Постанова № 96999, 10.08.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

10.08.06 Справа№ 2/1096-11/162A

Господарський суд Львівської області у складі судді Сала І.А. при секретарі судових засідань Боржієвській Л.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “Заболотці”, с.Павлів, Радехівського району

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі

про скасування вимоги № -97 від 29.05.2006року

За участю представників:

від позивача - Ширков-предст.доручення № 11 від 9.08.2006року

від відповідача –не з”явився

Суть спору:

Приватне підприємство “Заболотці” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у Радехівському районі № Ю-97 від 29.05.2006року про сплату боргу по недоїмці із внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування в сумі 5597,80грн.

Позивач звернувся до суду оскільки в результаті проведеної Управлінням перевірки правильності обчислення, повноти нарахування страхових внесків на загальнообо”язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період 2005року по березень 2006року, було складено акт № 21 від 12.05.2006року внаслідок чого позивачем отримано вимогу № Ю-97 про сплату боргу по недоїці із внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування в сумі 5597,80грн.

Дану вимогу позивач вважає неправомірною внаслідок чого звенувся до Управління із заявою про узгодження недоїки та скасування вимоги № Ю-97.

Рішенням № 937/06-22 від 20.06.2006року Управління ПФУ залилишено вимогу без змін.

Виходячи із наведеного позивач просить суд скасувати вимогу № Ю-97 Управління ПФУ посилаючись при цьому на норми Перехідних положень Конституції України, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 р. № 727/98, ст.ст. 14, 15, п. 6 ч. 2 ст. 17, ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 р.” № 1058-ІV, ст. 11 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 р. № 2063, п.п. 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне срахування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1.

УПФ в Редехівському районі у запереченні № 1166/06-10 від 21.07.2006року на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на норми ст. 15, п. 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, п.п. 2.1.1. п. 2., п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне срахування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, а також додатково посилаючись на норми ст. 46 Конституції України, п. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст. 3 Закону України “Про вирішення питання щодо заборгованості суб”єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв”язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України. Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року –І кварталу 2005 р.”.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Верховною Радою України 26 червня 1997 р. прийнято Закон України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР. Вказаний Закон набрав чинності з дня його опублікування і визначив порядок справляння та використання збору на обов”язкове державне пенсійне страхування. У статті 1 цього Закону дано вичерпний перелік платників збору на обов”язкове державне пенсійне страхування. Президент України 03.07.1998 р., відповідно до наданого йому Перехідними положеннями Конституції України права протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України видавати укази з економічних питань не врегульованих законами, видав Указ „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від № 727/98 (надалі - Указ № 727/98). Цей Указ набрав сили закону і діє на даний час. Відповідно до п.п. 3, 6 згаданого Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів сплаченого єдиного податку самостійно перераховують суми єдиного податку, зокрема, у розмірі 42 % до Пенсійного фонду України. За наведених обставин, з набранням чинності Указом Президента № 727/98, в державі запроваджено такі, зокрема надходження до Пенсійного фонду України, як збір на обов”язкове державне пенсійне страхування, який сплачувався особами, передбаченими у ст. 1 Закону України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування, та перераховані відділеннями Державного казначейства України 42 % від єдиного податку, сплаченого суб”єктами малого підприємництва, що обрали спрощену ситсему оподаткування обліку та звітності.

Право вибору спрощеної системи оподаткування, об’єкт оподаткування єдиним податком, строки сплати єдиного податку і порядок нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов”язаних з виплатою заробітної плати працівникам, їх розміри, види податків, зборів, від сплати яких звільняється платник єдиного податку, визначаються Указом Президента України № 727/98 (зі змінами на 28.06.1999 р. № 764/99).

Верховною Радою України 9 липня 2003 р. прийнято Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ (надалі Закон № 1058-ІV), який згідно з ч. 1 ст. 5 регулює відносини, що виникають в загальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 14 цього Закону юридичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, зокрема єдиний податок, є страхувальниками. Згідно з п. 6 ч.2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 18, п. 1 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV страхувальники зобов”язані сплачувати в повному обсязі страхові внески. Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік. До набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Проте, згідно з діючою на день виникнення спору нормою права, а саме: п. 6 Указу Президента № 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. За таких обставин, суд не може дійти висновку, що Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, розмір збору на обов”язкове державне страхування для відповідних суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок.

Крім цього, згідно з ст. 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 р. № 2063 ( надалі - Закон № 2063) для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку та застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності на вибір суб’єкта підприємництва ( Закон № 2063 та Указ Президента в редакції 28.06.1999 р.). Таким чином, суб’єкти малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування. зобов’язані виконувати нормативні акти, які є спеціальними для них. При цьому суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ під збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до державного цільового фонду...

При наявності наведених колізій в системі законодавчого регулювання функціонування спрощеної системи оподаткування, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку (ст. 11 Закону № 2063) та системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування, враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин не внесено змін до згаданого вище законодавства, суд вважає, що в діях позивача відсутня вина, страхові внески сплачені ним за рахунок єдиного податку. Відтак вимога про сплату боргу від 29.05.2006 р. № Ю-97, прийнята УПФ в Радехівському районі Львівської області підлягає скасуванню.

На підставі п.п. 1, 3 п. 3 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити.

Скасувати вимогу про сплату боргу від 29.05.2006 р. № Ю-97, винесену управлінням Пенсійного Фонду України в Радехівському районі Львівської області.

2. Стягнути з Управлінням Пенсійного Фонду України в Радехівському районі Львівської області., м.Радехів, вул. Л.Українки, 10 (реквізити суду не відомі) на користь Приватного підприємства “Заболотці” пр-т Юності, 39, с.Павлів, Радехівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32124181) 3 грн. 40 коп. державного мита.

Виконавчинй лист про стягнення державного мита видати після набрання постановою законної сили за заявою позивача.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

4. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало І.А.