Ухвала суду № 96991351, 17.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6046/21

1-кс/308/2047/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й., з участю секретаря Павлюх Л.М., з участю прокурора – Трофіменков О.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Кучеренко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Бабич В.І. про обрання відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Бабич В.І. перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №12021071030000678 від 15.05.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Із внесеного клопотання, погодженого з прокурором вбачається, що 15 травня 2021 року близько 01 годин 00 хвилин ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою знищення чого майна шляхом підпалу, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , підпалив будинок гр. ОСОБА_2 , чим спричинив потерпілій матеріального збитку та з метою уникнення відповідальності, покинув місце події.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне пошкодження майна вчинене шляхом підпалу.

15.05.2021 о 02:30 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України одразу після вчинення кримінального правопорушення.

15.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.05.2021 року; протоколами огляду місця події від 15.05.2021 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 15.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.05.2021 року.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що надає достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, приходжу до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

У провадженні слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №12021071030000678 від 15.05.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинення злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

15.05.2021 о 02:30 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України одразу після вчинення кримінального правопорушення.

15.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.05.2021 року; протоколами огляду місця події від 15.05.2021 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 15.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.05.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.05.2021 року.

Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 в умисному пошкодженні майна вчинене шляхом підпалу, тобтоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, та санкція за вчинення якого, згідно ч. 2 ст. 194 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від трьох до десяти років.

Будь – яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в слідчим суддею не встановлено.

Окрім того, не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, не буде ухилятись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, на переконання суду, наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, що обумовлено необхідністю досудового розслідування у кримінальному провадженні та відсутністю на даний час підстав для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчим суддею приймається до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним інкримінованого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існує ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, слідчий суддя оцінює як такий, що наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, незаконно особисто, може впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, підозрюванийОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що надає достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також враховуючи те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому вважаю, що клопотання є підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом становить - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ним час; Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання; Утримуватись від спілкування зі потерпілими, свідками, понятими, експертами у кримінальному провадженні; Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 України– запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 15 липня 2021 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь – який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

?прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ним час;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;

?утримуватись від спілкування зі потерпілими, свідками, понятими, експертами у кримінальному провадженні;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: Данко В.Й.