Рішення № 96999882, 11.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/263/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

за участі представників

позивача: Костяков Д.В.

відповідача: Пензов С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 травня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 травня 2021 року.

Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (далі – позивач, ТДВ "Перечинський ЛХК") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби (далі – відповідач, Закарпатська митниця), яким просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Закарпатської митниці № 00000217719 від 30.09.2020 р. та № 00000227719 від 30.09.2020 p.; стягнути на користь ТДВ "Перечинський ЛХК" за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закарпатською митницею було проведено документальну невиїзну перевірку ТДВ "Перечинський ЛХК" щодо законності використання на митній території України та дотримання умов і строків митного режиму переробки на митній території з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплат митних платежів за митною декларацією типу ІМ 51 ДЕ від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, за результатами якої складено акт від 04.09.2020 р. № 0057/20/7.7-19/00274105. Позивач вважає висновки Закарпатської митниці помилковими, необґрунтованими зробленими в результаті неправильного застосування норм чинного законодавства, а перевірку незаконною. 20.10.2020 року ТДВ "Перечинський ЛХК" по пошті отримало податкові повідомлення-рішення № 00000217719 від 30.09.2020 р., яким Товариству нараховано податкові зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 9 830,62 грн., а також штрафні санкції у розмірі 2 457,66 грн., № 00000227719 від 30.09.2020 р., яким Товариству нараховано податкові зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію товарів (крім лікарських засобів, дозв. для вироб.) у розмірі 37 713,84 грн., а також штрафні санкції у розмірі 9 428,46 грн. Проте, зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає необґрунтованими і прийнятими в результаті неправильного застосування норм чинного законодавства, а перевірку незаконною.

Ухвалою судді від 01.02.2021 р. відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого не визнає позовні вимоги в повному обсязі зважаючи на те, що проведеною документальною перевіркою встановлено, що після закінчення строку переробки іноземного товару, встановленого митним органом та станом на час проведення перевірки товар, оформлений згідно митної декларації від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, після закінчення терміну перебування в режимі переробки не заявлений позивачем до вивезення в режимі реекспорту і не заявлений в інший митний режим, чим порушено встановлений відповідно до Митного кодексу України строк переробки товарів на митній території та порушено умови перебування і використання товарів на митній території України, поміщених в митний режим переробки з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами. Порушення порядку та строків переробки іноземного товару, поміщеного в митний режим "переробки на митній території", передбачених ст. 147, ч. 1 ст. 151 та ч. 1 ст.160 Митного кодексу України призвело до несплати митних платежів та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 47544,46 грн., в тому числі: - ввізне мито - 9830,62 грн.; - податок на додану вартість - 37713,84 грн. Таким чином, вказані результати документальної перевірки стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень – рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Закарпатської митниці від 20.08.2020 р. № 438 проведена документальна невиїзна перевірка ТДВ "Перечинський ЛХК" дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо законності використання на митній території України та дотримання умов і строків митного режиму переробки на митній території з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією типу ІМ 51 ДЕ від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, за результатами якої встановлено наступне.

15.09.2015 р. на виконання зовнішньоекономічного контракту "про переробку давальницької сировини" від 16.04.2015 р. № 120-207-FB15, укладеного ТДВ "Перечинський ЛХК" з фірмою "AGROTREND LLP" (Великобританія), здійснено ввезення на мигну територію України в зоні діяльності митного поста "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС товару "оцтова кислота синтетична (технічна) наливом у автоцистерні" вагою брутто 22 820,00 кг, вартістю 6846,00 дол. CШA (згідно рахунку-проформи від 15.09.2015 р. № PL/15/7133/0005). Перевізником товару виступало ТОВ "Нечипорук Транспорт Сервіс".

Посадовими особами Закарпатської митниці ДФС під час проведення митного контролю встановлено подання водієм ОСОБА_1 до митного контролю подвійного пакету документів: проформи-інвойсу та комерційного інвойсу під тим самим номером, але з відмінною фактурною вартістю (12 779,20 євро). На водія складено протокол про порушення митних правил від 29.09.2015 р. № 1710/30500/15 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Відповідно до ст. 511 МК України за цим протоколом тимчасово вилучено товар "оцтова кислота синтетична (технічна) вагою брутто 22820,00 кг." та напівпричіп-цистерну марки "BSLT", шасі НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 .

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 14.03.2016 р. № 308/12747/15-п провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 - закрито, а вилучений товар та всі товаросупровідні документи повернуто особі, яка притягалася до відповідальності за порушення митних правил.

Після повернення перевізнику вказаного товару, виконавцем робіт з переробки іноземних товарів - ТДВ "Перечинський ЛХК", за митною декларацією типу ІМ 51 ДЕ (поміщення товарів у митний режим переробки на митній території) від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590 здійснено митне оформлення ввезеного на адресу українського підприємства ТДВ "Перечинський ЛХК" товару: "Оцтова кислота синтетична (технічна) - 99,85% у вигляді прозорої, безбарвної рідини, наливом у автоцистерну (хімічна назва: кислота оцтова, номер CAS 64-19-7). Всього 22820 кг. Виробник - невідомий. Країна виробництва - Європейська Спільнота (EU), Країна походження - Європейська Спільнота (EU), Торговельна марка – невизначена", фактурною вартістю 6 846,00 дол. США, за кодом згідно з УКТЗЕД 2915210000.

Ввезений ТДВ "Перечинський ЛХК" товар задекларовано у митному режимі переробки на митній території, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до ст. 148 Митного кодексу України, із застосуванням звільнень від сплати ввізного мита та ПДВ, згідно положень п. 206.12 ст. 206 Податкового кодексу України.

Так, у графі 36 митної декларації зазначений код преференції по ввізному миту та ПДВ "517", що згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.09.2012 року № 1011, застосовується стосовно товарів, що помішуються в митний режим переробки на митній території для звільнень від сплати ввізного мита та ПДВ.

Вказаному митному оформленню іноземних товарів у митному режимі "переробка на митній території" передувало подання заяви про надання дозволу на розміщення товарів в митний режим переробки на митній території України. Дозвіл на поміщення в режим «переробка на митній території» із зазначенням кінцевого терміну переробки надавався м/п "Ужгород-центральний" Закарпатської митниці ДФС у відповідності до ст. 149, ст. 150 та ст. 151 Митного кодексу України згідно заяви за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657.

Так, 01.09.2015 р. до митного поста "Ужгород-центральний" Закарпатської митниці ДФС подано від ТДВ "Перечинський ЛХК" заяву щодо надання дозволу на розміщення іноземних товарів у митний режим переробки на митній території України для виробництва продукту переробки "етилацетат". Заява підписана генеральним директором підприємства ОСОБА_2 та зареєстрована на м/п "Ужгород-центральний" Закарпатської митниці ДФС за № 7263/25 від 01.09.2015. Рішення митниці: "Дозволено. Строк дії дозволу: До 90 днів з дати поміщення в режим переробки окремої партії; до 31.08.2016 по контракту".

04.04.2016 р. ТДВ «Перечинський ЛХК» подано до митного оформлення заяву - зобов`язання за № 30-153 про зобов`язання підприємства, в особі генерального директора ОСОБА_3 , переробити та вивезти у термін до 03.07.2016 р. товар «оцтова кислота синтетична (технічна)...», митне оформлення якого здійснено за МД від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, вагою брутто 22820,00 кг., фактурною вартістю 6846,00 дол. США, відповідно до задекларованого підприємством митного режиму переробки на митній території. Митницею встановлено строк закінчення переробки даної партії товару, оформленого згідно МД від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, - до 03.07.2016 р.

Після закінчення митного оформлення товару "оцтова кислота синтетична (технічна)…" ТДВ "Перечинський ЛХК" звернулося із заявою (повідомленням) від 04.05.2016 р. № 198 до Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: "умисне, з корисливих мотивів заволодіння водієм ОСОБА_1 майном (оцтова кислота синтетична (технічна)… вагою брутто 22820,00 кг.), з метою його подальшого збуту (вчинив крадіжку). Виїхавши з території митного терміналу в м. Ужгород, водій та транспортний засіб (напівпричіп – цистерна марки "BSLT", шасі НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 ) до підприємства не доїхав".

Згідно листа СВ Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області на адресу ТДВ "Перечинський ЛХК" від 15.11.2017 р. № 10925/106/25/2-2017 про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016070170000686, слідчим відділенням Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області 13.05.2016 р. були внесені відомості до ЄДР про кримінальне провадження за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та розпочато досудове розслідування.

В подальшому, за заявами ТДВ "Перечинський ЛХК" про надання дозволу на продовження строку переробки товарів на митній території України, які були ввезені за МД від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, Закарпатською митницею ДФС надавалися дозволи на продовження термінів переробки:

1) за поданою ТДВ "Перечинський ЛХК" 30.06.2016 р. заявою про надання дозволу «на продовження строку переробки товарів на митній території України» (реєстр № 4625/25 від 30.06.2016 р.), митницею надано дозвіл на закінчення переробки даної партії товару - до 01.10.2016 р.;

2) за поданою ТДВ "Перечинський ЛХК" 29.09.2016 р. заявою про надання дозволу «на продовження строку переробки товарів на митній території України» (реєстр № 7010/25 від 29.09.2016 р.), митницею надано дозвіл на закінчення переробки даної партії товару - до 31.12.2016 р.;

3) за поданою ТДВ "Перечинський ЛХК" 27.12.2016 р. заявою про надання дозволу «на продовження строку переробки товарів на митній території України» (реєстр № 9688/25 від 27.12.2016 р.), митницею надано дозвіл на закінчення переробки даної партії товару - до 03.04.2017 р.

У подальшому ТДВ «Перечинський ЛХК» більше не зверталося до Закарпатської митниці ДФС та Закарпатської митниці Держмитслужби із заявами про надання дозволу «на продовження строку переробки товарів на митній території України», які були ввезені за МД від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590.

У відповідь на звернення ТДВ "Перечинський ЛХК" щодо призупинення терміну встановленого для переробки товару "оцтова кислота…", яка оформлена у митному режимі переробки на митній території України згідно МД від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, із урахуванням проведення досудового розслідування, матеріали якого внесені до ЄДР за № 12016070170000686 від 13.05.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, Закарпатською митницею ДФС направлено лист до СВ Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області від 13.04.2017 р. 124/31/07-70-65 з проханням в межах чинного законодавства надати інформацію щодо встановлення місцезнаходження зазначеного товару. У разі встановлення місцезнаходження товару прохання повідомити митний орган про статус товарів (докази по справі, повернуті власнику тощо). Інформація необхідна для визначення статусу товару, а саме знищені, повністю втрачені.

По даному зверненню відповіді від СВ Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області на Закарпатську митницю Держмитслужби не надходило.

Листом ТДВ "Перечинський ЛХК" від 05.12.2017 р. № 561/02 про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016070170000686 підприємство повідомило митницю, що триває досудове розслідування, на підтвердження чого на адресу Закарпатської митниці ДФС надіслані копії документів: клопотання ТДВ "Перечинський ЛХК" на адресу СВ Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області від 08.10.2017 р. № 386/02 про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016070170000686; листа СВ Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області на адресу ТДВ "Перечинський ЛХК" від 15.11.2017 р. № 10925/106/25/2-2017 про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016070170000686, згідно якого кримінальне провадження № 12016070170000686 від 13.05.2016 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, знаходиться в провадженні слідчого відділення Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області. На даний час триває проведення досудового розслідування та кінцеве рішення в ньому не прийняте.

На час проведення перевірки позивачем не завершено процес переробки (не піддано у встановленому законодавством порядку переробці, не вивезено за межі митної території України, як невикористана сировина, та не поміщено в інший митний режим) ввезеного для переробки іноземного товару "Оцтова кислота синтетична (технічна)... ", оформленого за митною декларацією від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590.

До закінчення строку переробки товару, встановленого митницею (до 07.04.2017 р.) згідно митної декларації типу ІМ 51 ДЕ від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, ТДВ "Перечинський ЛХК" не здійснено реекспорту продуктів переробки та не вивезено невикористану в процесі переробки іноземну сировину і не поміщено її в інший митний режим, а також не подано заяву (клопотання) щодо припинення митного режиму переробки на митній території у разі дії обставин непереборної сили з наданням документального підтвердження факту дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заяви (клопотання) щодо припинення митного режиму переробки на митній території ТДВ "Перечинський ЛХК" не подавалась.

З урахуванням вищенаведеного проведеною документальною перевіркою встановлено, що після закінчення строку переробки іноземного товару, встановленого митним органом та станом на час проведення перевірки товар, оформлений згідно митної декларації від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590, після закінчення терміну перебування в режимі переробки не заявлений позивачем до вивезення в режимі реекспорту і не заявлений в інший митний режим, чим порушено встановлений відповідно до Митного кодексу України строк переробки товарів на митній території та порушено умови перебування і використання товарів на митній території України, поміщених в митий режим переробки з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

Порушення порядку та строків переробки іноземного товару, поміщеного в митний режим «переробки на митній території», передбачених ст. 147, ч. 1 ст. 151 та ч. 1 ст. 160 Митного кодексу України призвело до несплати митних платежів та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 47544,46 грн., в тому числі: - ввізне мито - 9830,62 грн.; - податок на додану вартість - 37713,84 грн.

За результатами проведеної документальної перевірки ТДВ "Перечинський ЛХК", Закарпатською митницею Держмитслужби складено акт від 04.09.2020 р. № 0057/20/7.7-19/00274105.

Вважаючи висновки викладені в акті від 04.09.2020 р. № 0057/20/7.7-19/00274105 Закарпатської митниці необґрунтованими, ТДВ "Перечинський ЛХК" подало заперечення до акту перевірки.

30.09.2020 року ТДВ "Перечинський ЛХК" отримало відповідь на заперечення, відповідно до якої зазначено, зокрема, що додаткових документів, які не були б охоплені та досліджені під час проведення перевірки або спростовують висновки акта перевірки, до митного органу, ні під час проведення перевірки, ні разом з поданим запереченням на акт перевірки, не надано. Таким чином, Закарпатська митниця залишила без змін акт перевірки від 04.09.2020 р. № 0057/20/7.7-19/00274105.

На підставі вказаного акту перевірки, Закарпатською митницею винесено податкові повідомлення – рішення № 00000217719 від 30.09.2020 р., яким нараховано податкові зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 9 830,62 грн., а також штрафні санкції у розмірі 2 457,66 грн. та № 00000227719 від 30.09.2020 р., яким нараховано податкові зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію товарів (крім лікарських засобів, дозв. для вироб.) у розмірі 37 713,84 грн., а також штрафні санкції у розмірі 9 428,46 грн.

29.10.2020 року ТДВ "Перечинський ЛХК" подало скаргу в порядку адміністративного оскарження на вказані податкові повідомлення рішення до Державної митної служби України.

06.01.2021 року р. ТДВ "Перечинський ЛХК" отримало рішення Державної митної служби України № 08-1/10-06/13/17749 від 28.12.2020 р., яким скаргу залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ст. 351 Митного кодексу України (далі – МК України), предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, зокрема, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів.

Відповідно до ст. 147 МК України, переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Частиною першою ст. 148 МК України визначено, що поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

Згідно ч. 1 ст. 151 МК України, строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 151 МК України, виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку, може бути продовжений митним органом, яким видано відповідний дозвіл на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 151 МК України, якщо товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, не можуть бути своєчасно реекспортовані внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, строк переробки на митній території зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили).

Згідно ч. 1 ст. 160 МК України, митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 МК України митний режим переробки на митній території припиняється митним органом у разі:

1) конфіскації товарів;

2) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.05.2012 р. № 657 (далі – Порядок 657):

- продукти переробки до завершення строку переробки товарів підлягають митному оформленню митним органом, зазначеним у дозволі на переробку, в обраний Декларантом митний режим залежно від умов зовнішньоекономічного договору (контракту) та з додержанням вимог Кодексу й інших нормативно-правових актів України з питань державної митної справи (п. 11 розділу V);

- контроль за дотриманням режиму переробки на митній території завершується після здійснення митних формальностей щодо продуктів переробки відповідно до ст. 160 Кодексу та залишків і відходів переробки відповідно до ст. 157 Кодексу (п.15 розділу V).

Згідно положень п. 132.1 ст. 132 Податкового кодексу України (далі – ПК України), у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов`язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

Згідно положень п. 206.16 ст. 206 ПК України, у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до ст. 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

У відповідності до ч. 4 ст. 296 МК України у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Згідно зі ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Згідно положень ч. 2 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

На підставі вищезазначеного, за встановленого факту недотримання ТДВ "Перечинський ЛХК" умов і строків митного режиму переробки на митній території з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, контролюючим органом, відповідно до ч. 14 ст. 354 МК України прийнято рішення про неправомірність застосування підстав для надання/отримання пільг і звільнень від оподаткування за преференцією « 517» по ввізному миту та ПДВ стосовно не переробленого, не вивезеного та не поміщеного в інший митний режим іноземного товару, задекларованого ТДВ "Перечинський ЛХК" згідно МД від 04.04.2016 р. № 305080005/2016/006590 та, у відповідності з ч. 3 ст. 282 МК України та п. 132.1 ст. 132, п. 206.16 ст. 206 Податкового кодексу України, розраховано суму заниження податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету України.

При розрахунку податкового зобов`язання використано фактурну вартість товару (згідно ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 65 МК України), ставки митних платежів, що діяли на день подання митної декларації (згідно ч. 3 ст. 295 МК України), офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації (згідно ст. 31 та ч. 4 ст. 295 МК України) та пільгова ставка ввізного мита 5,5%, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння, встановленого Законом України від 19.09.2013 р. № 584-VII "Про Митний тариф України".

Крім того, враховано норми пп. в) п. 185.1 ст. 185 ПК України, згідно яких об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з ввезення товарів на митну територію Україну, а також положення п.190.1 статті 190 ПК України, згідно яких базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Порядок підтвердження факту втрати товарів внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили встановлений розділом VIII Порядку 657.

Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події (пункт 2 розділу VIII Порядку 657).

Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем (пункт 2 розділу VIII Порядку 657).

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (пункт 3 розділу VIII Порядку 657).

З наведеного слідує, що документи, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) видаються спеціально уповноваженими на це державними органами та підприємствами, установами та організаціями.

Так, відповідно до положень пункту 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово- промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, протиправні дії третіх осіб.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Торгово-промислової палати України і заявою про засвідчення форс-мажорних обставин, що свідчить про невжиття ним передбачених законодавством заходів щодо отримання документів, які б належним чином підтверджували факт настання непереборних обставин.

Таким чином, в порушення наведених норм позивачем не надано митному органу сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 11 Кримінального кодексу України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Нормами ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Отже, посилання на факт запровадження кримінального провадження не може підтверджувати доводи позивача щодо втрати товару внаслідок протиправних дій третіх осіб (крадіжки), оскільки факт вчинення злочину може встановлюватись виключно вироком суду, а не фактом відкриття кримінального провадження.

Щодо посилання позивача на процедурні порушення при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Отже, зазначена норма передбачає умову проведення перевірки, а саме направлення повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, що і було здійснено відповідачем.

Так, повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки було направлено позивачу листом Закарпатської митниці від 20.08.2020 р. № 77-08-1/7.7-19/28/5775 рекомендованим поштовим відправленням № 8800025503037. 21.08.2020 р. повідомлення було прийняте сортувальним центром в м. Ужгород, 22.08.2020 р. - повідомлення було доставлене у точку доставки в м. Перечин, а 01.09.2020 р. вручено особисто.

Враховуючи наведені вище обставини, митним органом дотримано вимоги стосовно порядку проведення документальних невиїзних перевірок, визначених статтею 351 МК України.

Водночас, суд звертає увагу, що позивач в повній мірі скористався правом на подання заперечень до акту перевірки, подання скарг в порядку адміністративного оскарження. Розгляд скарги позивача відбувся 25.09.2020 р. в присутності представника позивача.

Зауваження позивача щодо відсутності печатки митного органу у наказі про проведення перевірки суд вважає помилковими, оскільки відповідно до пункту 67 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (затверджена постановою КМ України від 17.01.2018 р. № 55) та Додатку 3 до цієї Інструкції - наказ органу не є документом, підпис на якому скріплюється печаткою.

Також, посилання позивача на те, що митним органом не зазначено період за який проводиться перевірки або конкретний перелік МД є необґрунтованими, оскільки і наказ про проведення перевірки і акт перевірки містять посилання на конкретну митну декларацію, що є предметом перевірки.

Щодо пропуску строків давності для визначення грошових зобов`язань та мораторію на перевірки, які проводяться митним органами, суд зазначає наступне.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст.39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Крім того, згідно пп.102.2.1 п.102.2 ст.102 ПК України, грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано.

В даному випадку, з врахуванням заяв позивача строк переробки був продовжений до 03.04.2017 р. Тобто, відповідно до вищенаведених норм МК України стосовно режиму «переробка на митній території України», позивач повинен був подати митну декларацію (прирівняної до податкової декларації згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України) на вивезення продуктів переробки до (режим реєкпорт або в інший митний режим) до 03.04.2017 р., а ця дата є граничною датою подання митної декларації (яка прирівнюється до податкової декларації), відтак, строк встановлений п. 102.1 ст. 102 ПК України, закінчується 03.04.2020 р.

Однак, згідно Закону України від 17.03.2020 р. № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2 такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу".

Законом України від 13.05.2020 р. № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" у вищевказаному пункті внесено зміни згідно яких, остаточна редакція наведених приписів має наступний вигляд: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу".

Наведене зупинення строків давності є чинним та поширюється на випадки визначення сум грошових зобов`язань за перевірками з питань дотримання митного законодавства.

Крім того, до спірних правовідносин підлягають застосуванню наведені норми пп.102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПК України, а оскільки митну податкову декларацію (митну декларацію) на вивезення продуктів переробки позивачем подано не було - то грошове зобов`язання може бути нараховане без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Водночас, всупереч доводам позивача, вищевказаний мораторій на проведення перевірок з 23.05.2020 р. не поширюється на митні органи, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції згідно Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, який набрав чинності 23.05.2020 р.) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому п. 75.1 ст. 75 ПК України вищезазначеним Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ доповнено абзацом 3, згідно якого - види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно пп.41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України (в редакції згідно Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, яка діє з 23.05.2020 р.) контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Таким чином, з 23.05.2020 року види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться митним органами, встановлюються Митним кодексом України. Водночас, оскільки положення МК України не містять норм щодо строків давності визначення грошових зобов`язань - то до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, зокрема норми ст. 102 та норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо зупинення строків давності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача – суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень, доводи позову про їх протиправність не відповідають вимогам закону та обставинам справи, які підтверджено належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову та в зв`язку з відсутністю судових витрат відповідача, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (Закарпатська область, м. Перечин, вул. Ужанська, 25 код 00274105) до Закарпатської митниці Держмитслужби (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код 43337207) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті