Рішення № 96995539, 18.05.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

18.05.2021

Провадження №2-а/389/19/21

ЄУН 389/979/21

Рішення

іменем України

5 травня 2021 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пахути Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Грідасова Дениса Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою і просить винести рішення, яким скасувати постанову серії ЕАН №4007444 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 02.04.2021 він, керуючи автомобілем Mersctdes-benz 312 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Миколаїв на шосе Одеське 93 був зупинений патрульним автомобілем за порушення встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті, за що в подальшому була складена оскаржувана постанова. Інспектором поліції не було надано доказів на підтвердженням факту перевищення позивачем встановленої швидкості руху, оскільки вказаний в постанові вимірювач швидкості руху TRU-CAM 000763, яким було зафіксований факт порушення не зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки. Цей технічний засіб повинен використовуватися в автоматичному режимі, без участі інспектора, чого в даному випадку дотримано не було, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався з порушеннями.

Позивач в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд його вимоги задовольнити.

Представник відповідача управління патрульної поліції в Миколаївській області області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, але надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що під час несення служби 02.04.2021 інспекторами управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI (серійний номер ЕС000763) було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу Mersctdes-benz 312 D з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по вул.Одеське шосе біля будинку №93 зі швидкістю 75 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України. Було прийняте рішення зупинити транспортний засіб на підставі ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Інспектор підійшовши до водія належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросив пред`явити документи, на що водій виконав законну вимогу інспектора та пред`явив посвідчення водія. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Інспектор Грідасов Д.С. виніс постанову та наклав стягнення на позивача в розмірі 340 грн. відповідно до санкції статті. Згідно зі ст.285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови та під підпис вручено копію оскаржуваної постанови. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення окрім тих випадків, що встановлені ст.78 КАС. Вважає, що позивачем не надано жодного підтвердження, що спростовує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Окрім цього представник відповідача звертає увагу суду на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Вказує, що прилад пройшов повірку, а тому наявність свідоцтва про повірку є єдиним і достатнім документом, що підтверджує, що TruCam є вимірювальним приладом і його можна використовувати у фіксації перевищення швидкості. Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеною компетентною особою в межах своїх повноважень, відеозаписом з нагрудного відео реєстратора та показниками лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000763). На підтвердження своїх доводів, зазначає, що на відеозаписі 20210402200143000440 з нагрудного відеореєстратора 001563 зафіксовано, як інспектор ознайомлює водія з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме тому слід вважати, що процедуру розгляду справи та безпосередньо винесення постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4007444 від 02.04.2021 не було порушено. Крім того в бланку постанови в п.5 зазначено технічний пристрій TruCam LTI ТС000763, яким було зафіксовано правопорушення та є належним та допустимим доказом у даній категорії справ.

Відповідач інспектор управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Грідасов Д.С. в судове засідання не з`явився по не відомій суду причині, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву суду не надав.

Дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 02.04.2021 о 09:19:54 в м. Миколаїв на шосе Одеське 93, керував автомобілем Mersctdes-benz 312 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 75 км/год., порушивши при цьому встановлені обмеження швидкості руху на 25 км/год. в населеному пункті, швидкість руху вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача TRU-CAM 000763, чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.) За вказане порушення була складена постанова та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.4 ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину – тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ №73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст.251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представником відповідача, доказуючи правомірність винесеної постанови, надано суду диск та роздруковану фотокартку лазерного вимірювача швидкості TruCAM № ТС000763 із зображенням автомобіля Mersctdes-benz 312 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та зазначенням швидкості 75 км/год. та диск з записом з лазерного вимірювача.

На фото з приладу TruCam ТС000763, яке долучено представником відповідача до відзиву вказано час 10:11:22 02.04.2021, в той час як оскаржувана постанова була винесена інспектором раніше за часом - 02.04.2021 о 09:19:54, що ставить під сумнів обґрунтованість вини позивача.

Відеозапису з нагрудного відео реєстратора, який був долучений до відзиву не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на технічні засоби, за допомогою яких здійснено даний відеозапис та зафіксовано факт вчинення правопорушення.

Частиною 3 статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, в постанові від 24.01.2019 у справі №428/2769/17.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з п.3 с.3 ст. 286 за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволено на користь позивача, та враховуючи те, що останнім здійснена сплата судового збору у розмірі 454 грн. та витрати понесені позивачем на правничу допомогу в сумі 3000 грн., підлягають стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

На підставі викладеного, керуючисьч.1 ст.122, ст.ст.247, 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 73, 75, 76 ,77, 139, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Грідасова Дениса Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, задовольнити частково.

Постанову інспектора управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Грідасова Дениса Сергійовича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №400744 від 02.04.2021, скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.

У задоволенні позовних вимог до інспектора управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Грідасова Дениса Сергійовича, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108735 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108735 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва