Ухвала суду № 96987882, 17.05.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/115/21

2/703/502/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судових засідань Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення,-

встановив:

КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення.

До початку судового засідання 03 березня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про повернення позовної заяви, в обґрунтування якого відповідач вказує, що вказана позовна заява подана особою, яка не має права її підписувати, оскільки подана після закінчення строку дії довіреності представника ОСОБА_2 , а крім того посадова особа, що підписала довіреність на ОСОБА_3 не мала права вчиняти юридичні дії від імені КП «Смілакомунтеплоенерго».

Крім того, до початку судового засідання 03 березня 2021 року відповідач подав до суду заяву про продовження процесуальних строків та відкладення судового засідання у справі у зв`язку з введенням карантину з метою запобігання поширенню корона вірусної інфекції.

06 травня 2021 року відповідачем подана аналогічна заява, в якій останній просить суд відкласти розгляд даної справи до закінчення строку дії карантину з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 405 від 21 квітня 2021 року, якою карантин на території України продовжено до 30 червня 2021 року, оскільки на час дії встановлених карантинних обмежень він позбавлений можливості ознайомлюватись з матеріалами справи, знімати з них копії, особисто подавати заяви та клопотання. Розгляд вказаної заяви відповідач просив проводити без його участі.

09 березня 2021 року до суду також надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до КП «Смілакомунтеплоенерго» про захист прав споживача, в якій він просить:

- позовну заяву КП «Смілакомунтеплоенерго» до нього про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення повернути заявнику оскільки така подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

- в разі задоволення вимог щодо повернення позовної заяви позивачу - КП «Смілакомунтеплоенерго», ОСОБА_1 просить свою зустрічну позовну заяву до КП «Смілакомунтеплоенерго» про захист прав споживача вважати неподаною;

- в разі не задоволення зустрічних позовних вимог щодо повернення позовної заяви позивачу - КП «Смілакомунтеплоенерго», ОСОБА_1 просить визнати, що він послуги з централізованого опалення належної йому квартири від КП «Смілакомунтеплоенерго» не отримував, не отримує та не має наміру отримувати;

- визнати, що КП «Смілакомунтеплоенерго» зловживає правом вимоги грошових коштів з ОСОБА_1 ;

- визнати, що КП «Смілакомунтеплоенерго» здійснює і використовує щодо ОСОБА_1 нечесну та агресивну підприємницьку практику, яка містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу;

- визнати, що КП «Смілакомунтеплоенерго» зібрало, зберігає, використовує та поширює конфіденційну інформацію про особу ОСОБА_1 без його зголи;

- визнати, право ОСОБА_1 на отримання відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди з КП «Смілакомунтеплоенерго» та стягнути з КП «Смілакомунтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав в сумі 33333 гривні 33 копійки;

- постановити окрему ухвалу з метою сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності від злочинних та кримінально протиправних посягань, щодо посадових осіб КП «Смілакомунтеплоенерго» та направити її до відповідних органів для ініціювання у встановленому законом порядку притягнення їх до відповідальності за вчинення щодо ОСОБА_1 злочину передбаченого, ч.6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 189. 192, 355, 356, 366, 367 КК та направити її органу досудового розслідування;

- звільнити його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви про захист прав споживача на підставі ч. 3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів»;

- зустрічну позовну заяву прийняти до спільного розгляду з первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом;

- постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, однак відповідач по справі ОСОБА_1 у раніше поданих ним заявах про продовження процесуальних строків, просив вказане клопотання вирішити без його участі, а представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача, крім того у вказаній заяві просила відкласти розгляд справи для надання часу для підготовки заперечень на подані відповідачем клопотання та зустрічну позовну заяву.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

З приводу клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення карантину, суд вважає, що таке не підлягає до задоволення, оскільки призведе до безпідставного затягування судового розгляду та неможливості розгляду справи впродовж «розумних строків».

Слід зауважити, що відповідач не позбавлений можливості знайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді, приймати участь в судовому засіданні в дистанційному режимі, шляхом проведення судового засідання в режимі відеоконференції, або шляхом забезпечення участі в судовому засідання свого представника для захисту порушених прав.

Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із відповідними змінами, з 12.03.2020 року на території всієї України встановлено карантин.

Законом України № 731-IX від 18.06.2020 року п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Згідно розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Встановлений вказаним Законом строк сплинув 06 серпня 2020 року.

Слід відмітити, що до жодної із заяв про відкладення розгляду відповідач ОСОБА_1 доказів поважності причин неявки не надав, вказані заяви містять загалом ідентичні доводи та неточні дані про карантинні обмеження, які на його думку, унеможливлюють його прибуття до суду. При цьому, на даний час, в період дії карантинних обмежень що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 405 від 21 квітня 2021 року, діють до 30 червня 2021 року судом здійснюється розгляд призначених справ за участю сторін, що вказує на можливість такої явки відповідача або його уповноваженого представника та відсутність перешкод для прибуття учасника процесу до приміщення суду.

В клопотанні відповідач недостатньо конкретизував, які саме карантинні обмеження перешкоджають йому з`явитись в судове засідання, а сам факт наявності на території України карантину підставою для відкладення розгляду справи бути не може.

Відтак враховуючи необхідність вирішення справи у розумні строки, суд вважає, що достатніх правових і фактичних підстав для відкладення розгляду справи на час дії карантину немає, а доводи клопотання є непереконливими. Наведені у заявах обставини, на думку суду, не свідчать про неможливість участі відповідача у судових засіданнях, оскільки обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином не перешкоджають йому з`явитись до суду особисто або прийняти участь у розгляді справи іншим процесуальним способом.

Щодо клопотання відповідача про повернення позовної заяви позивачу з підстав того що, на думку відповідача, вказана позовна заява подана особою, яка не має права її підписувати, оскільки подана після закінчення строку дії довіреності представника ОСОБА_3 , та посадова особа, яка підписала довіреність на ОСОБА_3 не мала права вчиняти юридичні дії від імені КП «Смілакомунтеплоенерго», слід зазначити, що вказане клопотання також не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення надійшла до суду 11 січня 2021 року.

Вказана позовна заява підписана представником позивача Лук`яненко Г.О., що діє на підставі довіреності від 23 січня 2020 року, яка дійсна до 31 грудня 2020 року (а.с. 14).

Однак, з повідомлення про направлення поштового відправлення вбачається, що вказана позовна заява була направлена за допомогою засобів поштового зв`язку 31 грудня 2020 року, тобто в межах строку дії зазначеного доручення (а.с. 15).

Не заслуговують на увагу також доводи відповідача про те, що вказане доручення підписано посадовою особою, яка не мала права вчиняти юридичні дії від імені КП «Смілакомунтеплоенерго», оскільки з копії даного доручення, засвідченої у встановленому законом порядку, вбачається, що останнє підписано директором КП «Смілакоунтеплоенерго» Работенком І.П. та скріплено печаткою підприємства.

Зазначені відповідачем доводи не знайшли свого підтвердження та спростовані наявними в матеріалах справи доказами, судом встановлено, що позовну заяву подано особою, що має право на її підписання та в момент її подачі – 31 грудня 2020 року діяла на підставі довіреності наданої керівником КП «Смілакомунтеплоенерго» в особі директора – Работенка І.П.

Відтак, клопотання відповідача про повернення позовної заяви КП «Смілакомунтеплоенерго» до нього про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно з ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Однак, позивачем не дотримано даної вимоги закону та не конкретизовано позовні вимоги.

Необхідність конкретизації позовних вимог та їх обґрунтування обумовлена тим, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 , звертаючись до суду, судовий збір не сплатив, в заяві зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору за вказаних обставин.

При цьому, слід зазначити, що згідно п.3 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч.3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно вимог діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди, у тому числі Законом України «Про захист прав споживачів».

Так, пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки, в даному випадку не встановлено наявність обставин, за якими Закон України «Про захист прав споживачів» надає право на відшкодування моральної шкоди, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за вимогою про стягнення відшкодування саме моральної шкоди, який відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 908 гривень.

Крім того, зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 95 ЦПК України, а саме: додані до позовної заяви копії документів не посвідчені належним чином відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (на копіях відсутні ініціали та прізвище особи, яка засвідчує копію, дата засвідчення копій).

Відповідно до ч.ч. 4,5,6 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачу необхідно привести позовну заяву разом з доданими до неї документами у відповідність до норм Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, зустрічна заява всупереч положенню ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (відносно моральної шкоди).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Смілакоунтеплоенерго» про захист прав споживача без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.4,13, 95,127,175-177,191,193,194,247,260 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», -

ухвалив:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про повернення позивачу позовної заяви Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до нього про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення та про продовження процесуальних строків та відкладення судового засідання у справі до закінчення карантину – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про захист прав споживача залишити без руху.

Надати позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_1 десятиденний строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків, який відраховується з дня отримання ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо у зазначений строк недоліки позовної заяви усунуті не будуть, така буде вважатись неподаною та повернута без розгляду.

Розгляд справи за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення, який відбудеться в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за адресою: м. Сміла Черкаська область, вул. Соборна, 94, відкласти до 11 години 30 хвилин 17 червня 2021 року.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П.Опалинська