Рішення № 96993568, 18.05.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2788/21

Провадження № 2/219/1718/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 травня 2021 року місто Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського МНО Кудінової О.А. про зняття заборони з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

26.03.2021 року ОСОБА_1 , яка представляє інтереси ОСОБА_2 , звернулась до суду із позовом в якому, із врахуванням уточненої позовної заяви, просить скасувати заборону на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1 , які зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 2352593 від 05.09.2005 року накладеного реєстратором приватним нотаріусом Кудіновою О.А., виключити вищевказані заборони з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач згідно договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки від 11 жовтня 2002 року - є власником житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . В теперішній час у позивачки виникла необхідність продати вказаний житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, але при зібранні необхідних документів для продажу вона дізналась про наявність обтяження – заборони, накладеного реєстратором приватним нотаріусом Кудіновою O.A. на вище вказаний житловий будинок, яке було здійснене по відношенню колишнього власника вказаної нерухомості та земельної ділянці ОСОБА_3 . Цей факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. У зв`язку з чим порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює володіння, користування та розпоряджання даним майном.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача ОСОБА_1 надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у встановленому порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до частини 11 ст. 128 ЦПК України, від нього не надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України..

Третя особа приватний нотаріус Київського МНО Кудінова О.А. в судове засідання не з`явилась, у встановленому порядку була повідомлена про час та місце розгляду справи, відповідно до частини 11 ст. 128 ЦПК України, від неї не надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі – продажу жилого будинку та земельної ділянки від 11 жовтня 2002 року, посвідченого завідувачем Другої Артемівської державної нотаріальної контори Літвіновою В.А.

Згідно інформаційної довідки, яка сформована з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 05.09.2005 року за № 2352593 реєстратором - приватним нотаріусом Кудіновою О.А. було зареєстроване обтяження – заборона, підстава обтяження – повідомлення б/н Друга Артемівська державна нотаріальна контора; об`єкт обтяження – будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власник – ОСОБА_3 , архівний запис; додаткові дані – архівний номер 5639679DONETSK23917, архівна дата: 29.11.2003, дата виникнення: 29.04.1971, № реєстр: 383005-4092, внутрішній № А701FC3E2CF44E2C7C52.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.05.2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа – Друга Бахмутська державна нотаріальна контора про скасування заходів забезпечення позову - зняття арешту з будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасування обтяження в порядку ст. 158 ЦПК України – відмовлено.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).

Таким чином, оскільки наявна заборона на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , порушує права та законні інтереси позивача, що унеможливлює володіння, користування та розпоряджання даним майном, суд приходить до висновку про можливість задовольнити позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського МНО Кудінова О.А.

про зняття заборони з нерухомого майна, задовольнити.

Скасувати заборону(архівний запис) на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження: 2352593 від 05.09.2005 року , а саме на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладеної реєстратором приватним нотаріусом Кудіновою O.A., додаткові дані: архівний номер 5639679DONETSK23917, архивна дата 29.11.2003, дата виникнення 29.04.1971, № реєстру 383005-4092, внутр. № A701FC3E2CF44E2C7C52.

Заочне рішення може бути переглянуто Артемівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Н.М.Погрібна