Ухвала суду № 96999043, 19.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2021 року Справа №160/9299/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9299/19 в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.04.2021 надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України.

В обґрунтування заяви зазначено, що 23.11.2020 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просив долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» від 23.11.2020. Пенсійні виплати ОСОБА_1 здійснювати на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №23468-24103/А-01/8-0400/20 від 09.12.2020 у виплаті пенсії на банківський рахунок відмовлено. Пенсію спрямовано на поштове відділення 51931 м.Кам`янське, працівники якого відмовляються видати кошти представнику. За зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в м. Нацерет Іліт відсутні відділення «УкрПошта», отже виплата пенсії можлива лише через банківську установу.

Враховуючи вказані обставини, заявник вважає, що відповідачем не виконується рішення суду у справі №160/9299/19, а тому просить суд встановити судовий контроль в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Від відповідача 27.04.2021 до суду надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю в яких зазначено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2009 з компенсацією втрати частини доходів та нараховано за період з 07.10.2009 по 31.12.2020 у сумі 164 698,32 на відомість лютого 2021 року. Також, відповідач звернув увагу суду, що позивачу щомісяця нараховується на виплатну відомість поштового відділення зв`язку №51931, яке обслуговує адресу, вказану у пенсійній справі ОСОБА_1 , але тривало не отримується по невідомій причині.

Від позивача 30.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що керівником потового відділення 51931 (м.Кам`янське) відмовлено у видачі коштів представнику позивача з підстав викладених в листі Укрпошти від 28.05.2020 в аналогічній справі. Позивач звертає увагу суду, що законом не передбачено виплату пенсій щодо цієї категорії громадян засобами поштового зв`язку. Проте, відповідач, як вважає позивач, відмовляється виплатити пенсію в будь-який спосіб.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 та дослідивши матеріали заяви, суд встановив наступне.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 14.08.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 викладено в такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів». В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній письмовими доказами, відповідачем на виконання рішення судів першої та апеляційної інстанцій поновлено виплату пенсії за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону №1058, з компенсацією втрати частини доходів та нараховано за період 07.10.2009 по 31.12.2020 у сумі 164698,32грн на відомість лютого 2021.

Також, судом встановлено, що в подальшому щомісяця ОСОБА_1 нараховуються пенсійні виплати на відомість поштового відділення зв`язку №51931.

Суд зазначає, що вказані обставини не є спірними, а позивачем не заперечується той факт, що відповідачем поновлено виплату пенсії та здійснюється її направлення для отримання позивачем через відділення поштового зв`язку.

З матеріалів справи вбачається, що фактично спір виник щодо права позивача на отримання пенсійних виплат через відділення банку, а не через відділення поштового зв`язку.

Оскільки, пенсійні виплати направляються відповідачем для виплати на відділення поштового зв`язку, а не через банківську установу, позивач вважає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не виконується рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим, звернувся до суду в порядку статті 382 КАС України із заявою про встановлення судового контролю.

Надаючи правову оцінку даним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства, які закріплені в ст.2 КАС України визначається обов`язковість судового рішення.

Згідно зі ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Згідно зі ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового розгляду».

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або не спроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

В контексті статті 6 цієї Конвенції, виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».

Статтею 382 КАС України встановлений порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Застосування інституту судового контролю є правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Як зазначалося вище, фактично спір виник щодо права позивача на отримання пенсійних виплат через відділення банку, а не через відділення поштового зв`язку, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідачем рішення суду не виконується.

Проте, суд звертає увагу позивача, що в рамках адміністративної справи №160/9299/19 вирішувалось питання щодо поновлення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів, а не щодо права особи на отримання пенсійних виплат через банківську установу.

Отже, оскільки обставини, щодо права особи на отримання пенсійних виплат через банківську установу, не були предметом розгляду даної справи, то у суду відсутні підстави надавати правову оцінку діям відповідача про направлення пенсійних виплат саме на відділення поштового зв`язку, а не на банківську установу, як просить позивач.

Суд наголошує, що позивачем до суду не надано доказів не виконання відповідачем рішення суду щодо поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів.

Відтак, суд доходить висновку про безпідставність заяви позивача про встановлення судового контролю, у зв`язку з чим, відмовляє в її задоволенні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.241-243, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9299/19 в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська