Рішення № 96986075, 09.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Справа № 160/9673/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.11.2016 року №1737-1301 у сумі 29340,45 грн., від 14.11.2016 № 1738-1301 у сумі 63226,61 грн., від 12.04.2017 року №596077-09 у сумі 160323,22 грн., від 06.07.2018 року №1034579-1310-0463 у сумі 39531,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Вказує на те, що не володіє земельними ділянками, розташованими у Соборному районі м. Дніпра . Позивач не має інформації щодо винесення 01.07.2018 року будь-яких податкових повідомлень-рішень щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, розташовані в Соборному районі м. Дніпра. ОСОБА_1 не одержувала оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому не мала змоги надати на них заперечення, а також фіскальний орган без надіслання акту на адресу ОСОБА_1 не мав право виносити оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.02.2019 року.

23.01.2019 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та скасувати, крім інших податкових повідомлень-рішень, заявлених в позовній заяві, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 року №1738-1301 у сумі 63226,61 грн.

05.02.2019 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

05.02.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування правової позиції зазначив, що 29.12.2011 року ТОВ «Мілм» продав, а ОСОБА_1 придбала нерухоме майно (літнє кафе) за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці розміром 0,5521 га, кадастровий номер 121010000:03:149:0007 (69171014), держфонду, наданої для комерційного використання. З моменту придбання нерухомого майна, у позивача виникло право користування земельної ділянкою, на якій розташовано цей об`єкт. Отже, відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах чинного законодавства.

В підготовче засідання, призначене на 05.02.2019 року, з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом відкладено підготовче засідання на 26.02.2019 року.

В підготовче засідання, призначене на 26.02.2019 року, з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом відкладено підготовче засідання на 04.04.2019 року.

28.03.2019 року представником відповідача подано додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що користування будівлею неможливо без користування земельною ділянкою , на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань з плати за землю у власника будівлі виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою.

В підготовче засідання, призначене на 04.04.2019 року, з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2019 року.

В судове засідання, призначене на 23.04.2019 року, з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом відкладено розгляд справи по суті, у зв`язку з неповерненням поштового повідомлення від позивача до 14.05.2019 року.

06.05.2019 року представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких вказано, що позивач не спростувала, що вона є власником об`єкта (літнє кафе) за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці розміром 0,5521 га, кадастровий номер 121010000:03:149:0007, то вона є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

В судове засідання, призначене на 14.05.2019 року, з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом відкладено розгляд справи по суті до 16.08.2019 року.

16.08.2019 року представником відповідача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 було зупинено провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 поновлено провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205 ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Соборним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області були сформовані наступні податкові повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб:

- у 2016 році податкові повідомлення-рішення від 14.11.2016 року №1737-1301 у сумі 29340,45 грн. та від 14.11.2016 року №1738-1301 у сумі 63226,61 грн., які були надіслані засобами поштового зв`язку та вручені 14.12.2016 року;

- у 2017 році податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 року №596077-09 у сумі 160323,22 грн.;

- у 2018 році податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 року №1034579-1310-0463 у сумі 39531,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями по земельному податку з фізичних осіб, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено, що 29.12.2011 року ТОВ «Мілм» в особі генерального директора Мартинова О.Л. продав, а ОСОБА_1 придбала нерухоме майно (літнє кафе) за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці розміром 0,5521 га, кадастровий номер 121010000:03:149:0007 (69171014), держфонду, наданої для комерційного використання.

Згідно даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна від 06.12.2010 року №0455/1, виданого Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області під об`єктами нежитлової нерухомості у користуванні знаходиться земельна ділянка площею 0,5521 кв.м., кадастровий номер 121010000:03:149:0007.

В матеріалах справи міститься лист ОСОБА_1 до начальника ДПІ у Жовневому районі м. Дніпропетровська від 15.11.2012 року, в якому позивачем повідомлено податковий орган про придбання нерухомого майна за договором від 29.12.2011 року. Також, в листі вказано про те, що нею придбано право власності на будівлі та споруди, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,5521 га. У зв`язку з тим, що відведення земельної ділянки кожній особі окремо займає достатньо тривалий час позивач зобов`язалась сплачувати податок за землю спільно з ТОВ «Камелот і КО», директором якого вона є, виходячи з площі нерухомого майна у власності та у наступному порядку: ТОВ «Камелот і КО» за 0,3928 га, ОСОБА_1 за 0,1593 га.

Таким чином, судом встановлено, що позивач обізнана щодо обов`язку сплачувати земельний податок за користування земельними ділянками, що розміщені за адресою: АДРЕСА_2 , розміром 0,5521 га, кадастровий номер 121010000:03:149:0007.

Проте, судом встановлено, що позивач не сплачувала земельний податок за 2016, 2017 та 2018 роки.

При прийнятті рішення суд враховує, що податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 року №1034579-1310-0463 у сумі 39531,75 грн. винесено за фактичний час користування земельною ділянкою у 2018 році, оскільки будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_2 , були передані у власність ТОВ «Ларго-Актив» за актом приймання-передачі нерухомого майна від 11.04.2018 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий Кодекс України (далі - ПК України).

У розумінні пп. 14.1.73, 14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп. 269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

З огляду на п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.«е» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, припинення права користування земельною ділянкою з підстав набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, встановлено законом та не залежить від волі сторін, оскільки перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані будівлі, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, прямо передбаченої Земельним кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 р. у справі №802/4133/15-а (провадження №К/9901/19185/18).

Отже, якщо фізичною чи юридичною особою набуто право власності на будівлю або його частину, які розташовані на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, плата за землю здійснюється особою, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), а тому з часу набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постановах від 12.06.2018 р. у справі №815/5779/15 (провадження №К/9901/28024/18), від 19.06.2018 р. у справі №822/2696/17 (провадження №К/9901/44579/18).

Таким чином, з моменту набуття права власності гр. ОСОБА_1 на підставі договору від 29.12.2011 нежитлової будівлі, розташованої земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розміром 0,5521 га, кадастровий номер 121010000:03:149:0007, яка віднесена до земель держфонду, наданої для комерційного використання, то право користування земельною ділянкою припинилось у ТОВ «МІЛМ» та з`явилось у ОСОБА_1 , як власника будівель нерухомого майна, що розташовані на відповідній земельній ділянці. Тобто, ОСОБА_1 після набуття права власності на будівлю (споруду) фактично використовує і земельну ділянку під нею, не зважаючи на відсутність у неї документів на землю (державного акта про право власності, договору оренди).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 14.11.2016 року №1737-1301 у сумі 29340,45 грн., від 14.11.2016 року №1738-1301 у сумі 63226,61 грн., від 12.04.2017 року №596077-09 у сумі 160323,22 грн., від 06.07.2018 року №1034579-1310-0463 у сумі 39531,75 грн. прийняті відповідачем правомірно та не підлягають скасуванню судом.

Таким чином, дослідженими у справі доказами, судом підтверджені доводи відповідача, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір на користь позивача стягненню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 139, 205, 241 - 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона