Вирок № 96992021, 17.05.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3002/20

пр.№ 1-кп/464/195/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2021 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої–судді Бойко О.М.,

секретар судового засідання Комарницька Р.В.

з участю:

прокурора Величко Т.П.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої

та цивільного позивача Сірого А.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника Родович Б.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Любимівка, Нововоронцовського району, Херсонської області, українки, гродадянки України, із вищою освітою, неодруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

-у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , 31 грудня 2019 року близько 19.00 год., керуючи автомобілем марки «Hyundai H200», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по вул. Пасічна у м. Львові, в напрямку до вул. Личаківської поблизу перехрестя вул. Пасічна – Пимоненка у м. Львові, порушила вимоги п.1.5 розд.1; п.п б, д п.2.3 розд. 2; п.10.1 розд.10 та п.16.6 розд.16 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, що виразилось в тому, що вона при керуванні автомобілем марки «Hyundai H200» була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою, своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, при виконанні маневру повороту ліворуч, змінюючи напрямок руху на вул. Пимоненка, в межах регульованого перехрестя, не переконалась що це буде безпечним та не надала дорогу автомобілю марки «Suzuki», який рухався у зустрічному напрямку, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів. У результаті чого пасажир автомобіля марки «Suzuki» ОСОБА_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому латерального виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачена винуватість у вчиненому визнала повністю та дала показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати, що має на утриманні неповнолітніх дітей, вчинила злочин необережно, частково відшкодувала шкоду потерпілій в сумі 56 000 грн. та суворо її не карати. Цивільний позов визнала частково, з врахуванням реально заподіяних збитків та раніше сплачених потерпілій сум, визнає матеріальну шкоду в розмірі 17 000 грн., заподіяння моральної шкоди заперечує.

Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини, її винуватість у вчиненні злочину стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні обвинуваченою, ні іншими учасниками судового процесу, а тому судом визнано за недоцільне їх дослідження у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.

Кваліфікація дій обвинуваченої за ч.1 ст.286 КК України є вірною, оcкільки вона порушила правила безпеки дорожнього руху, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості.

При призначенні обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме вчинення нетяжкого необережного злочину, щире каяття у вчиненому, що є пом`якшуючою покарання обставиною, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дані досудової доповіді про низький ризик небезпеки для суспільства та повторного вчинення кримінального правопорушення і приходить до висновку, що її слід призначити покарання у виді штрафу (в редакції, яка діяла на день вчинення кримінального правопорушення), без позбавлення права керування транспортними засобами, що буде достатнім покаранням для досягнення мети покарання.

Цивільний позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення частково з наступних підстав. Як встановлено судом, внаслідок ДТП, яка відбулася внаслідок вчинення злочину ОСОБА_2 , було пошкоджено належний йому автомобіль марки «Suzuki» д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 96 від 19.09.2020 року вартість відновлювального ремонту для ліквідації наслідків ДТП 31.12.2019 року не перевищує ринкову вартість даного автомобіля до ДТП і становить без урахування коефіцієнта фізичного зносу та без ПДВ - 113 592., з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу- 47 222, 10 грн. Вартість вказаного автомобіля до моменту пошкодження у ДТП визначено в розмірі 208 466, 67 грн.

Враховуючи те, що відшкодуванню підлягають реально заподіяні збитки, суд вважає, що у даному випадку відшкодуванню підлягають збитки з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу ( автомобіль 1997 р. в, наявні сліди відновлювального ремонту більше 2-х складових, пошкодження покриття (ст.6 висновку експерта), а тому з обвинуваченої в користь цивільного позивача підлягає стягненню 47 222 грн. 10 коп. заподіяної матеріальної шкоди. Щодо зарахування сплачених потерпілій коштів, то судом не встановлено для цього підстав, оскільки кошти сплачувались потерпілій, а не цивільному позивачу.

Крім того, суд вважає, що внаслідок вчинення злочину цивільному позивачу було завдано і моральної шкоди, яка виразилась у пошкодженні належного йому майна, неможливість його використання, необхідність вжиття заходів до відновлення порушеного права, а тому враховуючи зазначені обставини, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що грошове відшкодування за завдану моральну шкоду становить 8 000 грн.

Питання судових витрат вирішити відповідно до ст.124 КПК України.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд , -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання – штраф в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 47 222 грн. 10 коп. матеріальної шкоди та 8 000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь державного бюджету України витрати на проведення експертиз в сумі 6 537 грн. 60 коп.

Арешти, накладені на речові докази ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.01.2020 року - скасувати. Речові докази: автомобіль «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , «Suzuki» д.н.з. НОМЕР_2 - повернути власникам.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча