Рішення № 96986872, 14.05.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/5133/18

№ провадження 2/495/382/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 травня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іваненко А.С.,

справа № 495/5133/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, просить суд: встановити додатковий строк ОСОБА_1 для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини в три місяці.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.08.2019 року, залучено до справи співвідповідача - ОСОБА_4 .

Так, вимоги позивача мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - спадкодавець ОСОБА_3 .

Після смерті сина відкрилася спадщина у вигляді:

-1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у своєму позові вказує, що одразу після смерті сина направила заяву про прийняття спадщини, датованою 11.08.2015 року, тобто про своє волевиявлення отримати спадкове майно.

Цього ж числа її чоловік та батько померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відповідною заявою відмовився від прийняття спадщини на користь позивача.

Стверджує, що фактично оформити право власності на спадкове майно вона певний час не могла через поважні причини, а саме: на час смерті сина її вік дорівнював 83 роки та вона, як людина похилого віку не завжди могла самостійно займатись оформленням документів, необхідних для вступу у спадщину.

Окрім того, вказує, що її чоловік через багато численні хронічні та гострі хвороби 28.02.2014 року став жертвою інсульту та вона постійно доглядала його, оскільки він не міг обходитись без сторонньої допомоги.

29.07.2017 року державним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу було відмовлено у оформлені права власності в порядку спадкування та рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Тому, враховуючи вищевикладене, вона і звернулась до суду з даним позовом.

08 червня 2019 року Ухвалою Білгород - дністровського міськрайонного суду провадження по справі було відкрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

13 вересня 2018 року Ухвалою Білгород - дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач в судове засідання не з`явилась, від її представника до суду неодноразово надходили заяви про відкладання розгляду справи, на останнє судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, мотиви своєї незгоди з позовом виклав у його письмовому відзиві від 07.08.208 року , у якому вказав, що Білгород-Дністровська міська рада позовні вимоги не визнає та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Так , вказує, що відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернувся до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини – 11.08.2015 року.

Тобто, шестимісячний строк, який визначений ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини позивачем не було пропущено, тому вважає вимоги про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини передчасними.

Крім того, вказує, що з огляду на те, що ОСОБА_2 /донька спадкодавця/ звернулась до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та на підставі її звернення було відкрито спадкову справу, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причина неявки суду невідома.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки учасники справи повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили, вказану справу можливо вирішити за їх відсутності, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутність сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , Подольським районним відділом РАЦСу Головного управління РАЦС Московської області /л.с.7/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно у вигляді:

-1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 26.05.1993 року, виданим міжміським бюро приватизації. /л.с.12/.

Інші 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 належать позивачу по справі ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 26.05.1993 року, виданим міжміським бюро приватизації та у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.08.2017 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3036, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. /л.с.12,13,15/.

За життя батько спадкодавця ОСОБА_3 своєю заявою від 11.08.2015 року, посвідченою державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори, зареєстрованою в реєстрі за № 2033 відмовився від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 на користь матері померлого ОСОБА_1 /л.с.10/.

Разом з тим, як вбачається з листа Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області від 29.08.2019 року № 1292/01-16, 19.12.2015 року було заведено спадкову справу № 415/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі заяви про прийняття спадщини, від ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем на все майно, яке залишилось після померлого батька.

Своєю заявою від 19.07.2017 року, ОСОБА_1 просила приєднати до спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ОСОБА_2 заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. /л.с.11/.

Листом завідувача держнотконтори № 1640/01-16 від 29.07.2017 року, ОСОБА_1 , у зв`язку з пропуском чинного законодавством строку для прийняття спадщини, рекомендовано звернутись до суду за захистом її прав./л.с.20/.

Як на поважність причини пропуску строку подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини позивач посилалась на свій похилий вік та той факт, що її чоловік та батько спадкодавця переніс у 28.02.2014 року інсульт, у зв`язку із чим потребував постійної сторонньої допомоги.

Вказане підтверджує довідкою № 1094 від 01.09.2017 року, виданою КЗ «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня». /л.с.16/

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку у шість місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

За заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року).

Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

У відповідності до листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Разом з тим, суд ставиться критично до стверджень відповідача представника Білгород-Дністровської міської ради, викладених у відзиві від 07.08.2019 року про передчасність подання позовних вимог, адже матеріали справи не містять доказів дійсного звернення позивача до нотаріальної контори у встановленому законом порядку 11.08.2015 року.

Більш того, з листа Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори відомо, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрита 19.12.2015 року за заявою іншого спадкоємця, який залучений до справи у якості співвідповідача.

Поважність причин пропуску, на які посилалась позивач не зумовлені об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини у визначений чинним законодавством шестимісячний строк.

Посилання позивача на свій похилий вік загалом не є поважною причиною, адже вона мала можливість направити поштою заяву про прийняття спадщини, а хвороба її чоловіка не має відношення до можливості скористатися своїм своєчасним правом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Більш того, з єдиного доказу поважності пропуску строку прийняття спадщини – медичної довідки вбачається, що ОСОБА_5 хворів з 1993 року, з 14.09.2015 року стан почав прогресувати, він став потребувати постійного стороннього догляду.

Однак, спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач до вересня /прогресуючого стану хвороби чоловіка/ мала можливість своєчасного звернення до нотаріальною контори шляхом подання відповідної заяви про прийняття спадщини.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З урахуванням усього вищевикладеного, прийнявши до уваги, що позивач дійсно пропустила визначений чинним законодавством строк для прийняття спадщини, проте не довела підстав поважності пропуску строку подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, тому суд не знаходить правових підстав задля можливості задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, зв`язку із їх необґрунтованістю та недоведеністю.

На підставі ст.ст. 1220, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, адреса: вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський Одеської області, код ЄДРПОУ 26275763.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 18 травня 2021 року.

Суддя: