Ухвала суду № 96999761, 18.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у роз`ясненні судового рішення)

18 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/7570/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури та до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/7570/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури та до Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, в якому він просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Київської області від 17 квітня 2020 року №145к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 22 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02 квітня 2020 року №154 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури з 22 квітня 2020 року;

- стягнути з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 22 квітня 2020 року по дату винесення судового рішення;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу;

- стягнути з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, остаточний розмір яких з підтверджуючими документами буде надано згідно з вимогами КАС України.

За наслідками розгляду вищезазначеної справи, Житомирським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 23 грудня 2020 року, яким позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано незаконним та скасовано наказ прокуратури Київської області від 17 квітня 2020 року №145к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області; поновлено ОСОБА_1 з 23 квітня 2020 року в Київській обласній прокуратурі на посаді, яка є рівнозначною посаді заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області, з якої його було незаконно звільнено; а також стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 256430,46 грн. (двісті п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять гривень сорок шість копійок), з проведенням необхідних відрахувань (податків та інших обов`язкових платежів) відповідно до чинного законодавства.

Крім того, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 23 квітня 2020 року в Київській обласній прокуратурі на посаді, яка є рівнозначною посаді заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області, з якої його було незаконно звільнено, та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, було допущено до негайного виконання.

09 квітня 2021 року до суду від Київської обласної прокуратури надійшла заява про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, яка допущена до негайного виконання. В обгрунтування поданої заяви та необхідності роз`яснення судового рішення в цій частині відповідач зазначив, що в резолютивній частині судового рішення не зазначено конкретної суми, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць, а тому для Київської обласної прокуратури є незрозумілим, яку саме суму слід виплатити позивачу.

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Розгляд заяви Київської обласної прокуратури про роз`яснення судового рішення був призначений на 20 квітня 2021 року о 12:00.

В судове засідання, призначене на 20 квітня 2021 року, сторони, які були належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, не з`явились.

Водночас, ОСОБА_1 20 квітня 2021 року надіслав на електронну пошту суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд заяви без його участі.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши заяву Київської обласної прокуратури про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20, суд зазначає наступне.

Питання роз`яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Отже, судове рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Подібної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так, в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі №826/878/17 останнім зазначено, що рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому роз`яснюючи судове рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Суд відмічає, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Разом з тим, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Наведені позивачем у заяві про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз`яснення резолютивної частини рішення в цій частині.

З мотивувальної та резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

В резолютивній частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20 судом було стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 256430,46 грн. (двісті п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять гривень сорок шість копійок), з проведенням необхідних відрахувань (податків та інших обов`язкових платежів) відповідно до чинного законодавства. Крім того, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, було допущено до негайного виконання.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу Київської обласної прокуратури, що в мотивувальній частині рішення суд, задовольняючи вимоги про стягнення середнього заробітну та визначаючи відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, конкретну суму середнього заробітку, яку належить стягнути на користь ОСОБА_1 , зазначив у рішенні розмір середньоденної заробітної плати позивача, який враховувався при розрахунку (1517,34 гривень), а також тривалість вимушеного прогулу, яка з дати звільнення до дати постановлення судового рішення у справі, становила 169 робочих днів (з 23.04.2020 по 23.12.2020).

Відтак, визначення конкретного розміру місячного середнього заробітку ОСОБА_1 за один місяць, який належить негайно стягнути на його користь, з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, та з урахуванням інформації щодо загального розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який належить стягнути на користь позивача (256430,46 грн.), розміру його середньоденної заробітної плати та тривалості вимушеного прогулу, які були вказані в мотивувальній частині рішення від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20, труднощів не викликає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, яка допущена до негайного виконання.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Київській обласній прокуратурі у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №240/7570/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, яка допущена до негайного виконання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович