Ухвала суду № 96991384, 14.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5394/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі Курбатова Д.Л., за участі ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 – Рогалевич А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в режимі відеоконференції скаргу адвоката Рогалевич Андрія Борисовича подану в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Артема Толочко, яка полягає у нерозгляді клопотання та зобов`язання вчинити певні дії у межах кримінального провадження №12012070030000057 від 16 січня 2021 року, зареєстрованого в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.398 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Рогалевич Андрій Борисович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Артема Толочко, яка полягає у нерозгляді клопотання та зобов`язання вчинити певні дії у межах кримінального провадження №12012070030000057 від 16 січня 2021 року, зареєстрованого в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.398 КК України.

Скаргу мотивовано тим, що заявник адвокат Рогалевич А.Б. 27.03.2021 року рекомендованим листом направив на імя процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко в порядку ст. 220 КПК України клопотання, про закриття кримінального провадження № 12012070030000057, що було зареєстроване в ЄРДР 16.01.2021 року за ч.2 ст. 398 КК України, у відповідності п. 9-1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Згідно поштового трек повідомлення прокурор Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко отримав клопотання 01.04.2021 року.

Як зазначає заявник, станом на день звернення до слідчого судді, процесуальний прокурор Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко не розглянув клопотання адвоката Рогалевич Андрія Борисовича від 27.03.2021 року та не виніс постанови (тобто не прийняв рішення) у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.

Станом на день звернення із зазначеною скаргою до слідчого судді відомостей про результат розгляду заявленого клопотання від покурора не надходило.

На підставі чого заявник вказану бездіяльність прокурора вважає такою, що суперечить вимогам КПК України.

Відповідно до вимог скарги просив: визнати бездіяльність процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Артема Толочко, протиправною, зобов`язати процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Артема Толочко розглянути клопотання адвоката Рогалевича А.Б. та повідомити про результати розгляду, як це передбачено ч.2 ст.220 КПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , та його захисник Рогалевич А.Б. вимоги скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Адвокат Рогалевич А.Б. вказав на те, що станом на день розгляду скарги він не отримав жодних відомостей про результат розгляду заявленого ним клопотання від прокурора.

Суб`єкт оскарження в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином, жодних пояснень на адресу суду не скерував. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши доводи заявника ОСОБА_1 , та його захисника Рогалевич А.Б., дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора і слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування віднесено до повноважень слідчого судді та урегульовано главою 26 КПК України, якою чітко встановлені межі розгляду та вичерпний перелік рішень, які можуть бути прийняті слідчим суддею за результатами розгляду скарг. Також кримінально-процесуальним законом встановлені певні процедури оскарження, дотримання яких є обов`язковим.

Відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У цьому випадку, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків з урахуванням того, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та у такому відстоюванні прав останні є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, в ході судового розгляду, з огляду на те, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, установив таке.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України , яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Належною правовою процедурою є та, яка передбачена кримінальним процесуальним законодавством України, адже відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» (надалі – Постанова) не допускається постановлення судових рішень, які спрямовані на зобов`язання до вчинення дій, які не є обов`язковими за законом.

А тому, з урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя аналізуючи питання дотримання прав, свобод та інтересів особи, яка подала скаргу, у цьому кримінальному провадженні, в світлі обставин викладених у вимозі, бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Таким чином перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпним. Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.

Так, звертаючись до слідчого судді із даною скаргою, заявник мотивував скаргу тим, що на день звернення із даною скаргою до слідчого судді, процесуальний прокурор Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко не розглянув клопотання адвоката Рогалевича А.Б. від 27.03.2021 р. та не виніс постанови (тобто не прийняв рішення) у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.

Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Частиною 2 ст.220 КПК України визначено, що про результат розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивної причини – надсилається їй.

Як встановлено в судовому засіданні, в рамках кримінального провадження № 12012070030000057, адвокат Рогалевич А.Б. звернувся до процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12012070030000057, що було зареєстроване в ЄРДР 16.01.2021 року за ч.2 ст. 398 КК України, у відповідності п. 9-1 ч.1 ст. 284 КПК України, яке подавалось рекомендованим листом.

Згідно поштового трек повідомлення адресатом отримано клопотання 01.04.2021 року.

Разом із тим, дане клопотання станом на час розгляду даної скарги процесуальним прокурором Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко не розглянуто, що не відповідає вимогам ч.1 ст. 220 КПК України. Даних, які б спростували вказану обставину слідчому судді не надано. Іншого слідчим суддею не встановлено.

Прокурором не надано слідчому судді докази розгляду вказаного клопотання в порядку та строки передбаченому ст. 220 КПК України та повідомлення ініціатора звернення про результати їх розгляду, а тому слідчий суддя не може покласти в основу свого рішення факти, які не підтверджені належними та допустимими доказами по справі.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що процесуальним прокурором Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко, допущено бездіяльність, яка полягає у нерозгляді вказаного клопотання адвоката Рогалевич А.Б. у відповідності до приписів ч. 1 ст. 220 КПК України.

Станом на день розгляду скарги у слідчого судді відсутні відомості щодо розгляду даного клопотання в порядку ст. 220 КПК України. Прокурор не надав суду постанову прийняту ним за результатами розгляду клопотання.

В силу положень ст. ст. 22, 26 КПК України вказані при зверненні із клопотанням обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій, адже ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід зазначити, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

При дослідженні слідчим суддею матеріалів скарги встановлено, що доказів на підтвердження розгляду вказаного клопотання від 26.03.2021 року в порядку ст. 220 КПК України та повідомлення ініціатора звернення про результати їх розгляду матеріали скарги не містять.

Таким чином, прокурор зобов`язаний розглянути клопотання подане адвокатом Рогалевич А.Б. до процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко від 26.03.2021 року та про прийняте рішення за його результатами повідомити ініціатора звернення.

Крім того, згідно ст. 110 КПК рішення прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається зокрема з:… 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу …

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас слід зазначити, що повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п`ятої статті 21 Закону України № 1402-VIII є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що процесуальний прокурор Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко, не здійснив необхідні процесуальні дії, які зобов`язаний вчинити у порядку визначеному КПК України .

Оскільки клопотання адвоката Рогалевич А.Б. від 26.03.2021 року не розглянуто у встановленому законодавством порядку, слідчий суддя вважає за можливе зобов`язати процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури А.Толочко розглянути клопотання адвоката Рогалевич А.Б. від 26.03.2021 року про закриття кримінального провадження № 12012070030000057, що було зареєстроване в ЄРДР 16.01.2021 року за ч.2 ст. 398 КК України, у відповідності п. 9-1 ч.1 ст. 284 КПК України в порядку та строки, передбачені ст.220 КПК України та повідомити про прийняте рішення адвоката Рогалевич А.Б. у спосіб, передбачений чинним КПК України.

Як випливає з аналізу норм КПК України, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач , прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга підлягає задоволенню шляхом зобов`язання вчинити дію за клопотанням згідно ст. 220 КПК України, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдино ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 даного Кодексу.

При цьому, слідчий суддя відмічає, що процесуальна самостійність прокурора і його свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства.

У розумінні статті 303 КПК України нездійснення процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язані вчинити у визначений КПК України строк, може вважатися бездіяльністю й оскаржуватися до суду лише у випадках, коли законний обов`язок службової особи щодо їх вчинення є безальтернативним і не передбачає дискреції як можливості вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.

Порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування врегульовано статтею 220 КПК України.

При цьому, у цьому разі бездіяльність як предмет судового оскарження має місце тоді, коли в установлений статтею 220 КПК України термін слідчий, дізнавач, прокурор не виконує дій, визначених цією статтею як обов`язкові, - не повідомляє особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду та/або не приймає жодного з альтернативно можливих рішень - не задовольняє клопотання і не виносить мотивованої письмової постанови про відмову у його задоволенні

Дані про розгляд звернення адвоката, на час розгляду скарги слідчим суддею, в процесуальному порядку передбаченому кримінальним процесуальним законом не встановлені.

Тим самим, є дійсним факт бездіяльності щодо строків розгляду клопотання регламентованих ст. 220 КПК, відповідно скарга з даного питання підлягає задоволенню шляхом зобов`язання вчинити суб`єкт оскарження дію.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої скарги в цій частині.

Вирішуючи обґрунтованість вимог заявника щодо визнання такої бездіяльності процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Артема Толочко протиправною, слідчим суддею враховується наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Вказаний перелік рішень слідчого судді, які можуть бути прийняті ним за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що вимога представника заявника про визнання протиправною бездіяльності процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Артема Толочко яка полягає у нерозгляді клопотання, є безпідставною та не ґрунтується на нормах закону, кримінальний процесуальний кодекс не регламентує процедури вирішення слідчим суддею питання визнання дій посадових осіб органу досудового розслідування протиправними , у зв`язку з чим в задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Таким чином, скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 303-307,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката Рогалевич Андрія Борисовича подану в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність процесуального прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Артема Толочко, яка полягає у нерозгляді клопотання та зобов`язання вчинити певні дії у межах кримінального провадження №12012070030000057 від 16 січня 2021 року, зареєстрованого в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.398 КК України – задовольнити частково .

Зобовязати процесуального прокурора Ужгородської окружної прокуратури А.Толочко розглянути клопотання адвоката Рогалевич Андрія Борисовича від 26 березня 2021 року у кримінальному провадженні №12012070030000057 в порядку та строки, передбачені ст.220 КПК України прийнявши процессуальне рішення та повідомити про прийняте рішення представника ОСОБА_1 – адвоката Рогалевич Андрія Борисовича у спосіб, передбачений чинним КПК України.

В решті вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 17 травня 2021 року о 15 год. 10 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца