Ухвала суду № 96987084, 18.05.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3103/21

1-м/296/2/21

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2021 року.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі :

головуючого судді Покатілова О.Б.

з участю секретаря судового засідання Бондарчук А.Г.

прокурора Ярошенка О.В.

представника МЮ України Нечипоренко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, –

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, в якому заявник просить визначити частини, статті Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого засудженого визнано винним вироком суду Російської Федерації, та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню ОСОБА_1 на підставі цього вироку.

Вироком Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р громадянина України ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з відбуванням покарання за вчинення злочинів, передбачених пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 ( розбій), частиною першою статті 30, пунктами «а, б» частини четвертої статті 162 ( готування до розбою), пунктом «а» частини четвертої статті 162 ( розбій) Кримінального кодексу Російської Федерації, що відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність є кримінально караним діянням.

Відповідно до постанови Орловського районного суду Орловської області від 12.02.2018 р з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р. ОСОБА_1 повинен сплатити процесуальні витрати у розмірі 78 880 руб.

Згідно із довідкою бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія № 4 УФСВП Росії по Тульській області» в установу виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат в розмірі 78.880 руб не надходив.

ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 4 УФСВП Росії по Тульській області»; кінець відбуття строку покарання – 27.08.2025 р.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні – АДРЕСА_1 .

Представник МЮ України в судовому засіданні підтримав дане клопотання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання заявника, посилаючись на наявність всіх правових підстав для його задоволення, просив привести вирок суду іноземної держави відносно громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та визначити норми Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним та засуджено вироком Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р. до покарання у виді 10 років позбавлення волі, за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 162 п. п. «а, б», ч.1 ст. 30, ч.4 ст. 162 п.п. «а, б», ч.4 ст. 162 п. «а» Кримінального кодексу Російської Федерації.

Визначити у співвідношенні максимальний строк позбавлення волі - 10 років позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 в Україні, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 187 ч.4, 15 ч.2 – 187 ч.4, 187 ч.4 КК України.

Суд, заслухавши прокурора, представника МЮ України, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність до національного законодавства, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та норм Кримінального кодексу України.

Частиною 1 статті 602 КПК України передбачено, що вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.6 ст. 610 КПК України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.

Відповідно до ч.3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті /частини статей/ закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні:

якщо особа є громадянином держави виконання вироку;

якщо вирок набрав законної сили;

якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк;

якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;

якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності – також процесуальні витрати;

якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

ОСОБА_1 є громадянином України, останнє відоме місце проживання в АДРЕСА_1 , відповідно до повідомлення Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України за № 6.5-13946/6-19 від 20.12.2019 року.

Так, вироком Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р., за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 162 п. п. «а, б», ч.1 ст. 30, ч.4 ст. 162 п.п. «а, б», ч.4 ст. 162 п. «а» Кримінального кодексу Російської Федерації та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому було призначене покарання у виді до покарання у виді 10 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – залишено без змін до вступу вироку в законну силу. Відповідно до розпорядження Орловського районного суду Орловської області від 13.08.2018 р. про набрання вироком законної сили, вирок Орловського районного суду Орловської області від 25.01.2018 року відносно ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 162 п. п. «а, б», ч.1 ст. 30, ч.4 ст. 162 п.п. «а, б», ч.4 ст. 162 п. «а» Кримінального кодексу Російської Федерації набрав законної сили 26.07.2018 року.

Згідно довідки про відбуту та не відбуту частини покарання, виданої начальником Федеральної казенної установи «Виправна колонія № 4 УФСВП Росії по Тульській області, початок строку з 25.01.2018 року, кінець строку 27.08.2025 року, УДО 28.04.2022 року. зарахування термін відбування покарання з 28.08.2015 року по 24 січня 2018 року. Станом на 27.07.2020 року відбута частина покарання становить 4 роки 10 місяців 29 днів, невідбута частина покарання становить 5 років 1 місяць.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його особистою письмовою заявою.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів, передбачених пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 (розбій), частиною першою статті 30, пунктами «а», «б» частини четвертої статті 162 (готування до розбою), пунктом «а» частини четвертої статті 162 ( розбій) Кримінального кодексу Російської Федерації.

Та йому на підставі ст. 69 ч.3 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань було призначене покарання у виді 10 років розбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Дії, передбачені п.п. «а, б» ч. 4 ст.162 КК Російської Федерації відповідають діям, передбаченим ч. 4 ст. 187 КК України, як напад (розбій) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, що зазнала нападу, вчинене організованою групою, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п`ятнадцяти років.

Дії, передбачені ч.1 ст.30, п.п. «а», «б» ч.4 ст. 162 КК Російської Федерації відповідають діям, передбаченим ч. 1 ст. 15, ч.4 187 КК України, як закінчений замах до нападу (розбою) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, що зазнала нападу, вчинене організованою групою, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, що не був закінчений з причин, які не залежали від волі особи, санкція якої ( на підставі ч. 3 ст. 68 КК України) передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до десяти років.

Дії, передбачені п.п. «а, б» ч. 4 ст.162 КК Російської Федерації (епізод №8) відповідають діям, передбаченим ч. 4 ст. 187 КК України, як напад (розбій) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, що зазнала нападу, вчинене організованою групою, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п`ятнадцяти років.

Отже, ОСОБА_1 за ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 15 ст. 187 ч.4, ч.4 ст. 187 КК України підлягає відбуванню покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави в іншу регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 цієї Конвенції компетентні органи держави виконання вироку продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положеннями ст. 10 Конвенції, яка передбачає у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Також, відповідно до положень п. «с» ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі, в зв`язку з чим ОСОБА_1 строк покарання рахувати з 25.01.2018 р., зарахувавши в строк відбування покарання час тримання його під вартою в період з 28.08.2015 року по 24.01.2018 року, не визначати виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України не передбачено визначення судом виду такої установи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для приведення вироку у відповідність з кримінальним законодавством України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 602, 603, 609, 610 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Орловського районного суду Орловської області Російської Федерації від 07.12.2016 року відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Орловського районного суду Орловської області Російської Федерації від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим :

За ст. 187 ч.4 КК України – 8 ( вісім) років 6 ( шість) місяців позбавлення волі;

За ст. 15 ч.1, ст. 187 ч.4 КК України, із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України – 7 ( сім) років позбавлення волі;

За ст. 187 ч.4 КК України – 8 ( вісім) років 6 ( шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відповідно до вироку Орловського районного суду Орловської області Російської Федерації від 25.01.2018 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р. при приведенні його у відповідність із законодавством України рахувати з 26 липня 2018 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 28 серпня 2015 року по 24 січня 2018 року.

Відповідно до постанови Орловського районного суду Орловської області від 12.02.2018 р. з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Орловського обласного суду від 26.07.2018 р. при приведенні її у відповідність із законодавством України стягнути із ОСОБА_1 78 880 рублів РФ до прибутку федерального бюджету Російської Федерації (що дорівнює 29 188 грн. 56 коп.) процесуальних витрат.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена Міністерством юстиції України, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя О. Б. Покатілов