Рішення № 96992184, 02.04.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/729/21

Номер провадження 2/676/1102/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 квітня 2021 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Швець О. Д.

з участю секретаря Чекашкіній О.Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вендор-Фінанс» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ «Вендор-Фінанс» та ОСОБА_2 укладений договір про надання фінансового кредиту № КП13-00733 від 24 квітня 2019 року. Згідно з договором позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у розмірі 3000,00 грн., здійснювати погашення кредиту та процентів єдиним платежем в розмірі 1424,17 грн., відповідно до Графіку внесків за кредитним договором, в тому числі сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 20% за період 30 днів від суми наданого кредиту. Кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 23 липня 2019 року. Одержання коштів позичальником підтверджується видатковим касовим ордером від 24.04.2019 р. Позичальник не виконала умови договору, вчасно не сплачувала проценти та не погашала кредит. В останнє часткове погашення кредиту здійснювалось ще в жовтні 2019 року. Сума не повернутого тіла кредиту складає 3000,00 грн. Згідно п. 2.7 договору у разі неповернення кредиту після закінчення строку користування кредитом, кредитор має право продовжити нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі, встанвленому п.1.6 договору до моменту повного фактичного погашення кредиту. У разі якщо прострочення кінцевого строку поверенння кредиту триває більше 30 календарних днів, кредитор залишає за собою право, у будь який час без дадаткового повідомлення позичальника, припинити нарахування процентів за простроченим кредитом.Відповідно заборгованість за процентами, нарахованими на фактичний залишок заборгованості за кредитом становить станом на 01.01.2021 р. 1 149,99 грн: заборгованість по процентах, нарахованих на фактичний залишок заборгованості з 24.04.2019 р. по 22.07.2019 р. 549,99 грн, заборгованість по процентах, нарахованих за 30 календарних днів на фактичний залишок заборгованості за кредитом після закінчення строку користування кредитом у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 2.7 договору з 23.07.2019 р. по 21.08.2019 р. – 600 грн. Відповдіно сума інфляційних втрат після порушення терміну остаточного погашення заборгованості, а саме з 01.09.2019 р. по 31.12.2020 р. становить 190,82 грн; 3% річних на прострочену суму заборгованості з 01.09.2019 р. по 31.12.2020 р. – 120,00 грн. Всього заборгованість позичальника складає станом на 01.01.2021 р. 4 460,81 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 09 березня 2021 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином, судовою повісткою.Відзив на позов не подала.

За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.. 279 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Між сторонами існують правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. 526, 530, 536, 553-554, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України.

Судом встановлено, що 24.04.2019 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договірпро надання фінансового кредиту № КП13-00733 від 24 квітня 2019 року, за яким остання отримала кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до умов договору кредитор зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредитодаіцю грошові кошти в порядку та на умовах, визначених договором. Кредитні кошти надаються в сумі 3000 грн на поточні потреби (п.1.3-1.4 договору).

Кредитні кошти надаються строком на 3 періоди по 30 днів, а саме з 24 квітня 2019 р. по 23 липня 2019 р. Днем кінцевого повернення кредиту є 23 липня 2019 р. (п.1.5 договору).

За користування кредитними коштами, позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 20% від суми наданого кредиту за кожні 30 днів користування. Процентна ставка є фіксованою та не змінюється протягом усього строку користування кредитом(п.1.6 договору).

Кредитні кошти та нараховані проценти за користування ними повертаються позичальником у касу або на рахунок кредитора відповідно до «Графіку внесків за договором», що є додатком № 1 до цього договору(п.1.7 договору).

Відповідно п.2.7 договору у разі неповернення кредиту (повністю або частково) після закінчення строку користування кредитом, кредитор має право продовжити нарахування процентів за користування коштами у розмірі, встановленому п.1.6 договору аж до моменту повного фактичного погашення кредиту. У разі, якщо прострочення кінцевого строку повернення кредиту триває більше 30 (тридцяти) календарних днів, кредитор залишає за собою право у будь-який час, без необхідності додаткового повідомлення позичальника, припинити нарахування процентів за простроченим кредитом.

В разі несвоєчасної сплати позичальником «єдиного платежу» більше ніж 6 днів від дати визначеної у графіку внесків за договором позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 50 грн за кожен факт порушення (п. 4.2 договору).

Позичальник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання за цим договором і не пізніше строку, вказаного в п.1.5 договору повернути отримані кредитні кошти разом із нарахованими процентами, а також сплачувати штрафні санкції, якщо такі будуть мати місце( п.3.3.2 договору).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 526 та частина 1 статті 530 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Факт отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн підтверджується видатковим касовим ордером від 24 квітня 2019 року .

Відповідач неналежно виконує умови кредитного договору та порушила умови договору щодо своєчасності погашення кредиту та процентів відповідно до графіку платежів.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу повністю чи частково позики у строк, встановлений кредитним договором №КП13-00733 від 24 квітня 2019 року суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 3000 грн. заборгованості за кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзац 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №910/1238/17 висловлена правова позиція, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення відсотків за правомірне користування кредитом в межах строку дії договору так і після визначеного кредитним договором строку кредитування.

При вирішення питання про стягнення процентів суд бере до уваги правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Як слідує із розрахунку заборгованості, за даними позивача, сума не повернутого тіла кредиту складає 3000,00 грн, заборгованість за процентами, нарахованими на фактичний залишок заборгованості за кредитом становить станом на 01.01.2021 р. 1 149,99 грн: заборгованість по процентах, нарахованих на фактичний залишок заборгованості з 24.04.2019 р. по 22.07.2019 р. - 549,99 грн., заборгованість по процентах, нарахованих за 30 календарних днів на фактичний залишок заборгованості за кредитом після закінчення строку користування кредитом у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 2.7 договору з 23.07.2019 р. по 21.08.2019 р. – 600 грн.

Даний розмір заборгованості встановлений в судовому засідання і ніким не оспорюється. Розрахунок заборгованості проведений з урахуванням погоджених сторонами умов.

З огляду на викладену правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 позивач не позбавляється права на отримання належних йому процентів за користування кредитом після спливу строку дії кредитного договору, нарахованих відповідно п.2.7 кредитного договору, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів внаслідок неповернення тіла кредиту, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

Розрахунок інфляційних втрат 3000,00 х 1,06360686 – 3000,00 = 190,82 грн

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку щодо наявності у Банку права на стягнення з позичальника відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за ставкою 20%, за неправомірне користування кредитом, що охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України, то у позивача відсутнє право на стягнення ще додаткових 3% річних за неправомірне користування кредитними коштами (тілом кредиту) на підставі цієї ж статті, оскільки такі вимоги є подвійним стягненням за одне й те саме порушення, тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Таким чином неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, а тому порушене право підлягає поновленню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №КП13-00733 від 24 квітня 2019 року в сумі 4340,81 грн.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» суд стягує судовий збір пропорційно обсягу задоволених позовних вимог (97,30%) в розмірі 2208,93 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» заборгованість по договору про надання фінансового кредиту № КП13-00733 від 24 квітня 2019 року в розмірі 4460,81 грн., а саме 3000,00 грн. кредиту, 1149,99 грн. процентів за період з 24.04.2019 по 22.07.2019 р., 190,82 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з 01.09.2019 р. по 31.12.2020 р.; та судовий збір 2208,93 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» у стягненні з ОСОБА_1 3% річних на прострочену суму заборгованості з 01.09.2019 р. по 31.12.2020 р. в сумі - 120,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс», 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 15, офіс 30, ЄДРПОУ 40137347.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.