
Справа №127/2637/13-к
Провадження №1-в/127/689/20
УХВАЛА
1 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,
секретар судового засідання Чорна О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Вінниці клопотання засудженої ОСОБА_1 про застосування до неї приписів ст. 75 КК України,
за участю:
прокурорів Чайки О.Г., Порохницького М.Ю.,
засудженої ОСОБА_1 та її захисника адвоката Котенка Д.В.,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженої ОСОБА_1 про застосування до неї приписів ст. 75 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що засуджена відбуває покарання у виді позбавлення волі. Просить застосувати до неї ст. 75 КК України, оскільки вона відбула більшу частину покарання, має постійне місце проживання, у неї на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 вимоги, викладені в клопотанні, підтримала, просила застосувати до неї ст. 75 КК України, звільнити її від подальшого відбування покарання, оскільки вона відбула більшу частину покарання, має постійне місце проживання, у неї на утриманні двоє неповнолітніх дітей, які на даний час проживають з її матір`ю.
В судовому засіданні захисник засудженої ОСОБА_1 - адвокат Котенко Д.В. просив задовольнити клопотання засудженої ОСОБА_1 .
Прокурор Порохницький М.Ю. заперечив проти задоволення клопотання засудженої, оскільки ст. 75 КК України не підлягає застосуванню на етапі виконання вироку. Інших підстав для звільнення засудженої від подальшого відбування покарання немає.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши в судовому засіданні матеріали особової справи засудженої, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що засуджена ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29.05.2014 року та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.01.2015 року, згідно яких вона засуджена за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного їй майна.
Вирок набрав законної сили та був звернутий до виконання.
Згідно протоколу затримання від 05.07.2016 року засуджену було затримано 05.07.2016 року на виконання вироку.
Початок строку покарання рахується з 05.07.2016 року, кінець строку покарання 05.07.2021 року.
Статтею 75 Кримінального кодексу України встановлено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Разом з тим, як встановлено судом, засуджена ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29.05.2014 року та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.01.2015 року, згідно яких вона засуджена за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного їй майна.
Як вбачається з вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 29.05.2014 року та ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 15.01.2015 року під час призначення покарання ст. 75 КК України не застосовувалася.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання та матеріалів особової справи засудженої вбачається, що засуджена відбувала покарання в Державній установі «Кам`янська виправна колонія (№34)».
Як вбачається з матеріалів оглянутої в судовому засіданні особової справи засудженої ОСОБА_1 , за час відбування покарання в установі засуджена характеризується посередньо, мала дисциплінарні стягнення, які погашені в установленому законом порядку, заохочень не мала, працювала підсобним працівником у виробничих майстернях установи. Вимог режиму відбування покарання та правил внутрішнього розпорядку дотримується не завжди, часто має зауваження, стосовно чого з засудженою неодноразово проводились профілактичні і виховні бесіди. Утримує спальне місце та приліжкову тумбочку у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Соціально-корисну ініціативу в житті відділення не проявляє. Отримує повну загальну середню освіту. Приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу. Соціально-корисні зв`язки не втрачено.
Згідно ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України, під час виконання вироків суд має право вирішувати ряд питань.
Разом з тим, суд зазначає, що ст. 75 Кримінального кодексу України не підлягає застосуванню на етапі виконання вироку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_1 про застосування до неї приписів ст. 75 Кримінального кодексу України слід відмовити.
Суд вважає за доцільне роз`яснити засудженій ОСОБА_1 , що вона, відповідно до ст. ст. 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, має право звернутися до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого відбуває покарання, з клопотаннями про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 Кримінального кодексу України) або про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким (ст. 82 Кримінального кодексу України).
Керуючись ст. 75 Кримінального кодексу України, ст. ст. 369-372, 376, 392-395, 532, 537 Кримінального процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_1 про застосування до неї приписів ст. 75 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженою в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Судове рішення № 96989801, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 12.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/2637/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: