Ухвала суду № 96994735, 19.05.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Ухвала

Іменем України

19 травня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Реброва С.О.

при секретареві Нагорічній Р.М.

за участю: прокурора - Федченка В.В.

слідчого – Шнейдера Р.А.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – Порхуна С.Л.

розглянувши клопотання слідчого СВ Відділення поліції №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Д.О. Тооде погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури №3 Федченка В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який народився у с. Чумаки Дніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

- 28.12.2016 за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська за ч. 1 ст. 186 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 06.03.2017 за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 15.05.2017 за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, відповідно ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України призначений остаточний вид покарання 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України, звільнений від відбуття покарання строком 1 рік;

- 11.10.2017 ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звільнений від відбуття покарання на підставі п. в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році»;

- 08.11.2017 вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України –

встановив:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020040440001099 від 21 жовтня 2020 року за ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є підпис підозрюваного про вручення йому зазначених документів.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 19.10.2020 приблизно о 17 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 разом з раніше знайомим йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на парапеті біля входу у продуктовий магазин, розташований за адресою АДРЕСА_2 , де почав ображати малолітнього ОСОБА_3 , 2008 року народження, на що раніше невідомий ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 зробив йому зауваження, на що ОСОБА_1 маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та спричинення тілесних ушкоджень, підійшов впритул до ОСОБА_4 та лобом наніс один удар в область перенісся ОСОБА_4 , чим спричинив тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_4 приблизно о 18:00 годині більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, зателефонував своєму батьку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та попросив про допомогу.

З цією метою приблизно о 18 годині 07 хвилин, 19.10.2020 року ОСОБА_4 разом із своєю дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на автомобілі «Фіат Добло» приїхали за адресою: АДРЕСА_2 , де між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник словесний конфлікт, на ґрунті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Так, перебуваючи біля входу у продуктовий магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вступив у попередню змову з раніше йому знайомим ОСОБА_2 , розуміючи що перебувають у публічно доступному місці, діючи безпідставно з хуліганських спонукань направлених на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю виразившись в спричинені тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 наніс правою рукою стиснутої в кулак удар в область лівої скроні ОСОБА_6 , в цей момент ОСОБА_1 діючи безпідставно з хуліганських спонукань направлених на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю виразившись в спричинені тілесних ушкоджень, наніс удар долоню зжатої в кулак в область чола над правим оком ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_1 наніс два удари в область голови ОСОБА_4 .

В цей час ОСОБА_6 намагалась зателефонувати до швидкої допомоги та поліції, а ОСОБА_1 продовжував висловлювати погрози фізичної розправи та висловлювався нецензурною бранню на адресу ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Продовжуючи свої хуліганські дії, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, у групі осіб, та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_6 та правою рукою стиснутою у кулак наніс удар в спину, на що ОСОБА_4 підійшов і штовхнув ОСОБА_1 руками, в цей момент ОСОБА_5 став між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , в цей час до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_2 та зі словами «куди ти телефонуєш?», наніс удар рукою зжатою в кулак в область тулуба з переду ОСОБА_6 .

ОСОБА_1 намагаючись завадити звернутися потерпілій ОСОБА_6 за допомогою, підійшов до неї та лівою рукою вихопив мобільний телефон SAMSUNG A31, який ОСОБА_6 тримала в лівій руці, а правою рукою штовхнув ОСОБА_6 від чого вона, втративши рівновагу, вдарилась об стіну магазина, ОСОБА_1 тримаючі в руці мобільний телефон, зістрибнув з парапету та відбіг на відстань 5-7 метрів після чого кинув мобільний телефон SAMSUNG A31 під колеса проїжджаючого автомобіля.

Після чого ОСОБА_1 повернувся на місце скоєння злочину, де підбіг до ОСОБА_5 та потягнувши за одяг, повалив його на землю, а коли останній упав на землю, ОСОБА_1 поставив коліно на грудну клітину ОСОБА_5 та почав хаотично наносити удари руками стиснутими в кулак по голові та обличчю ОСОБА_5 .

У цей час, ОСОБА_5 підвівся на ноги, побачивши як ОСОБА_2 спричиняє тілесні ушкодження ОСОБА_4 , підійшов до ОСОБА_2 та руками відштовхнув його від ОСОБА_4 , тоді як ОСОБА_1 , продовжуючи свої хуліганські дії, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, підтримуючи дії ОСОБА_2 , наніс удар ОСОБА_5 від якого останній впав на землю, а ОСОБА_1 наніс ще не менше 3 ударів ногою в область голови ОСОБА_5 .

Далі, співучасники злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , закінчивши активні дії, знаходячись на місці скоєння злочину разом з потерпілими, продовжували висловлювати нецензурну лайку та погрози фізичної розправи в бік ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до приїзду швидкої допомоги та працівників поліції, яких викликала ОСОБА_6 .

Згідно висновку судово-медичного експерта №546е від 09.03.2021 року ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден – відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Та закритого перелому середньої фаланги 4-го пальця лівої кисті з задовільним стоянням уламків – відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №565е від 10.03.2021 року ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден – відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Та закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани на спинці носу праворуч, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням уламків, з викривленням носової перетинки S-подібно в посттравматичному періоді та явищами лівостороннього сфеноідиту (що потребувало повторного оперативного втручання), синців на повіках обох очей, крововиливу верхньої губи – відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Згідно висновку судово-медичного експерта №556е від 10.03.2021 року ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден – відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , будучи особою яка підозрюється у вчиненні злочинів, може повторно переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він є особою раніше судимою, тому обрання менш м`якого запобіжного заходу є недоцільним.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав викладених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив не застосовувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно нього домашній арешт. Він має намір довести своє виправлення і не переховуватись від суду.

Захисник Порхун С.Л. також просив застосувати щодо його підзахисного домашній арешт, який має намір виховувати доньку та доглядати матір. Також звернув увагу суду на невідповідність клопотання та необгрунтування стороною обвинувачення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час відпали. Застосування більш м`якого запобіжного заходу може забезпечити його підзахисному належну процесуальну поведінку.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 21.10.2020 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020040440001099 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.

29 квітня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України та його провина у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується доказами зібраними по кримінальному провадженню, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; висновком спеціаліста судово-медичного експерта №2927; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту ОСОБА_10 ; висновком спеціаліста судово-медичного експерта №2957; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; слідчими експериментами за участю потерпілих.

Так, ОСОБА_1 , зокрема підозрюється у вчиненні злочину за який можливе призначення покарання у виді позбавлення волі до 5 (п`яти) років.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.

Також слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виключення в майбутньому існування ризиків, переховування від органів досудового розслідування та суду, а також з метою запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.

Окрім цього 31.08.2018 року скеровано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з правовою кваліфікацією передбаченою ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 296 КК України, яке перебуває на розгляді у головуючого судді Бровченко В.В., на засідання якого не прибуває та ігнорує виклики суду та знову скоїв злочин проти громадського порядку та моральності, може продовжити злочинну діяльність пов`язану з кримінальними правопорушеннями, що також підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що ч.4 ст.183 КПК України не забороняє, а лише дає право суду не визначати розмір застави у вказаних випадках, суд вважає за необхідне не визначити підозрюваному заставу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Д.О. Тооде погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури №3 Федченка В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 липня 2021 року включно.

Відповідно до ст. 296 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору і підозрюваному та направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Відділення поліції №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п`ятиденний термін з дня оголошення ухвали апеляційної скарги. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя С.О.Ребров