Рішення № 96998574, 18.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 р. м. Вінниця Справа № 120/1594/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Націоанальної поліції у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі – ГУНП у Вінницькій області, відповідач ) про:

- визнання незаконним та скасування наказу №50 від 18.01.2021 р. “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП у Вінницькій області” в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнання незаконним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області №9 о/с від 22.01.2021 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області з 26.01.2021 р.;

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до наказу ГУ НП у Вінницькій області №50 від 18.01.2021 р. ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції та в подальшому відповідним наказом позивача звільнено зі служби в поліції.

Як вказує позивач, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проте, згідно даних, зазначених у висновку про проведення службового розслідування підставою для його проведення стала інформація, яка надійшла із ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому про можливі неправомірні дії та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУ НП у Вінницькій області.

Однак, фактично з матеріалів службового розслідування вбачається, що підставою для проведення даного службового розслідування стала не інформація із ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому про можливі неправомірні дії та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП у Вінницькій області, а саме затримання 28.11.2020 слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницький спільно з співробітниками УСБУ у Вінницькій області старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції ОСОБА_1 , який вимагав від громадянина ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за вирішення питання щодо непритягнения його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, про що свідчать рапорти заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 та старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 . Будь-які заяви, скарги чи повідомлення ОСОБА_2 про вимагання позивачем у вказаного громадянина неправомірної вигоди в матеріалах службового розслідування відсутні.

На думку позивача, рапорти заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 та старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області О.Марценюка від 29.11.2020 року не містять інформації про вчинення ОСОБА_1 порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або інформації про безпосереднє виявлення ознак такого проступку.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для проведення даного службового розслідування.

Також позивач вказує, що з висновку службового розслідування випливає, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади слугували висновки про порушення позивачем вимог частини 1. пунктів 1.3.4 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, ст.24 Закону України “Про запобігання корупції”, абзацу 1,2 та 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. які виразились у вчиненні ОСОБА_1 дій., сутність яких полягає у порушенні службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості та дії, які суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського, не вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що ускладнюють виконання ним службових обов`язків та не повідомленні про це безпосереднього керівника, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету поліції серед населення.

При цьому, підстави для висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передусім, відповідач обґрунтовує матеріалами кримінального провадження № 42020020000000290 від 18.09.2020 року, зареєстрованого за ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема поясненнями ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , протоколом затримання ОСОБА_7 .

Однак, вказані висновки службових осіб відповідача щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, що нібито встановлено під час службового розслідування, є однобічними, не об`єктивними та упередженими. Адже, відповідно до частини 3 статті 368 КК України діяння щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 ст. 91 КГІК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, як подія кримінального правопорушення (час. місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Однак, досудове розслідування у кримінальному провадженні 42020020000000290 триває. Обвинувальний вирок суду про визнання позивача винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відсутній. А тому висновки Відповідача щодо визнання ОСОБА_8 винним є передчасними.

Відтак, на думку позивача, оскаржувані накази, які прийняті за наслідками безпідставно проведеного службового розслідування є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся із позовом до суду.

Ухвалою від 01.03.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених в відзиві. Зокрема зазначив, що відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини. Разом з тим, позивачем порушено вказані норми закону. При цьому, підставою для проведення службового розслідування стала інформація, яка надійшла до чергової частини ГУНП у Вінницькій області про можливі неправомірні дії та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області.

Зокрема, 28.11.2020 р. приблизно о 18:00 в ході реалізації матеріалів кримінального провадження № 42020020000000290, відомості про яке 18.09.2020 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України на території Вінницького відділу поліції слідчими ТУ ДБР, задокументовано факт отримання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1 . Після чого останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

За первинною інформацією, ОСОБА_9 причетний до вимагання неправомірної вигоди за вирішення питання щодо не притягнення громадянина ОСОБА_5 до відповідальності в рамках кримінального провадження № 12020025010000273 від 12.09.2020 р. за ч. 1 ст. 185 КК України, що розпочато за фактом крадіжки чоловічих парфумів із “Eva”.

Також вказано, що ОСОБА_9 у системі службової підготовки (функціональна підготовка) мав би вивчити та опанувати вимоги Закону України “Про Національну поліцію”, обмеження передбачені Законом України “Про запобігання корупції”, вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та інші нормативно - правові акти, що регламентують поліцейську діяльність.

Згідно ст. 3 та ст. 22 Закону України “Про запобігання корупції” (далі - Закону) поліцейським забороняється використовувати своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Крім того, представник відповідача вказав й на те, що дана подія була висвітлена в засобах масової інформації, а саме, на Вінницькому інформаційному порталі “ВЕЖА” під заголовком “Поліцейського з Вінниччини затримали на хабарі у тисячу доларів США” та Інтернет сайті “N8 Парижі” під заголовком “У Вінниці після отримання хабаря на поліцейського одягли кайданки”.

Слід зазначити, що вказані публікації та ряд інших публікацій критичного характеру в засобах масової інформації фактично підривають авторитет та довіру населення не тільки до поліції Вінниччини, а й до всього правоохоронного відомства.

Відтак, вважає доводи позивача необґрунтованими, а оскаржувані накази правомірнимита такими, що прийняті за наявності на те правових підстав.

01.04.2021 р. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що ані в інформації, що надійшла, ані в рапорті не зазначена інформація про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Також зазначено, що інформація в засобах масової інформації не підриває авторитет поліції, оскільки не є встановленим фактом вини ОСОБА_1

08.04.2021 р. надійшли заперечення на відповідь, в яких відповідач вкотре наголосив, що підставою для проведення службового розслідування є повідомлення інших поліцейських, рапорти поліцейських про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, такі (повідомлення) надійшли 28.11.2020 р. та в подальшому підтверджено рапортами. Окрім того, вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності вимагає з`ясування наявності складу дисциплінарного проступку, незалежно від того, яку саме кримінально- правову кваліфікації ці ж діяння отримали в рамках кримінального правопорушення.

Ухвалою від 18.05.2021 р. відмовлено в розгляді справи із викликом учасників справи.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

28.11.2020р. до Вінницького управління ДКЗ НП України з чергової частини ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація щодо затримання працівника поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області під час отримання неправомірної вигоди. Зокрема вказано, що 28.11.2020, близько 18.00 год. в рамках кримінального провадження № 42020020000000290 відомості про яке 18.09.2020 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України затримано старшого оперуповноваженого ВКП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальний жетон № 0105456, в ОВС з 11.09.2006, в НПУ України з 07.11.2015, в посаді з 26.12.2016 р. Попередньо встановлено, що ОСОБА_9 вимагав від гр.Ц неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за вирішення питання щодо непритягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України (ЄРДР № 12020025010000273 від 19.09.2020 ).

29.11.2020 р. на ім`я начальника ГУНП у Вінницькій області надійшли рапорти заступника начальника управління В.Сандули та старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ОСОБА_4 , в яких зазначено, що під несення ними служби черговий ГУНП повідомив їх про затримання старшого оперуповноваженого ВКП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України . Також зазначено, що вони прибули на місце події, де проводилась слідча дія та у їх присутності працівник прокуратури вголос зачитав про затримання ОСОБА_1 у порядку статті 208 КК України. Далі проведено обшук та на столі виявлено пачку цигарок марки “Парламент” у якій знаходились кошти в сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин події та виявлення можливих порушень службової дисципліни, допущених поліцейськими Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, наказом ГУНП у Вінницькій області від 30.11.2020 № 1670 призначено службове розслідування, а наказом ГУНП у Вінницькій області від 30.11.2020 № 199 о/с, майора поліції ОСОБА_7 відсторонено від виконання службових обов`язків на час його проведення.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 18.01.2021 р., у якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок.

Зокрема, у висновку вказано наступне:

Підставою для проведення службового розслідування стала інформація, яка надійшла із ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому про можливі неправомірні дії та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області.

Так, 28.11.2020 приблизно о 18:00 в ході реалізації матеріалів кримінального провадження № 42020020000000290, відомості про яке 18.09.2020 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на території Вінницького відділу поліції слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому за оперативного супроводження УСБУ у Вінницькій області під процесуальним керівництвом прокуратури Вінницької області задокументовано факт отримання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1 .

Грошові кошти ОСОБА_9 вимагав за вирішення питання щодо не притягнення особи до відповідальності в рамках кримінального провадження № 12020025010000273 від 12.09.2020 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до Переліку правопорушень та подій, інформація про які надається до центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, затвердженого наказом НП України від 04.07.2018 № 645, про даний факт було повідомлено Департамент кадрового забезпечення НП України (інформаційна довідка від 28.11.2020 р. № 4717/12/01-2020).

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин події та виявлення можливих порушень службової дисципліни, допущених поліцейськими Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, наказом ГУНП у Вінницькій області від 30.11.2020 № 1670 призначено службове розслідування, а наказом ГУНП у Вінницькій області від 30.11.2020 № 199 о/с, майора поліції ОСОБА_7 відсторонено від виконання службових обов`язків на час його проведення.

У ході службового розслідування встановлено, що 28.11.2020 р. о 12:00 ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_11 і повідомив про готовність до зустрічі. ОСОБА_9 відповів, що на даний час зайнятий і призначив зустріч на 17:00 біля пам`ятника Пирогова, що навпроти Вінницького ВП. ОСОБА_10 на зустріч із ОСОБА_12 прибув вчасно і в телефонному режимі про це його повідомив.

Приблизно о 17:30 О. Кабаков зателефонував ОСОБА_13 і повідомив, щоб він підійшов до пожежної частини, яка розташована поруч із Вінницьким відділом поліції.

Після того, як О. Кабаков прийшов, вони упродовж 40 хвилин розмовляли на різні теми. Потім зайшли до кав`ярні, де придбали каву та разом прослідували у внутрішній двір Вінницького ВП. У ході розмови ОСОБА_9 натякнув ОСОБА_13 , що його питання вирішується та його необхідно вирішити.

Перебуваючи в альтанці у внутрішньому дворі Вінницького ВП, ОСОБА_9 подав ОСОБА_13 умовний знак рукою про передачу йому грошових коштів. Далі ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 1000 доларів США в купюрах номіналом по 100 доларів США у кількості 10 штук, які він двічі перерахував. Після підрахунку вищевказаних грошових коштів, О. Кабаков поклав їх до власної пачки цигарок марки “Парламент” та був затриманий працівниками правоохоронних органів.

О 18:09 28.11.2020, працівниками УСБУ у Вінницькій області, ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому та прокуратури Вінницької області, біля Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, що розташований по вул. Пирогова, 4 в м. Вінниці, у порядку ст. 208 КПК України, затримано старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7 після отримання ним неправомірної вигоди.

З протоколу затримання ОСОБА_7 від 28.11.2020 убачається, що під час особистого обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон “Iphone” та п`ять цигарок “Парламент” білого кольору.

З протоколу огляду місця події від 28.11.2020 р. убачається, що під час огляду альтанки, яка розташована на території Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 4, навпроти спортивного залу та боксів, де зберігається службовий транспорт, виявлено та вилучено коробок від цигарок “Парламент”, у якому знаходились грошові кошти у сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США.

29.11.2020 О. Кабакову вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Згідно розділу І витягу з посадової інструкції (далі - Інструкції) О. Кабакова, він безпосередньо підпорядковується заступникові начальника Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області - начальнику відділу кримінальної поліції.

Відповідно до розділу IV Інструкції, О. Кабаков несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх обов`язків, що передбачені його посадовою інструкцією, у межах визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України та іншими законодавчими актами.

Згідно п. 5 розділу І вимог Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 № 50 (далі - Положення), одним із основних завдань службової підготовки є вивчення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України. У відповідності до п. 6 розділу І вищевказаного Положення одним із видів службової підготовки поліцейських є функціональна підготовка, яка спрямована на набуття і вдосконалення поліцейським знань, умінь та навичок у сфері нормативно-правового забезпечення службової діяльності, необхідних для успішного виконання ним службових обов`язків.

Зокрема, ОСОБА_9 у системі службової підготовки (функціональна підготовка) мав би вивчити та опанувати вимоги Закону України “Про Національну поліцію”, обмеження передбачені Законом України “Про запобігання корупції”, вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та інші нормативно правові акти, що регламентують поліцейську діяльність.

Обізнаність ОСОБА_7 підтверджується його підписами у відомостях про ознайомлення з вимогами Закону України “Про Національну поліцію”, Закону України “Про запобігання корупції”, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказом НПУ від 21.07.2017 № 747 “Про оголошення вироків судів стосовно колишніх поліцейських”.

В порушення п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України ОСОБА_9 не вжив заходів щодо усунення причин та умов, що ускладнюють виконання ним службових обов`язків та не повідомив про це безпосереднього керівника.

У відповідності до вимог ст. 24 Закону України “Про запобігання корупції” особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників та у письмовій формі повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

З системного аналізу зазначених положень закону вбачається, що ОСОБА_9 мав би відмовитись від пропозиції неправомірної вигоди, залучити свідків пропозиції надання неправомірної вигоди, у тому числі з числа співробітників, що було можливо за вказаних обставин та письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника чи спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, однак, цього не зробив, тобто скоїв вчинок, який дискредитує звання поліцейського.

Пунктами 1, 3, 4 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно правові акти, що регламентують діяльність поліції, посадові обов`язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.Вина поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, ОСОБА_9 свідомо допустив настання несприятливих наслідків.

Крім того, дана подія була висвітлена в засобах масової інформації, а саме на Вінницькому інформаційному порталі “ВЕЖА” під заголовком “Поліцейського з Вінниччини затримали на хабарі у тисячу доларів СІЛА” та Інтернет сайті “Иа Парижі” під заголовком “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, чим підірвало авторитет поліції серед населення.

Метою проведення службового розслідування не може бути доведення вини вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, адже вина останнього повинна доводитись в судовому порядку. Однак, слід узяти до уваги і правову оцінку змісту підозри, оскільки її складено у зв`язку з вимаганням неправомірної вигоди ОСОБА_12 . До того ж, метою проведення службового розслідування є перевірка і уточнення, в межах наданих повноважень відомостей, які мають значення для встановлення обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку, зняття безпідставних звинувачень або підозр.

Зібраними матеріалами службового розслідування можна констатувати, що скоєння дисциплінарного проступку майором поліції ОСОБА_12 стало можливим унаслідок проявленої особистої недисциплінованості, ігнорування та недотримання ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України “Про Національну поліцію”, Закону України “Про запобігання корупції”, а також Правил етичної поведінки поліцейських.

Своїми діями майор поліції ОСОБА_9 , вчинив проступок, який підриває довіру й авторитет Національної поліції України серед громадськості, і є несумісним з подальшим проходженням ним служби в поліції. Враховуючи важкість дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_12 , заходи дисциплінарного впливу до нього мають бути найсуворішими.

Порушення службової дисципліни О. Кабакова підтверджуються поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , поясненням капітана поліції ОСОБА_15 , протоколом затримання від 28.11.2020, повідомленням про підозру від 29.11.2020, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.11.2020, відомостями про ознайомлення та рапортами капітана поліції В. Сандула та майора поліції ОСОБА_4 .

Обставиною, що обтяжує ступінь вини ОСОБА_7 , визначеною ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння, обставин, що пом`якшують його відповідальність не установлено.

Згідно п. 1 ст. 11 Статуту поліцейські за порушення службової дисципліни незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За таких обставин, в ході проведення службового розслідування ГУ НП у Вінницькій області встановлено порушення службової дисципліни ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, вимог частини 1, пунктів 1, 3, 4 та 6 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, статті 24 Закону України “Про запобігання корупції”, абзацу 1, 2 та 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, застосувати до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Відтак, наказом ГУ НП у Вінницькій області № 50 від 18.01.2021 р. за порушення службової дисципліни, пунктів 1 частини 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” , п.1,3,4 та 6 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби в поліції.

В подальшому, з метою реалізації даного дисциплінарного стягнення, наказом №9 о/с від 22.01.2021 р. старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) частина 1 статті 77.

Не погоджуючись з даними наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаюсь щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію" (далі- Закон № 580-VIII).

Так, відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Із положень статті 19 Закону № 580-VIII випливає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В свою чергу, з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі – Правила №1179).

Із положень пункту 1 розділу II Правил № 1179 випливає, що під час виконання службових обов`язків поліцейський, серед іншого, повинен:

· неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

· професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію”, “Про запобігання корупції” та іншими актами законодавства України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут).

Так, статтею 1 Дисциплінарного статуту, визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статті 11 -13 Дисциплінарного статуту визначають, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Надаючи оцінку правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яка втілилась у відповідному наказі, суд вказує, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.

Оцінюючи склад проступку, вчинення якого поставлено у вину позивачу, суд зазначає, що згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - цедотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Зі змісту наведених вище правових норм слідує, що не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з служби.

Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення оскаржуваних наказів, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі- Порядок №893).

Пунктами 2, 4 Розділу 2 Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

- повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

- надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України “Про запобігання корупції”;

- ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

- недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

- недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

- втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

- розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

- порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

- перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Розділом 5 Порядку №893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно пункту 1 розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Із процитованого видно, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення та повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

Як зазначалось вище, судом встановлено, що 28.11.2020 р. до Головного управління надійшло повідомлення про прийняття або надання пропозиції, обіцянки, або одержання неправомірної вигоди. Зокрема, в повідомленні вказано, що 28.11.2020 р. в ході реалізації матеріалів кримінального провадження № 42020020000000290, відомості про яке 18.09.2020 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на території Вінницького відділу поліції слідчими ТУ ДБР, задокументовано факт отримання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1 . Після чого останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

29.11.2020 р. надійшли рапорти інших поліцейських в яких вказано що під несення ними служби черговий ГУНП повідомив їх про затримання старшого оперуповноваженого ВКП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України . Також зазначено, що поліцейські прибули на місце події , де проводилась слідча дія та у їх присутності працівник прокуратури вголос зачитав про затримання ОСОБА_1 у порядку статті 208 КК України. Далі проведено обшук та на столі виявлено пачку цигарок марки “Парламент” у якій знаходились кошти в сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів. Дані обставини, позивачем не спростовано.

За наслідком інформації викладеної в даному повідомленні та рапортах і видано наказ про призначення службового розслідування, отже фактично підставою для призначення службового розслідування стало повідомлення інших поліцейських про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку та інформація про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення та повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення

Відтак, підстави для проведення службового розслідування за фактом вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку 28.11.2020 р. були наявні.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що підстави вказані у висновку службового розслідування не відповідають дійсним підставам, за наслідком яких призначено службове розслідування, оскільки певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків” і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення”.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відтак, зазначення у висновку службового розслідування підстав, які не були підставами для проведення службового розслідування, як вказує позивач, саме по собі не впливає на законність самої службового розслідування, адже наявність підстав для проведення такого знайшла підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, оцінюючи вищезазначене, обставини викладені у висновку службового розслідування, матеріали службового розслідування та процитовані вище норми, суд не може не погодитись з позицію відповідача щодо наявності вчиненого позивачем порушення, а саме, службової дисципліни, що є порушенням, пунктів 1, 3, 4 та 6 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, статті 24 Закону України “Про запобігання корупції”, абзацу 1, 2 та 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, тобто скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України.

Слід зазначити, що дискредитацією є позбавлення довіри до когось, підривання авторитету, приниження гідності певної особи і т. ін. Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Стосовно доводів позивача щодо того, що інформація та рапорти інших поліцейських не містять відомостей щодо того, що ним вчинено дисциплінарний проступок, то тут суд зазначає що, підставою є заяви, повідомлення посадових осіб, інших поліцейських, , рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, повідомлення/рапорти мають лише викладати інформацію щодо порушення , яке має ознаки дисциплінарного проступку, а не вказувати, що таке вчинено.

При цьому, суд наголошує, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

В свою чергу суд зазначає, що в повідомленні від 28.11.2020 р. та рапортах від 29.11.2020 р. вказані відомості, що поліцейські ОСОБА_16 та ОСОБА_17 прибули на місце події, де проводилась слідча дія та у їх присутності працівник прокуратури вголос зачитав про затримання ОСОБА_1 у порядку статті 208 КК України. Далі проведено обшук та на столі виявлено пачку цигарок марки “Парламент” у якій знаходились кошти в сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів. Дані обставини свідчили про наявність в діях останнього порушення службової дисципліни, що полягало у невиконанні / неналежному виконанні обов`язків поліцейського та порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції відповідно є дисциплінарним проступком. А отже, аргументи позивача про те, що повідомлення та рапорти не містять інформації щодо вчинення ним дисциплінарного проступку не приймаються судом до уваги.

За наведених обставин суд доходить висновку про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення.

Водночас, суд не бере до уваги посилання сторони позивача на відсутність вироку у кримінальній справі, оскільки зі змісту оскаржуваних наказів видно, що позивача звільнено саме за порушення службової дисципліни. Тобто в даному випадку звільнення за порушення дисципліни є окремою підставою для звільнення поліцейського, яке ніяк не пов`язано з кінцевим рішенням по вищезазначеній кримінальній справі. При цьому, у висновку службового розслідування хоча й міститься інформація про наявність кримінальної справи, однак винним у вчиненні кримінального проступку ОСОБА_1 за результатами службового розслідування не визнавався.

Більш того, у висновку службового розслідування зазначено, що метою проведення службового розслідування не може бути доведення вини вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, адже вина останнього повинна доводитись в судовому порядку. Однак, взято до уваги і правову оцінку змісту підозри, оскільки її складено у зв`язку з вимаганням неправомірної вигоди ОСОБА_12 . Метою проведення службового розслідування є перевірка і уточнення, в межах наданих повноважень відомостей, які мають значення для встановлення обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку, зняття безпідставних звинувачень або підозр.

Суд погоджується з доводами відповідача, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Суд наголошує, що в даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій. Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатами реалізації якого ОСОБА_1 звільнено зі служби, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а відтак, підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, суд зазначає, що вони є похідними від першої і другої. Відтак, за відсутності підстав для скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та, відповідно, звільнення, - відсутні підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень поновлювати позивача на роботі та стягувати середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції позивача, покладеної в основу позовних вимог, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову – судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області (вул. Театральна,10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ - 40108672).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 18.05.21

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна