Рішення № 96999353, 17.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. Справа№200/3444/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини 3057 Національної гвардії України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з застосуванням базового місяця 2008 року, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2017 року по березень 2018 року в сумі 42553,17 гривень, із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років станом на 01.01.2020 року, зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01.01.2020 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині 3057 Національної гвардії України з 04.04.2017 року по 04.04.2020 року та відповідно до наказу командира військової частини 3057 Національної гвардії України від 01.04.2020 року № 25 о/с звільнений з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Згідно з наказом командира військової частини 3057 Національної гвардії України від 03.04.2016 року № 68 по стройовій частині був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини 3057 Національної гвардії України.

Зазначає, що на день звільнення з військової служби відповідач невірно провів розрахунки за всіма видами належного позивачу матеріального та грошового забезпечення, а саме: невірно нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, не був здійснений розрахунок та виплата при звільненні компенсації вартості речового майна за період проходження служби.

З зазначених підстав звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 27 квітня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року розгляд справи відкладено на 17 травня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідачем надано письмовий відзив від 23.04.2021 року № 40/57/33-1313 (а.с. 28-34). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач проходив службу у військовій частині 3057 Національної гвардії України з 04.04.2017 року по 04.04.2020 року.

На підставі наказу командира військової частини 3057 Національної гвардії України від 03.04.2020 року № 68 по стройовій частині був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини 3057 Національної гвардії України.

Зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Наголошує, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року є березень 2015 року, оскільки вказаний місяць розповсюджується виключно на посади, які існували на той час. Більш того, станом на січень 2008 року посади, яку обіймав позивач, не існувало.

Надалі, 01.03.2018 року вступила в дію постанова Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців. За період з квітня 2017 року по березень 2018 року позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення в сумі 20095,45 гривень. Разом з тим, у кошторисі та штатному розписі за вказаний період на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям кошти не були передбачені.

Також зазначає, що позивач за час проходження служби не звертався з рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, як само не звертався з таким рапортом чи заявою під час звільнення з військової служби, у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 7-8). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач проходив військову службу у військовій частині 3057 Національної гвардії України з 04.04.2017 року на підставі контракту від 04.04.2017 року (а.с. 14). Наказом командира військової частини 3057 Національної гвардії України від 03.04.2020 року № 68 по стройовій частині був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини 3057 Національної гвардії України (а.с. 38).

Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 04.05.2017 року (а.с. 9).

Позивач звернувся до військової частини 3057 Національної гвардії України зі зверненням від 09.02.2021 року в якому просив надати інформацію щодо виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с. 15).

Листом від 16.02.2021 року № 40/57/32-546 відповідач на звернення ОСОБА_1 повідомив позивача, що в кошторисі та штатному розписі на 2015-2017 роки кошти на виплату індексації не були передбачені. У 2018 році було підвищено грошове забезпечення за рахунок збільшення посадового окладу, базовим місяцем став березень 2018 року. Протягом 2019-2020 року загальна сума виплаченої індексації склала 2616,24 гривень (а.с. 17).

Листом від 02.03.2021 року № 40/57/27/3-760 військова частина 3057 Національної гвардії України повідомила позивача, що грошова компенсація за неотримане речове майно не виплачувалась, оскільки позивач не надавав відповідного рапорту (а.с. 16).

Згідно довідки військової частини 3057 Національної гвардії України від 08.04.2021 року № 0415 ОСОБА_1 за період з 04.04.2017 року по 04.04.2020 року виплачено індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 2616,24 гривень. З довідки вбачається, що за період з квітня 2017 року по лютий 2018 року та з грудня 2018 року по квітень 2020 року індексація нараховувалась, проте виплачувалась не в повному обсязі (а.с. 37).

Військова частина 3057 Національної гвардії України довідкою від 19.04.2021 року № 40/57/27/3-1275 повідомила, що ОСОБА_1 до звільнення у запас не звертався з рапортом про виплату грошової компенсації, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для здійснення її нарахування та виплати (а.с. 40).

Відповідно до довідки № 535 від 19.04.2021 року вартість речового майна, що належить до видачі солдату ОСОБА_1 складає 14922,24 гривень (а.с. 39).

Спірним питанням даної справи є невиплата в повному обсязі індексації грошового забезпечення з застосуванням базового місяця 2008 року та грошової компенсації за неотримане речове майно.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з застосуванням базового місяця 2008 року та щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років станом на 01.01.2020 року, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.

За спірний період нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися двічі: в січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 та в березні 2018 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.

Довідкою військової частини 3057 Національної гвардії України від 08.04.2021 року підтверджується, що відповідачем була нарахована індексація за період з квітня 2017 року по лютий 2018 року, проте невиплачена, відтак має місце протиправна бездіяльність.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача про відсутність можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України через брак коштів, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Щодо застосування базового місяця - січня 2008 року до даного періоду, то суд зазначає наступне.

На час призову позивача на військову службу діяв абзац 3 п. 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

У наступному пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відтак, з квітня 2017 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.

Зазначене спростовує доводи відповідача про помилковість застосування при розрахунку індексації базового місяця січня 2008 року.

Разом з цим, нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.

На підставі частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки до повноважень суду відноситься перевірка правомірності вчиненої дії чи бездіяльності, а нарахування та виплата індексації грошового утримання з урахуванням базового місяця відноситься до компетенції відповідача, у спірних правовідносинах відповідач не нараховував індексацію з врахуванням базового місяця 2008 року, тому суд позбавлений можливості стягнути на користь позивача її суму. За таких обставин надані позивачем розрахунки суми індексації грошового забезпечення не приймаються.

Іншими словами, у разі вчинення бездіяльності, суд, за умови встановлення під час розгляду справи протиправності такої, може лише спонукати вчинити певну дію.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 420/1207/19, де суд підтвердив правильність висновків суду апеляційної інстанції, що здійснення розрахунку суми індексації належить до компетенції відповідача як роботодавця. Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення визначеної суми заборгованості.

З огляду на наведене з метою захисту та відновлення порушених прав позивача похідні позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років станом на 01.01.2020 року, зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01.01.2020 року, суд зазначається наступне.

Порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців, а також грошової компенсації вартості за не отримані продукти харчування та речове майно визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту Закон України №2011).

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України № 2011 речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі по тексту - Порядок № 178).

Відповідно до пунктів 2-3 Порядку № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).

Таким чином, військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за не отримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, у тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Згідно з абзацом 1 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі по тексту - Положення №1153/2008) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання <…>.

Відповідно до абзацу 3 пункту 242 Положення №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відзиві на позов підтверджено ту обставину, що з позивачем не було проведено виплату грошової компенсації вартості не отриманого під час проходження військової служби речового майна з тих підстав, що позивачем до звільнення не було подано відповідного рапорту командиру частини про виплату вказаної грошової компенсації, а тому, на думку відповідача, були відсутні правові підстави для здійснення її нарахування та виплати.

Проте, суд вважає такі доводи відповідача неправомірними, оскільки норми пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №178 визначають обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити таку грошову компенсацію, виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №178, яка регулює порядок нарахування та виплати спірної компенсації, не передбачено можливості відповідача розраховувати закупівельні ціни речового майна з огляду на час виникнення у позивача права на таке майно.

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України №178 закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Довідкою відповідача від 19.04.2021 року підтверджено вартість речового майна, що належить до видачі позивачу в сумі 14922,24 гривень (а.с. 39).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію за не отримане речове майно за період проходження військової служби за контрактом, нарахування якої повинно здійснюватися за цінами, виходячи із закупівельної вартості такого майна, станом на 01.01.2020 року, оскільки позивач звільнився саме у 2020 році, відтак дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом на 01.01.2020 року є протиправними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 ; адреса мешкання зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини 3057 Національної гвардії України (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, буд. 186, код ЄДРПОУ 23313948) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3057 Національної гвардії України щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період квітень 2017 року по лютий 2018 року.

Зобов`язати військову частину 3057 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2017 року по лютий 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3057 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років станом на 01 січня 2020 року.

Зобов`язати військову частину 3057 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років станом на 01 січня 2020 року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 травня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова