Ухвала суду № 96998650, 18.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

18 травня 2021 р. Справа № 120/258/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово у підготовчому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 20.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області. Призначено підготовче засідання на 22.02.2021.

Ухвалою від 23.02.2021 розгляд справи відкладено на 18.03.2021.

В подальшому у зв`язку з тривалим періодом непрацездатності головуючого у даній справі, підготовче засідання призначено на 18.05.2021.

В підготовче засідання 18.05.2021 року позивач, представники відповідача та третьої особи не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, в матеріалах справи містяться заява позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи факт неявки сторін у судове засідання та відсутність перешкод для розгляду справи, визначених статтею 205 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне, із власної ініціативи, вирішити питання про залучення до участі у справі третьої особи та витребування додаткових доказів.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Так, предметом спору у даній справі є не виплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі.

За правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).

За відсутності відповідних доказів, не має підстав у категоричній формі стверджувати, що обсяг асигнувань відповідачу було зменшено після набрання чинності Законом № 553-ІХ. Водночас згадане правове регулювання дає підстави вважати, що застосування (відповідачем) обмежень, передбачених статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) при виплаті позивачу суддівської винагороди, могло бути обумовлено, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань відповідачеві на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що своєю чергою передбачає безпосередню участь також і ДСА України у цьому процесі (мається на увазі виділення відповідному суду бюджетних коштів на виплату суддівської винагороди).

Отже, суд вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України, адже рішення у даній справі може вплинути на її права та/або інтереси, обов`язки.

Щодо наявності підстав для витребування додаткових доказів, суд виходить із наступного.

Причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов`язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб`єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).

Водночас у вимірі обставин цієї справи не можна й заперечувати існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ). Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов`язуватися з цими діями та їх наслідками.

В цій справі позивач звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області вимагаючи нарахувати та виплатити недоотримані кошти, позаяк вважає, що відповідач безпідставно виплачував йому суддівську винагороду (протягом спірного періоду) у меншому розмірі, ніж належить.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 148 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів здійснює Державна судова адміністрація України.

Статтею 149 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частиною 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Проаналізувавши наведені норми Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та Бюджетного кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами (у тому числі виплати суддівської винагороди) в межах асигнувань, які затверджені головним розпорядником (ДСА України) у його кошторисі на 2020 бюджетний рік.

У позовній заяві яка розглядається у цій справі позивач зіслався на те, що до неправомірної, на його думку, недоплати суддівської винагороди призвело безпідставне застосування відповідачем при визначенні її розміру норм Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-ІХ.

Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

Відтак, з метою з`ясування участі ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті позивачу суддівської винагороди, передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) і забезпечення повного та всебічного встановлення обставин, які входять у предмет доказування в справі, суд вважає за необхідне витребувати у Територіального управління ДСА України у Вінницькій області та ДСА України:

- затверджений головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторис Козятинського районного суду Вінницької області на 2020 рік в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, станом на початок 2020 бюджетного року;

- інформацію про існування дефіциту затвердженого на 2020 рік кошторису суду, в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, виходячи із показників затвердженого кошторису та необхідними для виплати суддівської винагороди витратами;

- інформацію про те, чи вносилися до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторису суду на 2020 рік зміни з метою зменшення обсягу видатків на виплату суддівської винагороди суддям Козятинського районного суду Вінницької області у зв`язку із набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"” від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ та зміст таких змін за їх наявності.

Згідно частини другої статті 223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги необхідність надання третій особі та відповідачу часу для подання до суду витребуваних документів, суд приходить до висновку про наявність підстав для відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. 49, 72, 80, 180, 181, 243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну судову адміністрацію України.

Запропонувати третій особі надати суду пояснення щодо заявлених позовних вимог протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Витребувати у Територіального управління ДСА України у Вінницькій області та ДСА України:

- затверджений головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторис Козятинського районного суду Вінницької області суду на 2020 рік в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, станом на початок 2020 бюджетного року;

- інформацію про існування дефіциту затвердженого на 2020 рік кошторису суду, в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, виходячи із показників затвердженого кошторису та необхідними для виплати суддівської винагороди витратами;

- інформацію про те, чи вносилися до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторису суду на 2020 рік зміни з метою зменшення обсягу видатків на виплату суддівської винагороди суддям Козятинського районного суду Вінницької області у зв`язку із набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ та зміст таких змін за їх наявності.

Встановити строк для виконання ухвали суду тривалістю 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Попередити Територіальне управління ДСА України у Вінницькій області та ДСА України про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Відкласти підготовче судове засідання на 31 травня 2021 р. о 10:30 год. в залі судового засідання № 8 Вінницького окружного адміністративного суду м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Томчук Андрій Валерійович