Рішення № 96988781, 23.04.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6194/20

№ 2/183/1471/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрій Григорович, Новомосковська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом;

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Новомосковська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області; приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрій Григорович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 Новомосковської міськради, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:

-встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивачі послалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня мати - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на усе належне їй майно, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер їхній батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на усе належне йому майно.

Так, відповідно до свідоцтва про право власності від 24 грудня 19911 року, виданого на ім`я батька позивачів - батькам на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 , яка є об`єктом спадкування. Батьки на випадок своєї смерті заповітів не складали.

Після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги за законом, прийняли спадщину, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, відповідно до вимог ч.2 ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 року. Також спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 були - ОСОБА_3 (дочка померлої), яка протягом шестимісячного строку подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини; а також ОСОБА_4 (чоловік померлої) який фактично вступив у володіння та управління спадковим майном. Постановами держнотаріуса від 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про правона спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючог документа на ім`я спадкодавця на кв. АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (діти померлого), як спадкоємці першої черги за законом, протягом шестимісячного строку подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.Постановами приватного нотаріуса від 23жовтня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про правона спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з відсутністю встановленого факту прийняття ними спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , з урахуванням того, що об`єктом спадкування є квартира, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , однак яка є спільною сумісною власністю подружжя.

Через те, що позивачі позбавлені іншим чином, ніж в судовому порядку оформити право власності на спадкове майно - звернулися до суду з означеним позовом.

Відповідачем за первісним позовом поданий відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_5 - особами, які прийняли спадщину є вона та ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню частково, а саме: в частині встановлення факту - в повному обсязі, а в частині визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом частково - по 1/4 частині права власності на спірну квартиру в порядку спадкування після смерті батька.

В свою чергу, ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просила:

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову посилалася на те, щоІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на усе належне їй майно, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер її батько ОСОБА_4 ,після смерті якого відкрилася спадщина на усе належне йому майно. Батьки заповітів на випадок своєї смерті не залишали.

Після смерті ОСОБА_5 - вона, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ії батько та чоловік померлої фактично вступив у володіння та управління спадковим майном - квартирою АДРЕСА_1 , оскільки залишився проживати в ній. Після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину подавши відповідну заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса від 15 січня 2021 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я спадкодавця на кв. АДРЕСА_1 .

Через те, що ОСОБА_3 позбавлена іншим чином, ніж в судовому порядку оформити право власності на спадкове майно - звернулася до суду з зустрічним позовом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на зустрічний позов, в якому посилалися на те, що вони є таким, що фактично вступили в управління і володіння спадковим майном після смерті матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому як ОСОБА_1 обслуговував, зберігав, сплачував усі належні платежі та обробляв дачний будинок з земельною ділянкою; а ОСОБА_2 приняла в управління трудову книжку, ощадну книжку та рахунок № НОМЕР_1 , що залишилися після смерті матері. А тому наполягали на тому, що розподіл часток у спадковій квартирі є вірним, зазначений у їхній позовній заяві.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги та просив судвстановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо зустрічного позову, вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині, а саме в частині:

визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

та визнання за ОСОБА_3 право власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 повністю підтримала свої позовні вимоги та просила суд:

визнати за ОСОБА_2 право власностіна 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - вважала обґрунтованими та такими, що відлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову, вважала його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині, а саме:

визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

та визнання за ОСОБА_3 право власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 повністю визнала первісний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не заперечувала проти його задоволення в повному обсязі, а саме не заперечувала проти:

встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнання за ОСОБА_1 права власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнання за ОСОБА_2 права власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічний позов підтримала частково та просила:

визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/24 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрій Григорович в судове засідання не з`явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особиНовомосковської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської областів судове засідання не з`явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

10 листопада 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків.

17 грудня 2020 року на виконання ухвали суд поданий уточнений позов.

Ухвалою суду від 17 грудня 20920 року відкрите загальне позовне провадження у справі.

19 січня 2021 року надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 , а 20 січня 2021 року - відзив ОСОБА_3 на позовну заяву з клопотанням про витребування доказів у справі.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року об`єднаний в одне провадження зустрічний позов з первісним.

Ухвалами суду від 28 січня 2021 року витребувано докази у справі.

10 лютого 2021 року надійшов відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після надходження на адресу суду доказів, витребуваних ухвалами суду, 24 березня 2021 року в ході підготовчого провадження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поданий уточнений первісний позов.

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року у підготовчому судовому засіданні прийнятий уточнений позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши підстави позову, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Новомосковську Дніпропетровської області, що вбачається з копії його паспорту (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Новомосковським УЗАГС Дніпропетровської області 03 березня 1972 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у м.Новомосковськ Дніпропетровської області народився « ОСОБА_1 » (ПІБ викладені російською мовою), батьками якого є « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_6 » (ПІБ також викладені російською мовою) (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що Новомосковським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільно стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 21.02.2003 року зроблений відповідний запис за № 174, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 21.02.2020 року (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого Новомосковським міським виконавчим комітетом 24 грудня 1991 року, на підставі рішення Новомосковського міського виконавчого комітету № 42 від 11 січня 1991 року - « ОСОБА_4 » (ПІБ викладені російською мовою), на праві особистої власності належить зазначена квартира (а.с. 10).

З відповіді Комунального підприємства Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради № 174/20 від 03.06.2020 року вбачається, що вищезазначене свідоцтво про право власності гр. ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване в БТІ 24.12.1991 за р. 1-2 (а.с. 63).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Новомосковського міського управління юстиції Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_2 зроблений відповідний запис за № 187, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 01.08.2003 року (а.с. 59).

Згідно витягу з Єдиного реєстру заповітів за № 2738997 від 04.08.2003 року - ОСОБА_5 заповітів на випадок своєї смерті не складала (а.с. 86-87).

З копії спадкової справи № 603, заведеної 02 серпня 2003 року після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 83-97) вбачається, що з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 звернулися діти померлої:

02 серпня 2003 року - ОСОБА_3 (а.с. 85);

01 серпня 2020 року - ОСОБА_2 (а.с. 89);

01 серпня 2020 року - ОСОБА_1 (а.с. 90).

З відповіді старшого інспектора відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради за № 1369 від 02.06.2020 року вбачається, що ОСОБА_5 була зареєстрована та мешкала до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті з нею був зареєстрований її чоловік - ОСОБА_4 (а.с. 88).

З виписки з рішення від 06 листопада 1998 року про передачу земельних ділянок у приватну власність, вбачається. що ОСОБА_5 рішенням сесії Вільнянської сільради передано у власність земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована у садівничому товаристві «Мечта» /для ведення садівництва/ (а.с. 108).

З відповіді Комунального підприємства Новомосковську міське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради за № 174/20 від 03.06.2020 року вбачається, що реєстрація права власності на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 - не відбувалась (а.с. 94).

Згідно довідки с/т «Мрія» за № 20 від 11 лютого 2021 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є користувачем земельної ділянки за АДРЕСА_3 з 2003 року. Земельною ділянкою ОСОБА_1 користується після смерті матері - ОСОБА_6 , померлої у 2003 році, ретельно обробляє ділянку, заборгованості по сплаті земельного податку включно по 2021 рік - не має (а.с. 109).

З копії членської книжки члена садівничого товариства «Мрія» вбачається, що ОСОБА_6 була прийнята членом зазначеного товариства згідно протоколу № 32 від 14.07.1989 року (а.с. 110).

Згідно рахунку № НОМЕР_1 відкритого у ощадному банку на ім`я ОСОБА_5 , вбачається, що на ньому зберігаються кошти; зазначеним рахунком розпоряджається після смерті ОСОБА_6 - ОСОБА_2 (а.с. 111).

З відповіді Комунального підприємства Новомосковську міське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради за № 174/20 від 03.06.2020 року вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності від 24.12.1991 року (а.с. 63).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу за № 00026695513 від 16 червня 2020 року - вбачається, що 10 лютого 1959 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 68. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_5 (а.с. 60).

Постановами державного нотаріуса від 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я спадкодавця на кв. АДРЕСА_1 (а.с. 92-93).

Постановою державного нотаріуса від 15 січня 2021 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я спадкодавця на кв. АДРЕСА_1 (а.с.61).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що Новомосковським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільно стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 21.02.2003 року зроблений відповідний запис за № 174, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 21.02.2020 року (а.с. 9).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за № 63624444 від 19.02.2021 року - ОСОБА_4 заповітів на випадок своєї смерті не складав (а.с. 101).

З копії спадкової справи № 24-2020, заведеної 06 березня 2020 року після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 98-102) вбачається, що з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 звернулися діти померлого:

ІНФОРМАЦІЯ_8 - ОСОБА_3 (а.с. 99);

26 травня 2020 року - ОСОБА_2 (а.с. 100);

26 травня 2020 року - ОСОБА_1 (а.с. 100).

Постановами приватного нотаріуса від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з відсутністю встановленого факту прийняття ними спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , з урахуванням того, що об`єктом спадкування є квартира, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , однак яка є спільною сумісною власністю подружжя.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підставами звільнення від доказування відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України є обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом статті 83 ЦПК України - сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи той факт, що в судовому засіданні встановлено, що при заміні документів, що посвідчують особи, а саме при заміні паспортів СРСР на ім`я « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_1 » прізвища були переведені українською мовою по-різному, а саме на ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , відповідно. Встановлені обставини дійсно позбавляють позивача ОСОБА_1 в повній мірі здійснювати свої права, як спадкоємця після смерті батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Іншим чином, ніж в судовому порядку, він встановити факт родинних відносин між ним та батьком не може, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормою ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 1 розділу VІІ «Прикінцеві положення» СК України цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 22 КпШС України, який був чинним до 1 січня 2004 року, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно зі статтею 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , - нажите подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , а тому є їх спільною сумісною власністю, їх частки визнаються рівними, тобто по 1/2 частині.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинний на час їх виникнення.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину (не включаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Статтею 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно дост. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що після смерті ОСОБА_10 спадщину прийняли: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном; а ОСОБА_3 - шляхом подачі державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Зазначені особи є спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_10 , а тому кожний з них набув право на спадкування по 1/8 частині квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217-1218, 1268-1269 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями першої черги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийнято спадщину після смерті ОСОБА_4 , шляхом звернення з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної конториза місцем відкриття спадщини.

Враховуючи, що частка ОСОБА_4 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_10 складала 1/8 + 1/2 = 5/8, то сторони мають право успадкувати частку батька в рівних частинах тобто по 15/24 частин.

Аналізуючи вищенаведені факти, з урахуванням застосованих норм права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивачів за первісним позовом та за зустрічним позовом, з урахуванням визнання вимог сторонами, підлягають задоволенню, а саме: щодо визнання права власності за кожним по 1/3 частині на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

В іншій частині вимоги за первісним та зустрічним позовом є зайве заявленими, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Первісний позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрій Григорович,Новомосковська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власностіна 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Новомосковська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області; приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрій Григорович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

Учасники справи:

- позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: квартира АДРЕСА_1 ;

- позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: квартира АДРЕСА_1 ;

- відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: квартира АДРЕСА_5 ;

- третя особа: приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Носенко Андрій Григорович, місцезнаходження: квартира АДРЕСА_6 .

- третя особа: Новомосковська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Код ЄДРПОУ 34359199, місцезнаходження: будинок14 по вулиці Гетьманська в місті Новомосковську Дніпропетровської області, 51200.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В.Сорока.