.2020 відшкодовувалася Богданівської сільською радою.

Разом з тим, позивач зазначив, що 26.11.2020 відбулася перша сесія Великодимерської селищної ради до якої перейшли всі права та обов`язки Богданівської сільської ради проте яка не здійснила погашення заборгованості, що виникла з різниці в тарифах між економічно-обгрунтованими тарифами та встановленими відповідним рішенням органу місцевого самоврядування за період 01.11.2020 по 31.12.2020.

Вказане зумовило звернення позивача до суду.

Суд зазначає що, органи місцевого самоврядування можуть бути як суб`єктами приватних правовідносин, так і суб`єктами публічних правовідносин. При чому статус державних чи місцевих органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права - цивільні чи публічні вони мають намір реалізувати.

Суд зазначає, що у даній справі спір пов`язаний з реалізацією приватно-правових відносин між позивачем та Великодимерської селищною радою, яка є правонаступником Богданівської сільської ради, зокрема права на відшкодування різниці з тарифів по вивезенню твердих побутових відходів. Відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює. Права, за захистом яких звернувся до суду позивач, виникають із приватно-правових відносин позивача на володіння коштами з відшкодування різниці послуг на вивезення твердих побутових відходів.

Спір про захист права юридичної особи на кошти є не публічним, а господарсько-правовим. У цьому випадку той факт, що відповідач є органом місцевого самоврядування, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд вважає, що даний спір є не публічно-правовим, оскільки він випливає з приватноправових відносин і має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства. Так, слід вказати, що у даному випадку позивачем не оскаржуються дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а Великодимерська селищна рада не виступає у спірних правовідносинах як суб`єкт владних повноважень при вчиненні владних управлінських функцій.

Пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/5608/21 за позовом Приватного підприємства «Богданівська Надія» до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про стягнення коштів.

2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.