Рішення № 96999330, 11.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа№200/3376/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), відповідно до якого просив суд:

- визнати протиправним бездіяльність відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії позивача період роботи на Крайній Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців);

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період роботи на Крайній Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплатити пенсію позивачу з 24.01.2002 року (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24.01.2002 року.

Зазначає, що у лютому 2021 року звернулась до відповідача із заявою про отримання даних по нарахуванню її пенсії, які періоди страхового стажу і заробітної плати враховані при розрахунку пенсії та з отриманої відповіді від 19.03.2021 року довідалась, що при призначенні пенсії їй не було враховано у пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період її роботи з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. У розрахунку по стажу, який сформований відповідачем загальний стаж складає 29 років 11 місяців 22 дні.

Позивач вказує, що періоди роботи з 28.0.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року підтверджуються відповідними записами у її трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств, на яких вона виконувала роботи.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно не врахував стаж у пільговому обчисленні (не зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період її роботи 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року вироблений в районах Крайньої Півночі, чим порушив вимоги Конституції України та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058).

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі від 02 квітня 2021 року було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач був належним чином повідомлений судом про відкриття провадження у даній справі, про що свідчить поштове повідомлення про отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі 09 квітня 2021 року.

Отже, відповідач мав можливість надати суду відзив на позов у строк не пізніше 26 квітня 2021 року.

Проте, станом на 11 травня 2021 року відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідачем не повідомлено суду причин неподання відзиву на позов.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у задоволенні заяви Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відкладення розгляду справи № 200/3376/21-а - відмовлено.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду № 66/В-2 від 09 квітня 2021 року суддя ОСОБА_2 з 24 квітня 2021 року по 10 травня 2021 року перебував у щорічній додатковій відпустці.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідач, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: вул. Зелінського, буд. 27 а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії за віком, з 24.01.2002 року, що підтверджується довідкою Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1073-1067/С-02/8-0580/21 від 19.03.2021 року (а.с. 10).

08 лютого 2021 року, на звернення позивача щодо надання інформації про розрахунок пенсії, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області листом № 346-277/С-02/8-0580/21 повідомило позивача про те, що розмір пенсії за віком обчислений з урахуванням загального стажу 29 років 11 міс. 22 дні (стаж враховано по 01.02.1997 року) та заробітної плати за період з 01.02.1973 року по 31.01.1978 рік станом на 01.12.2019 року складав 1925,91 грн., де: коефіцієнт стажу - 0,29917 (359 міс., ст. 25 ЗУ); середньомісячний заробіток - 5827,49 грн. (проіндексований середній заробіток за 2016 рік - 4404,35 грн., інд. к-т з-ку- 1,19200), (ст. 40 ЗУ); розмір пенсії за віком - 1743,41грн. (ст. 27 ЗУ); доплата до прожиткового мінімуму ( ст. 28 ч 1 абз.1 - 1796) - 25.59 грн., доплата за понаднормовий стаж - 156,91 грн., (абз.2 ч. 1 ст. 28 ЗУ); загальний розмір пенсії - 1925,91 грн..

Вказано, що з 01.05.2020 року проведено масовий перерахунок пенсій відповідно до постанови КМУ № 251 від 01.04.2020 року «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році». У результаті перерахунку з 01.05.2020 року розмір пенсії за вком склав 1890,83 грн., де: розмір пенсії за віком (ст. 27) (5827,49*0,09917) – 1743,41 грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 9 років) 147, 42 грн., загальний розмір пенсії – 1890,83 грн., розмір пенсії з надбавками – 1890,83 грн.

Зазначено, що 01.07.2020 року, після масового перерахунку у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1712,00 грн.) розмір пенсії за віком склав 1717,82 грн.

З 01.12.2020 року, після масового перерахунку у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1769,00 грн.), розмір пенсії за віком склав 1925,91 грн.

Також зазначено, що пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до чинного законодавства за документами, наявними в пенсійній справі (а.с. 9).

19 березня 2021 року на звернення позивача щодо зарахування стажу роботи в Крайної Півночі, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області листом № 1073-1067/С-02/8-0580/21 повідомило позивача про те, що згідно записів у трудовій книжці, період роботи на Крайній Півночі в Северо- Енисейському СМУ з 28.09.1979 року по 21.07.1980 рік та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 рік зараховано до загального стажу.

Вказано, що зарахувати цей період роботи, як пільговий, законних підстав немає, так як, згідно Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”№1058, пільгове обчислення стажу роботи проводиться на підставі письмового трудового договору, в якому обумовлено термін дії та пільги, які отримував працівник, або інших документів, які підтверджують право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі. Трудові договори, які по закінченню строку переукладались на такий же термін чи продовжувались на термін не менше одного року. Пільгове обчислення трудового стажу застосовується при обчисленні загального та спеціального стажу роботи.

Зазначено, що для уточнення цього періоду роботи ОСОБА_1 трудовий договір не був наданий та пенсію обчислено на підставі документів пенсійної справи відповідно до чинного законодавства (а.с. 10).

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача від 20 грудня 1963 року, позивач, у спірні періоди:

- з 28.09.1979 року прийнята майстром РСУ на Північно-Єнисейський продснаб (наказ № 92к від 26.09.1979 року);

- з 21.07.1980 року позивача було звільнено, у зв`язку із переведенням в Північно-Єнисейський СМУ (наказ № 78к від 21.07.1980 року);

- з 22.07.1980 року позивача було прийнято інженером ПТО на Єнісейське виробниче золотодобувне об`єднання «Енісейскзолото» північно Єнісейське СМУ (наказ № 107 від 17.07.1980 року);

- з 31.12.1980 року позивача звільнено за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 29 КЗпП СРСР (наказ № 172 від 24.11.1980 року)(а.с. 6-8).

06.10.1985 року між позивачем та ПТОК АЮТГЭ ордену Леніна територіального геологічного управління укладено договір про зобов`язання позивача працювати на підприємстві у якості столяра у період з 06.10.1985 року по 06.10.1988 року (а.с. 21-22).

06.10.1988 року між позивачем та ПТОК АЮТГЭ ордену Леніна територіального геологічного управління укладено додаткову угоду про зобов`язання позивача працювати на підприємстві у якості столяра до 06.10.1991 року (а.с. 23).

Довідкою від 06.05.2020 року, що видана за № 01-01-24/251 Акціонерним товариством “Якутськгеологія” підтверджується період роботи позивача в якості столяра в районах Крайньої Півночі у період з 26.10.1984 року по 26.01.1990 року (а.с. 24-25).

Довідкою від 06.05.2020 року № 01-01-04/252 підтверджено заробіток позивача, що враховується при нарахуванні пенсії, що складав: у листопаді 1984 року – 572,25; у грудні 1984 року – 599,35; у січні 1985 року – 503,62; у лютому 1985 року – 100,68; у березні 1985 року – 583,46; у квітні 1985 року – 0; у травні 1985 року – 555,38; у червні 1985 року – 85,96; у липні 1985 року – 34,22; у серпні 1985 року – 332,03; у вересні 1985 року – 560,87; у жовтні 1985 року – 217,58; у листопаді 1985 року – 373,06; у грудні 1985 року – 293,96; у січні 1986 року – 181,35; у лютому 1986 року – 0; у березні 1986 року – 8.17; у квітні 1986 року – 319,54; у травні 1986 року – 509,98; у червні 1986 року – 1611,88; у липні 1986 року – 66,09; у серпні 1986 року – 0,00; у вересні 1986 року – 106,23; у жовтні 1986 року – 0,00; у листопаді 1986 року – 898,22; у грудні 1986 року – 256,84; у січні 1987 року – 369,45; у лютому 1987 року – 462,80; у березні 1987 року – 361,30; у квітні 1987 року – 726,90; у травні 1987 року – 481,85; у червні 1987 року – 504,10; у липні 1987 року – 666,80; у серпні 1986 року – 575,08; у вересні 1987 року – 423,29; у жовтні 1987 року – 422,09; у листопаді 1987 року – 784,05; у грудні 1987 року – 353,12; у січні 1988 року – 510,77; у лютому 1988 року – 519,80; у березні 1988 року – 675,30; у квітні 1988 року – 675,93; у травні 1988 року – 681,56; у червні 1988 року – 637,84; у липні 1988 року – 794,27; у серпні 1988 року – 854,72; у вересні 1988 року – 772,34; у жовтні 1988 року – 828,67; у листопаді 1988 року – 618,70; у грудні 1988 року – 660,28; у січні 1989 року – 645,52; у лютому 1989 року – 459,73; у березні 1989 року – 390,34; у квітні 1989 року – 408,06; у травні 1989 року – 1734,96; у червні 1989 року – 0; у липні 1989 року – 0; у серпні 1989 року – 0; у вересні 1989 року – 0; у жовтні 1989 року – 261,90; у листопаді 1989 року – 249,70; у грудні 1989 року – 302,20 (а.с. 26).

У матеріалах справи також містяться копії наказів, які виносились з різних робочих питань щодо позивача а саме: накази Акціонерного товариства “Якутськгеологія” № 92-К 1994 рік, наказ від 07.02.1986 року № 15-К, наказ № 9-К 1985 рік (с. Хандига), а також наказ по Аллах-Юнської геологорозвідувальній експедиції ПГО “Якутськгеологія” від 05.02.1990 року № 43-К (с. Хандига) (а.с. 27-32).

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до ст. 26 цього Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років при призначенні пенсії (з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року).

Згідно зі ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховим стажем є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі , визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029.

Згідно з п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 зараховується за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Згідно зі ст. 4, 6, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, дія цієї Угоди поширюється на осіб (надалі іменуються Працівники) та членів їх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї із Сторін (надалі іменуються - Сторона виїзду) та здійснюють свою трудову діяльність на умовах найму на території іншої Сторони (надалі іменуються - Сторона працевлаштування).

Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Виїзд та перебування Працівника, який здійснює трудову діяльність на території Сторони працевлаштування, регулюються законодавством цієї Сторони.

Питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно зі ст. 6 цієї Угоди призначення пенсії громадянам держав-учасниць здійснюється за місцем проживанням.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсії на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 44 ЗУ № 1058 та пунктом 4.2 цього Порядку органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, а також вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що за приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами. Згідно приписів Угод між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 та про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

При цьому, трудова діяльність на території Сторони працевлаштування, регулюється законодавством цієї Сторони, а пенсія призначається за місцем проживанням.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсії на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Трудовою книжкою позивача серії від 20.1.1963 року позивача підтверджені відповідні спірні періоди роботи позивача.

При цьому суд також зауважує, що Северно-Енисейському відповідно до визначеного постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 переліку, належить до районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Спору про, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

Отже, період роботи позивача до 01 січня 1991 року в цей місцевості має зараховуватися до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 зараховується за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Наданими позивачем документами підтверджується факт її роботи в районах Крайньої Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 рік та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 рік, відтак ці періоди роботи мають враховуватись у стаж позивача з розрахунку - один рік і шість місяців, за кожний рік роботи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 10.01.2019 у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 31.07.2019 у у справі № 287/15/17-а.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України № 1058 період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Указом від 10 лютого 1960 року передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії позивача періодів роботи на Крайній Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року в пільговому обчисленні з зарахуванням одного року роботи за один рік та шість місяців роботи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії позивача періодів роботи на Крайній Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців), а також зобов`язання відповідача зарахувати позивачу період роботи на Крайній Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплатити пенсію позивачу з 24.01.2002 року (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії).

Щодо строків звернення позивача до суду з позовною заявою.

Відповідно до частин 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача про періоди стажу, що були враховані при призначенні пенсії позивачу.

З матеріалів справи судом встановлено, що про вказані обставини, а отже, і про те, що певні періоди роботи не було враховано відповідачем до стажу позивача, останній дізнався лише отримавши лист відповідача № 1073-1067/С-02/8-0580/21 від 19.03.2021 року.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до відтиску поштового штампу на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява, її до суду позивачем подано шляхом направлення поштовим відділенням зв`язку 22.03.2021 року, нею не пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом, передбачений ст. 122 КАС України.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Законами України "Про пенсійне забезпечення"; Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 період роботи на Крайній Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців);

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: вул. Зелінського, буд. 27 а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди роботи на Крайній Півночі з 28.09.1979 року по 21.07.1980 року та з 22.07.1980 року по 31.12.1980 року у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 24.01.2002 року (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: вул. Зелінського, буд. 27 а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548).

Повне судове рішення складене 11 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч