Рішення № 96993339, 18.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

18.05.21

Справа № 522/22013/19

Провадження № 2-а/522/47/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Пейкова О.О., Прусс О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до заступника начальника управління – начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова Вячеслава Юрійовича, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до заступника начальника управління – начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова Вячеслава Юрійовича, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови від 17 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 96 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач посилаються на те, що 18 вересня 2019 року посадовою особою відповідача здійснено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт. 17 жовтня 2019 року посадовою особою - заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем була ухвалена постанова № 742119 по справі про адміністративне правопорушення, якою вона була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. Вважає дії посадових осіб Управління державного будівельно-архітектурного контролю Одеської міської ради незаконними, а постанову необґрунтованою та такою що має бути скасованою, оскільки твердження відповідача у акті, що вона є замовником проведення перевірки не відповідає дійсності, так як вона не є суб`єктом містобудівної діяльності і не надавала письмової заяви про проведення перевірки, а тому у УДАБК ОМР не було підстав для здійснення позапланової перевірки квартири. Також, посадова особа УДАБК ОМР Павлова Н.М. не пред`явила направлення на проведення позапланової перевірки, чим допустила зловживання своїми повноваженнями. Протокол складався за її відсутності та з відміткою про її неявку, проте про такий обов`язок її не повідомляли, як і повідомляли про розгляд справи 10.10.2019 року. Висновок посадових осіб про те, що нею не були надані документи про прийняття в експлуатацію квартири не відповідає дійсності.

Ухвалою судді від 02 січня 2020 року позов залишений без руху, оскільки позивач не вказує поважних підстав пропуску строку звернення до суду. При цьому, позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, так як в ній: не зазначено доказів наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

27 січня 2020 року до суду надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків.

03 лютого 2020 року по 06 березня 2020 року суддя перебувала у щорічній відпустці.

13 лютого 2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій зазначено про скасування постанови від 17 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення за ч.9 ст. 96 КУпАП, в яких просили постанову визнати незаконною та скасувати в повному обсязі.

В заяві про поновлення строку оскарження дій суб`єктів владних повноважень позивачка зазначає, що копію постанови отримала 21 жовтня 2019 року. У встановлений законодавством строк вона скористалась передбаченим правом подати скаргу в порядку відомчого контролю і 28 жовтня 2019 року подала скаргу на дії посадової особи до в.о. начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю з проханням скасувати неправомірну постанову. Відповідь вона отримала 17 грудня 2019 року.

Ухвалою від 13 березня 2020 року позов залишений без руху, оскільки матеріали справи не містять відомості, які свідчать про отримання відповіді 17.12.2019 року.

27 та 28 квітня 2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивачка просить поновити строк звернення до адміністративного суду та відкрити провадження у справі.

29 квітня 2020 року ухвалою суду поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом, відкрито провадження у справі та встановлено для розгляду справи порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25 травня 2020 року на електронну адресу суду від в.о. начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва О.Р. надійшов відзив на позовну заяву (в порядку ст. 162 КАС України), в якому просили відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відзив мотивований тим, що Управлінням проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якої позивачем не було допущено посадову особу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 ОСОБА_2 за вищезазначеною адресою для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства. Позивачем не надано проектну документацію на реконструкцію квартири, погоджену у встановленому законодавством порядку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт за вищезазначеною адресою. Також, під час проведення перевірки позивачем не були надані документи про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , співвласником якої є позивач, була реконструйована та експлуатується, не прийнята в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461. Тому, доводи щодо порушення порядку проведення позапланової перевірки та винесення постанови є помилковими та належним чином не обґрунтовані. А за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, винесено постанову № 742/19 від 17.10.2019 якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 9 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, тому дії Управління обґрунтовані та вчинені у межах повноважень.

15 червня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Богатовою М.А. подано клопотання про витребування доказів.

15 червня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Богатовою М.А. подано до суду додаткові пояснення до уточненої позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в яких вказувалось, що позивачем не здійснювалась реконструкція квартири АДРЕСА_2 та отримав об`єкт квартиру з відповідними технічними характеристиками на підставі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим просили задовольнити позов.

18 серпня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Бобрешовою С.А. подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи про розгляд клопотання за відсутності представників позивача.

18 серпня 2020 року ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богатової М.А. про витребування доказів задоволено та витребувано від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) завірені копії з усіх наявних матеріалів адміністративної справи стосовно винесення відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заступником начальника Управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В`ячеславом Юрійовичем Постанови №742/19 по справі про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, передбаченого частиною 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оригінал якої зберігається у зазначеного суб`єкта владних повноважень для огляду в судовому засіданні.

В судове засідання 18 травня 2021 року сторони не з`явились, про слухання справи сповіщені належним чином, надали заяви про закінчення розгляду справи за їх відсутності.

Суд вирішив розглянути справу за відсутності сторін на підставі наданих доказів, наявних в матеріалах справи. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, «державний архітектурно-будівельний контроль» - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/333ДАБІ від 01.08.2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 14/1, кв. 43. Згідно із направленням для проведення позапланової перевірки від 16.08.2019 року № 001564, строк дії направлення становить з 18.09. - 30.09.2019 року (Т. 1, а.с. 123).

При цьому, повідомлення про проведення перевірки 18.09.2019 року об 11 годині 00 хвилин було направлено позивачу на поштову адресу та отримано нею 27.08.2019 року, про що є відповідна відмітка на копії рекомендованого повідомлення (Т. 2, а.с. 9).

Під час перевірки було встановлено, що «Згідно наданих ОСОБА_1 технічних паспортів на квартиру АДРЕСА_2 , один' з яких виконаний державним комунальним підприємством госпрозрахунковий центр «ПОЛИС» від 22.05.2002 року, а другий виконаний комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 24.03.2015 року, вбачається наявність двох відкритих балконів та однієї відкритої лоджії.

При цьому, вбачається відмінність розташування віконних та вхідних отворів зазначеної квартири. Також, відрізняються площі об`єкту.

Під час виїзду на місце було встановлено фактичне розташування двох дверних отворів зазначеного об`єкту, а також фактична планувальна схема для порівняння її з наявними технічними паспортами на зазначену квартиру, та варто зробити висновок про проведену співвласником квартири АДРЕСА_3 реконструкцію.

Під час проведення перевірки ОСОБА_1 не були надані документи про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - квартири АДРЕСА_2 .

В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутні відомості щодо готовності до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», п. 3.15 експлуатація будівлі (споруди) - це використання об`єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогам технічної документації.

На момент перевірки зафіксовано, що зазначений об`єкт будівництва експлуатується за функціональним призначенням, а саме для проживання (наявні матеріали фотофіксації).

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , співвласником якої є ОСОБА_1 , була реконструйована та експлуатується, не прийнята в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461.»

Так, в ході перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було складено акт від 30.09.2019 року № 001564 (Т. 1, а.с. 129).

На підставі даного Акту складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.09.2019 року (т. 1, а.с. 141).

Відповідно до вказаного припису Управління від 30.09.2019 року, від позивача вимагалось отримати право на виконання будівельних робіт та декларацію про готовність до експлуатації об`єкту або привести об`єкт будівництва до первісного стану відповідно до наданого технічного паспорту, виконаного державним комунальним підприємством госпрозрахунковий центр «ПОЛИС» від 22.05.2002 року.

Також, у вказаному приписі вимагалося обов`язково повідомити Управління про його виконання до 30.10.2019 року.

Окрім того, складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.09.2019 року щодо відповідальності передбаченої ч. 9 ст. 96 КУпАП, які були надіслані поштою, у зв`язку з неявкою позивача до Управління (відправлення 6500906593810, 6505810110020).

Між тим, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялось в протоколі про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 10.10.2019 року об 11.00 год.

17.10.2019 року була винесена постанова № 742/19 по справі про адміністративне правопорушення та було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10200 гривень, яка була надіслана поштою (відправлення 6506503587182, 6505810110038).

Відповідно до ч.9 ст. 96 КУпАП, експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот (8500 грн.) до шестисот (10200 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач посилається на те, що перевірка проводилась без дотримання підстав проведення перевірки, а відомості зазначені в матеріалах не відповідають дійсності. При цьому, позивач вказує, що жодної реконструкції нею не здійснювалось.

Проте, суд не в змозі погодитись з даними твердженням позивача, з таких підстав.

Під час проведення позапланової перевірки був присутній позивач, що підтверджується матеріалами фотофіксації, які виконанні у ході проведення позапланової перевірки посадовою особою Управління та надані до суду (Т.1, а.с. 144-147).

В той же час повідомлення про проведення перевірки, розгляд справи про адміністративне правопорушення та матеріали проведеної перевірки направлялись позивачу поштовими відправленнями, та отримані позивачем, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (Т.1, а.с. 129,, Т. 2, а.с. 9-10, 39-40, 42-44, 50-51, 117, 122, 126-127,163-164, 166, 171-173,175-178).

Під час проведення перевірки посадовою особою Управління встановлено, що згідно наданих позивачем технічних паспортів на квартиру АДРЕСА_2 , а саме: перший технічний паспорт від 09.02.1999 року, другий який виконаний державним комунальним підприємством госпрозрахунковий центр «ПОЛИС» від 22.05.2002 року та технічний паспорт виконаний комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради № 43 від 24.03.2015 року, із яких вбачається наявність двох відкритих балконів та однієї відкритої лоджії.

У вищевказаних технічних паспортах встановлена відмінність розташування віконних та вхідних отворів зазначеної квартири, а також відрізняються площі зазначеного об`єкту.

Також, відповідачем було встановлено фактичне розташування двох дверних отворів зазначеного об`єкту, а також фактична планувальна схема для порівняння її з наявними технічними паспортами на зазначену квартиру, що слугує підтвердженням проведення будівельних робіт з реконструкції .

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

При цьому, під час проведення вказаної перевірки, не надано проектну документацію на реконструкцію квартири, погоджену у встановленому законодавством порядку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт за вищезазначеною адресою, як і не були надані документи про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 14/1, кв. 43.

Згідно ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», п. 3.15 експлуатація будівлі (споруди) – це використання об`єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогам технічної документації.

Між тим, на момент перевірки зафіксовано, що зазначений об`єкт будівництва експлуатується за функціональним призначенням про що наявні матеріали фотофіксації (т. 1, а.с. 146-147).

Відповідач вказує, що, згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості, щодо готовності до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 14/1, кв. 43.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Разом з цим, оспорюючи постанову від 17.10.2019 року № 742/19, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, а наведені ним доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. В той же час, позивач в своєму позові, жодним чином не обґрунтовує відсутності факту вчиненого адміністративного правопорушення, а надана відповідачем матеріали фотофіксації лише додатково підтверджує викладені в оскаржуваній постанові обставини (Т.1, а.с. 144-147, Т.2, а.с. 106-107).

Водночас, з наданої фотофіксації вбачається, що балкон дійсно виступає над іншими балконами розташованими в даному будинку № 14/1 по вул. Армійська в м. Одесі, що на думку суду, ніяким чином не свідчить на користь позивача, а навпаки слугує доказом того, що особа виявивши порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не вжила заходів до усунення та/або недопущення в подальшому порушення вимог містобудівного законодавства.

Як уже зазначалось, теза позивача про те, що відсутність в матеріалах адміністративного провадження письмових доказів повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення спростовується наданими відповідачем списками поштових відправлень вказаними вище.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що постанова № 742/19 від 17.10.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 96 КУпАП є законною, оскільки складена відповідною уповноваженою посадовою особою, в межах її компетенції та з дотриманням передбаченої законом процедури, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Позивачем не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені заступником начальника управління – начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. в постанові по справі про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що необхідно залишити постанову без змін, а позов без задоволення.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову позовною заявою ОСОБА_1 до заступника начальника управління – начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова Вячеслава Юрійовича, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2021 року.

Суддя Л.М. Чернявська