Рішення № 96999469, 14.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/5095/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: представника позивача - Костриця В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.09.2020року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до вимог ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п."в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язати повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Ухвалою суду від 02.04.2021року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Позивач з 01.09.1980року по 17.07.1982року навчався в Червоноармійському сільському профтехучилищі, де отримав кваліфікацію тракториста-машиніста. З 18.07.1982року по 11.10.1983року працював трактористом-машиністом в колгоспі "Радянська Україна" в с.Сколобів Володарсько-Волинського (на даний час Хорошівського) району Житомирської області. Після служби в армії (12.10.1983 по 23.10.1985роки) з березня 1986року по 31.12.1989року працював трактористом-машиністом в тому колгоспі "Радянська Україна".

З 05.01.1990року по 21.08.1997року та з 04.11.1997року по 06.05.1998року Позивач працював трактористом-машиністом в Володарсько-Волинському об`єднанні "Райсільхозхімія".

Крім того, Позивач з 06.03.2006року по 30.03.2012року та з 02.04.2012року по 01.07.2013року і з 17.02.2014року по даний час працює відповідно в ДП "Володарсько-Волинський лісгосп АПК" та ДП "Червоноармійський (Пулинський) лісгосп АПК".

Вказані обставини підтверджуються записами в трудовій книжці Позивача, а тому представник Позивача вважає, що Позивач має право на пільгову пенсію по досягненню 55 річного віку.

23.09.2020року Позивач із досягненням 55річного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про врахування такого стажу роботи та призначення пенсії. Відповідач листом від 28.09.2020року відмовив у призначенні пенсії. Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як має право на призначення пільгової пенсії, а Відповідач безпідставно до пільгового стажу роботи трактористом у виробництві сільськогосподарської продукції не приєднав спеціальний стаж роботи трактористом на заготівлі лісу.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відповідача по справі, в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що у Відповідача є необхідний загальний трудовий стаж для призначення пенсії (36років 9 місяців та 10 днів). Разом з тим, на думку представника Відповідача, пільговий стаж Позивача становить лише 8 років 1 місяць 22 дні, що значно менше необхідного пільгового стажу (не менше 20років) для призначення пенсії відповідно до пп.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічно, на думку представника Відповідача, спеціальний стаж Позивача становить лише 10 років 11 місяців 23 дні, що значно менше необхідного пільгового стажу (не менше 12років і 6 місяців) для призначення пенсії відповідно до п. "в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". По цій причині Позивачу правомірно було відмовлено у призначенні пенсії після досягнення 55 річного віку.

В послідуюче судове засідання представник Відповідача не прибула.

Заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, розглянувши подані сторонами та витребувані судом документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV) та Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (надалі-Закон N 1788-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.

Відповідно до статті 1 Закону N 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як зазначено в п.3 ч.2 статті 114 цього ж Закону N 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Як зазначено в п. "в" ст.55 Закону N 1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , є особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними його паспорта (а.с.11).

Судом встановлено та визнається сторонами, що саме у відповідності до вказаних правових норм п.3 ч.2 статті 114 цього ж Закону N 1058-IV п. "в" ст.55 Закону N 1788-XII Позивач 23.09.2020року звернувся до Відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по досягненню 55 річного віку.

Судом встановлено, що за результатами розгляду такого звернення Відповідач листом від 09.11.2020року повідомив Позивача про відмову у призначенні пенсії (а.с.13-14).

При прийнятті такого рішення Позивачу не було зараховано період його роботи з 18.07.1982року по 11.10.1983року та з 15.03.1986року по 31.12.1989року трактористом-машиністом в П(по)СП "Сколобівське" Володарсько-Волинського (на даний час Хорошівського) району Житомирської області.

Як зазначено в листі Відповідача від 09.11.2020року та в запереченнях Відповідача на позов, таке не зарахування до пільгового стажу вказаного періоду роботи Позивача трактористом-машиністом зумовлено виключно відсутністю підтвердження безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

Такі доводи Відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Судом встановлено, що протягом всього періоду з 18.07.1982року по 11.10.1983року та з 15.03.1986року по 31.12.1989року Позивач працював на одній і тій же посаді тракториста-машиніста в колгоспі "Радянська Україна" в с.Сколобів Володарсько-Волинського (на даний час Хорошівського) району Житомирської області, в послідуючому з 1992року - КСП "Батьківщина" та з 2000року - П(по)СП "Сколобівське", що підтверджується довідками архівного відділу Хорошівської РДА Житомирської області, дослідженими в судовому засіданні (а.с.27-31).

Більш того, в дослідженій судом довідці архівного відділу Хорошівської РДА Житомирської області від 25.03.2020року прямо зазначено, що колгосп "Радянська Україна" "вів багатогалузеве господарство, займався тваринництвом, розведенням худоби, виробництвом молока, м`яса, вирощуванням картоплі, кормових буряків, зернових культур та технічних культур таких як хміль, льон" (а.с.118-119).

Тобто, діяльність колгоспу "Радянська Україна" була зведена виключно до виробництва сільськогосподарської продукції.

За приписами ст.56 Закону N 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Судом встановлено, та визнається сторонами, що в період з 12.10.1983 року по 23.10.1985 року Позивач проходив строкову військову службу в Збройних силах бувшого СРСР.

Відповідно до пункту "в" частини третьої статті 56 цього ж Закону N 1788-XII час проходження військової служби зараховується до загального трудового стажу.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2015 року.

Аналогічно, відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Стаття 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " також передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Всупереч вказаним правовим нормам в рішенні Відповідача від 28.09.2020року щодо відмови в призначенні Позивачу пенсії та в листі від 09.11.2020року відсутні жодні обґрунтування щодо того чи враховувався період військової служби Позивача до його загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Судом також встановлено, та визнається сторонами, що Позивач в період з 01.09.1980року по 17.07.1982року навчався в Червоноармійському сільському профтехучилищі, де отримав кваліфікацію тракториста-машиніста.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців.

Всупереч вказаним правовим нормам в рішенні Відповідача від 28.09.2020року щодо відмови в призначенні Позивачу пенсії та в листі від 09.11.2020року також відсутні жодні обґрунтування щодо того чи враховувався такий період навчання у професійно-технічному навчальному закладі Позивача до його загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Крім того, суд погоджується із доводами представника Позивача, що відповідно до частини шостої статті 56 цього ж Закону N 1788-XII при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Разом з тим, в рішенні Відповідача від 28.09.2020року щодо відмови в призначенні Позивачу пенсії та в листі від 09.11.2020року відсутні жодні обґрунтування щодо врахування чи не врахування вказаної правової норми при вирішенні питання про призначення пенсії Позивачу.

Таким чином, при розгляді звернення Позивача від 23.09.2020року про призначення пенсії не були враховані цілий ряд періодів його трудової діяльності та не надана оцінка врахуванню чи не врахуванню таких періодів при визначенні розміру загального пільгового стажу в розумінні положень п.3 ч.2 статті 114 цього ж Закону N 1058-IV та при визначенні вислуги років (спеціального стажу) в розумінні положень п. "в" ст.55 Закону N 1788-XII, а тому рішення за результатами такого розгляду є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначене свідчить, що порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2020року про призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п."в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 908,00грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.09.2020року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до вимог ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п."в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2020року про призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п."в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судові витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у вигляді судового збору в сумі 908,00грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 18 травня 2021 року