Ухвала суду № 96985809, 17.05.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2735/21

н/п 1-кс/953/4530/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Лях М.Ю.,

за участю секретаря – Хомінської Т.В.,

прокурора – Хихля О.П.,

захисника – Булах Р.О.,

слідчого – Цигічко Я.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Цигічко Я.В., у кримінальному провадженні № 12020220490003475 від 17.12.2020, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ Харківської області, українець, громадянин України, із вищою освітою, офіційно не працюючий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 347 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2021 до суду надійшло клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 347 КК України у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування до 19.05.2021 року включно, без визначення застави.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490003475 від 17.12.2020 за ознаками складів кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.4 ст.189, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.347 КК України, а саме за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.4 ст.189, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.347 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , розпочавши свою протиправну злочинну діяльність у 1998 році, будучи в подальшому неодноразово засудженим за злочини різного ступеня тяжкості та кваліфікації, вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин:

Так, ОСОБА_1 починаючи з 07.03.2014 перебував в умовах ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)» у зв`язку з арештом на підставі підозри за вчинення кримінальних правопорушень, які органом досудового розслідування кваліфіковані за пунктами 3, 4, 6, 12 ч.2 ст.115 та ч.3 ст.146 КК України.

Під час перебування в ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)» ув`язнений характеризувався негативно, вимоги режиму тримання та правила внутрішнього розпорядку порушував, за що у період з 24.11.2015 по 15.06.2018 неодноразово – 7 разів, притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2018 ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю його вини.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання зараховано строк його попереднього ув`язнення з 07.03.2014 по 20.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 29.11.2018 вирок суду першої інстанції залишено без змін, а з урахуванням ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 07.03.2014 по 29.11.2018 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та його було звільнено з-під варти в залі суду за відбуттям призначеного покарання.

Однак, постановою від 16.06.2020 Верховного Суду колегії суддів Касаційного кримінального суду вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2018 та ухвалу Харківського апеляційного суду від 29.11.2018 стосовно засудженого ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

При цьому, ОСОБА_1 перебуваючи з 30.11.2018 на свободі, розпочав проживати без офіційної реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , та, маючи давно сформований авторитет особи зі злочинним минулим серед кола своїх знайомих, поставив собі за мету придбати статус представника вищого рівня ієрархії організованої злочинної діяльності шляхом криміналізації здійснення злочинного впливу. Для досягнення поставленої мети він визначив для себе, що вчинення будь-яких протиправних дій повинно здійснюватися завдяки набутому в минулому авторитету серед осіб, які вчиняють чи раніше вчиняли злочини, за які понесли, могли понести чи не понесли покарання, особистим фізичним якостям та іншим можливостям, шляхом сприяння, спонукання, координації діяльності та організації злочинних діянь, а також безпосереднього здійснення розподілу грошових коштів, спрямованих на забезпечення такої діяльності.

Так, у другій половині жовтня 2020 року ОСОБА_1 вирішив, що його протиправні дії повинні бути безпосередньо пов`язані виключно із суспільно небезпечною діяльністю, яка повинна підпадати під поняття злочинного впливу. За його задумом сутність злочинного впливу повинна зводитися до наступних діянь:

- сприяння (створення умов) злочинній діяльності;

- спонукання до злочинної діяльності;

- координація злочинної діяльності;

- здійснення впливу на злочинну діяльність;

- організація та безпосереднє здійснення розподілу коштів, спрямованих на забезпечення злочинної діяльності.

Для досягнення більш якісного результату формулювання злочинного впливу він визначився зі співучасниками злочинної діяльності. При цьому, ОСОБА_1 використовуючи свій колишній вплив на визначених ним співучасників в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з якими перебував у давніх тісних дружніх відносинах, вирішив здійснювати функції організатора організованої ним групи, не відмовляючись при цьому від ролі співвиконавця будь-якого конкретного злочину. Також, передбачалось залучення до вчинення конкретних злочинних дій й інших осіб.

Реалізуючи свій злочинний задум щодо встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, ОСОБА_1 , як особа, яка повинна була керувати підготовкою та вчиненням кожного конкретного злочину, являючись при цьому співучасником, який мав виконувати головну роль при підготовці та вчиненні задуманого кримінального правопорушення, розробив загальний план злочинної діяльності, спрямувавши зусилля своєї групи на вчинення кримінально караних діянь і тісно пов`язаних з ними інших передкримінальних та післякримінальних дій, детермінованих спільними метою та мотивом, з розподілом функцій її учасників.

Спочатку ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, та, здійснюючи загальне керівництво даною групою, разом з іншими співучасниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вирішили використати незначний привід та спровокувати надуманий конфлікт з раніше їм знайомим ОСОБА_5 , а потім за результатами конфлікту планувалось поставити вимогу останньому, щоб той надав їм 2000 доларів США, мотивуючи це будь-яким приводом.

У період з 15.10.2020 по 19.02.2021 ОСОБА_1 , являючись організатором та керівником організованої групи, вчинив з іншими співучасниками кримінально карані дії, а саме: вимагання передачі грошових коштів, належних ОСОБА_5 , що призвело до завдання потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 23923,05 грн.

В процесі здійснення продовжуваного вимагання у ОСОБА_5 грошових коштів, ОСОБА_1 , як особа, яка націлена на встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, у відповідності до розробленого ним плану та узгодженого з іншими учасниками організованої групи, координуючи злочинну діяльність ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , а також ще двох невстановлених чоловіків, особистість та поінформованість яких про створену стійку організовану групу в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, 26.12.2020 приблизно о 17.00 в районі розташування майданчику для паркування автомобілів поблизу супермаркету «Клас» по вул. Тракторобудівників, 128, м. Харкова, застосовуючи фізичне насильство, спричинили ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження.

Надалі ОСОБА_1 , встановлюючи та поширюючи в суспільстві свій злочинний вплив, діючи узгоджено з іншими співучасниками організованої групи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в цілях досягнення стійкості організованої ними групи, а також здатності протидіяти її викриттю на основі конспіративної діяльності, залучили в якості співучасника вимагання їх спільного знайомого ОСОБА_4 , на що той добровільно дав свою згоду.

У подальшому, у період з 28.12.2020 і включно по 19.02.2021 саме ОСОБА_4 , якому було доручено виконувати певні функції лише в рамках одиничного правопорушення, діючи узгоджено, у відповідності до розробленого ОСОБА_1 та узгодженого з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 планом в ході здійснення вимагання спочатку отримав від потерпілого ОСОБА_5 15.01.2021 10000 грн. Того ж дня, за рішенням організатора організованої групи ОСОБА_1 зазначена сума грошових коштів була розподілена з розрахунку по 2500 грн. кожному із співучасників групи, які перебували під злочинним впливом ОСОБА_1 і отримана ними, в тому числі і ОСОБА_1 , у відповідності з досягнутою попередньою згодою.

Після цього, ОСОБА_4 продовжуючи діяти під встановленим та поширеним ОСОБА_1 злочинним впливом, отримав від ОСОБА_5 19.02.2021грошові кошти в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню склало 13923,05грн.

Крім того, ОСОБА_1 в ході здійснення під його керівництвом та за безпосередньої співучасті організованою ним групою тривалої злочинної діяльності, пов`язаної з підготовкою та вимаганням грошових коштів з ОСОБА_5 , встановлюючи та поширюючи в суспільстві свій злочинний вплив, у період з 24 по 30.01.2021 виконав усі дії, які вважав за необхідне для планування злочинних дій щодо вчинення кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, в якому визначено конкретні функції кожного із співучасників групи, які були направлені на успішне виконання цього плану.

Досягнувши своєї мети, щодо встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу ОСОБА_1 , як особа, що діяла з умислом на його отримання та підтримку, отримав від невстановленої в ході слідства особи, особистість якої встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, замовлення про вчинення за винагороду злочину стосовно працівника правоохоронного органу, пов`язаного з виконанням ним своїх службових обов`язків, яким є начальник відділу прикордонної служби «Вовчанськ» Харківського прикордонного гарнізону підполковник ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний намір на підтримку встановленого в суспільстві злочинного впливу та подальше його поширення, ОСОБА_1 , розподіливши ролі учасників організованої ним злочинної організованої групи, доручив ОСОБА_2 згідно відведеної йому функції пособника, пов`язаної зі сприянням вчиненню злочину порадами, наданням виконавцю злочину інформації щодо найбільш прийнятних способів, прийомів і засобів вчинення злочину, а ОСОБА_3 роль безпосереднього виконавця злочину.

Так, реалізуючи заздалегідь спланований злочин, 30.01.2021 у нічний час доби після 03.43 ОСОБА_3 , продовжуючи діяти під встановленим та поширеним ОСОБА_1 злочинним впливом, перебуваючи на території майданчика для паркування автомобілів, розташованого поблизу багатоповерхового житлового будинку № 25 по вул. В. Зубенка у м. Харкові, виконав усі дії, які вважав необхідними для досягнення спільної мети, спрямованої на залякування потерпілого та знищення його майна, а саме шляхом підпалу, тобто пожежу, автомобілю «BMW 745 I 2001», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_6 , в наслідок чого привів його у повну непридатність для використання за цільовим призначенням (знищив).

Таким чином, ОСОБА_1 у зазначений вище період часу вчинив кримінально карані дії – встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, основними складовими взаємозв`язаними ознаками та мотивами якого є:

- створення загрози громадській безпеці;

- здійснення завдяки авторитету дій, спрямованих на планування, організацію, координацію, фінансування, приховування злочинної діяльності;

- керівництво організованою групою, до діяльності в якій схилив інших осіб;

- сприяння, а також здійснення протиправного впливу на прийняття рішень фізичними особами, включаючи вирішення конфліктних ситуацій між ними;

- організація та безпосереднє здійснення розподілу коштів, отриманих в результаті злочинної діяльності, та спрямовання їх забезпечення такої діяльності.

Так, ОСОБА_1 , являючись мешканцем м. Харкова, де він проживав без офіційної реєстрації у кв. АДРЕСА_3 , будучи особою, схильним до протиправної діяльності у сфері злочинів проти власності, громадського порядку та моральності, а також життя та здоров`я особи, звільнившись 30.11.2018 з-під варти на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 29.11.2018, перебуваючи на свободі, маючи авторитет особи зі злочинним впливом серед кола своїх знайомих, приблизно з другої половини жовтня 2020 року став на шлях вчинення протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним вимаганням чужого майна (грошових коштів) та умисним пошкодженням майна, належного працівникові правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, створивши та очоливши при цьому стійку організовану групу. До складу вказаної групи він вирішив залучити осіб із кола своїх знайомих.

При цьому, ОСОБА_1 , будучи працездатним, але ніде не працюючим та, не маючим постійного джерела доходів, визначив для себе організовану злочинну діяльність, як джерело доходів. У зв`язку з цим він, переслідуючи корисливі мотиви, в цілях незаконного збагачення, розуміючи переваги вчинення кримінальних правопорушень організованою групою, вирішив не тільки створити, але й очолити організовану групу, підшукавши постійних співучасників, з метою скоєння не одного, а декількох злочинів в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з якими перебував у давніх тісних дружніх відносинах.

Безпосередньо ОСОБА_1 як особа, яка повинна була керувати підготовкою та вчиненням кожного конкретного злочину, являючись при цьому співучасником, який мав виконувати головну роль при підготовці та вчиненні задуманого кримінального правопорушення, розробив загальний план злочинної діяльності, спрямувавши зусилля своєї групи на вчинення кримінально караних діянь і тісно пов`язаних з ними інших передкримінальних та післякримінальних дій, детермінованих спільним корисливим мотивом, з розподілом функцій її учасників.

Згідно первинного злочинного задуму ОСОБА_1 , переслідуючи мету встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, здійснення незаконного збагачення, повинен був самостійно або за допомогою активних учасників організованої групи підшуковувати потенційних жертв майбутніх злочинів, а також замовників таких злочинів, домовляючись з останніми про їх характер та оплату в якості винагороди за результатами і наслідками конкретно вчиненого злочинного діяння.

У подальшому, добровільно зорганізувавшись у стійке злочинне об`єднання, всіма вищевказаними учасниками було обумовлено запропонований ОСОБА_1 план злочинних дій, в якому визначено конкретні функції кожного із співучасників групи, які були направлені на успішне виконання цього плану, відомого та схваленого всіма його учасниками.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, та, здійснюючи загальне керівництво даною групою, разом з іншими співучасниками з корисливих мотивів, з метою збагачення та забезпечення дії організованої групи, вирішили вчинити злочин за наступних обставин.

Використати незначний привід та спровокувати надуманий конфлікт з раніше їм знайомим ОСОБА_5 буцімто з приводу того, що останній зустрічався з ОСОБА_7 , яка раніше зустрічалася з ОСОБА_2 . Потім за результатами конфлікту планувалось поставити вимогу ОСОБА_5 , щоб той надав їм 2000 доларів США, мотивуючи це будь-яким приводом.

Реалізуючи злочинний план організованої групи, схвалений всіма її учасниками, розподіливши ролі кожного, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 15.10.2020 приблизно о 17.00 цілеспрямовано прибули в район розташування ТРК «Україна» за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 59/56, де, як їм було достовірно відомо, в той час повинен був перебувати ОСОБА_5 .

Побачивши ОСОБА_5 за вказаною адресою, ОСОБА_2 , діючи у відповідності заздалегідь розробленого плану, під надуманим приводом необґрунтованих ревнощів запропонував ОСОБА_5 вирішити конфлікт стосовно їх дівчини ОСОБА_7 шляхом бійки на переможця, на що той дав свою згоду, а присутні при цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_1 підтримали свого співучасника.

Того ж дня після 17.00, точний час в ході слідства не встановлено, всі вище вказані особи прибули в район піщаного кар`єру, розташованого поблизу вул. Краснодарської у м. Харкові, де між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відбулася бійка, в ході якої останній зазнав тілесних ушкоджень.

У подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , продовжуючи втілювати в життя свій спільний злочинний намір, переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на протиправне заволодіння грошовими коштами, належними ОСОБА_5 , згідно з завчасно розробленим планом та розподілом ролей, розпочали вимагати з нього гроші в сумі 2 000 доларів США, мотивуючи це надуманим боргом, який виник нібито за понесені ними збитки за витрачене паливо для автомобіля та пошкоджені предмети одягу ОСОБА_2 в результаті бійки, що сталася між ними 15.10.2020.

Починаючи з 16.10.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виконуючи функції співвиконавців, згідно з розробленим та узгодженим раніше всіма учасниками організованої групи планом, з відома та під керівництвом організатора організованої групи ОСОБА_1 , з метою забезпечення вигідної для себе поведінки, розпочали залякувати ОСОБА_5 , неодноразово телефонуючи йому на номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 , та, виказуючи погрози застосування в майбутньому насильства стосовно нього та його родини, знищення та пошкодження майна, належного йому і його близьким родичам, якщо він не розрахується з ними за так званий борг у зв`язку з понесеними буцімто ними збитками за витрату палива для автомобіля та пошкодженні в ході бійки предмети одягу ОСОБА_2 .

Не отримавши очікуваного результату та згоди ОСОБА_8 на передачу грошових коштів, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 31.10.2020 приблизно у період часу з 12.00 до 13.00 зустріли ОСОБА_5 на території торгівельного ринку «Барабашово» по вул. Ак. Павлова, 165. Оцінивши ситуацію, що склалася, перебуваючи у злочинній змові з організатором та керівником організованої групи ОСОБА_1 , діючи узгоджено, у відповідності до розподілених функцій, в інтересах усіх учасників організованої групи, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого наміру, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 застосовуючи елементи психологічного тиску пред`явили ОСОБА_5 у черговий раз незаконну вимогу передати їм грошові кошти в сумі 2000 доларів США. При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розуміючи, що їхня вимога може бути не виконаною, якщо ОСОБА_5 до цього не примусити або не присилувати до виконання їх умов певним чином, заявили останньому, що надалі вони будуть діяти більш агресивно та перейдуть до застосування фізичного насильства стосовно ОСОБА_5 , а також пошкодження та знищення особисто його майна та членів його родини.

У свою чергу ОСОБА_5 , сприйнявши вказані погрози ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як дійсні та реальні, побоюючись їх застосування стосовно себе, а також своєї родини, перебуваючи в стані психологічного дискомфорту у вигляді негативних переживань, стану напруженості, страху та пригніченості, все одно відмовився передавати їм будь-які грошові кошти.

Не отримавши очікуваного результату та згоди ОСОБА_8 на передачу грошових коштів, починаючи з 01.11.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з відома та під керівництвом організатора організованої групи ОСОБА_1 , діючи згідно розробленого та узгодженого всіма учасниками організованої групи планом, після пред`явленої майнової претензії, взаємопов`язаної з погрозою застосування насильства, знищення та пошкодження майна ОСОБА_5 та його близьких родичів, діючи узгоджено, продовжили неодноразово телефонували останньому на його номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 , під час розмов по якому з метою забезпечення вигідної для себе поведінки продовжили його залякування.

У зв`язку із зазначеними обставинами, ОСОБА_5 , усвідомлено сприймаючи погрози ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як такі, що є небезпечними і можуть стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагачів, побоюючись за своє здоров`я та здоров`я своєї родини, можливе пошкодження або знищення майна, 16.12.2020 звернувся з відповідною заявою до УСР в Харківській області ДСР НП України, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14.

У свою чергу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не маючи наміру добровільно відмовитись від пред`явленої до ОСОБА_5 незаконної майнової претензії, розуміючи, що вона не буде задоволена, якщо потерпілого до цього не примусити, 26.12.2020 приблизно о 17.00 цілеспрямовано, з метою скоєння фізичного насильства стосовно останнього, діючи згідно з заздалегідь розробленим та погодженим всіма учасниками організованої групи планом, розуміючи, що з метою досягнення поставленої мети щодо вимагання грошових коштів з ОСОБА_5 необхідно залучити додаткових осіб, залучили двох невстановлених в ході слідства чоловіків, які не були обізнані про створену ОСОБА_1 організовану групу за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , для спричинення тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості ОСОБА_5 , прибули в район розташування майданчику для паркування автомобілів поблизу супермаркету «Клас» по вул. Тракторобудівників, 128, у м. Харкові, де, як їм достовірно було відомо, ОСОБА_5 здійснював торгівлю новорічними ялинками.

Втілюючи в життя задуманий організованою групою спільний задум, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вчинення одиничного продовжуваного злочину, складність підготовки та здійснення якого припускає необхідність багатоактної діяльності, разом із двома чоловіками, особистість яких в ході досудового розслідування процесуально встановити не виявилось за можливе, діючи умисно, узгоджено, несподівано для ОСОБА_5 , застосовуючи фізичне насильство, нанесли останньому почергово кулаками рук та ногами удари в ділянку голови та тулубу, коли той перебував як у положенні стоячи, так і у положенні лежачи на асфальтному покритті. Саме по команді ОСОБА_1 інші співучасники злочину припинили побиття потерпілого, натякнувши тому на те, що продовжать діяти таким же чином доки він не передасть необхідну їм суму грошових коштів.

В наслідок зазначених вище дій, члени організованої групи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , бажаючи підкріпити раніше висловлені погрози застосування фізичного насильства, які безпосередньо супроводжували майнову вимогу з метою домогтися її виконання, із застосуванням насильства спричинили ОСОБА_5 синець у ділянці верхньої повіки лівого ока та садно у ділянці правого кута ока. За ступенем тяжкості синець та садно викликають незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-4/2021 від 04.01.2021.

Після вказаних подій, але не пізніше 28.12.2020, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , продовжуючи втілювати в життя свій заздалегідь обумовлений злочинний намір, перейшовши до реальних дій та наслідків, дотримуючись заздалегідь обумовленого та погодженого всіма учасниками організованої групи плану дій, щодо отримання шляхом вимагання грошових коштів всупереч волі ОСОБА_5 , виконуючи свої розподілені ролі, в цілях досягнення стійкості організованої ними групи, а також здатності протидіяти її викриттю на основі конспіративної діяльності, домовились залучити до злочинної діяльності в якості співучасника їх спільного з ОСОБА_5 знайомого, а саме ОСОБА_4 , на що той, будучі не обізнаним про створену ОСОБА_1 організовану групу у складі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , добровільно дав свою згоду.

Згідно спільного задуму організованої групи, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала підготовкою та вчиненням злочину організованою групою стосовно ОСОБА_5 , одночасно виконуючи головну роль співучасника при підготовці та вчиненні зазначеного конкретного злочину, а також інших співучасників організованої злочинної групи, які усвідомлювали, що вчинення продовжуваного корисливого злочину, складність його підготовки та здійснення якого припускає необхідність багатоактної діяльності, доручив ОСОБА_4 виконувати дії спрямовані на доведення до ОСОБА_5 необхідність погодитись з їх вимогами на передачу грошових коштів, а також безпосереднє отримання цих коштів з метою їх передачі вищевказаним членам групи для подальшого розподілу.

На виконання окремо відведеної ролі та функції, визначених спільною домовленістю співучасників злочину, ОСОБА_4 , будучі не обізнаним про створену ОСОБА_1 організовану групу у складі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 28.12.2020 зі свого номеру мобільного оператора зв`язку НОМЕР_3 зателефонував ОСОБА_5 на його номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 та, діючи узгоджено, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в ході розмови довів останньому до відома про свою обізнаність щодо вимагання з нього грошових коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , домовившись при цьому буцімто про зменшення необхідної суми з 2000 до 1500 доларів США.

У подальшому ОСОБА_4 14.01.2021 приблизно о 14.00, заздалегідь створивши умови для зустрічі з ОСОБА_5 , зустрівся з ним в приміщенні перукарні за адресою: АДРЕСА_4 , де в ході спілкування, пред`являючи останньому майнові претензії, висунуті раніше членами організованої групи, діючи узгоджено, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, змусив того погодитися передати йому наступного дня частину грошових коштів.

Таким чином, потерпілий ОСОБА_5 , зазнавши попередньо фізичного насильства, та, перебуваючи під постійним психологічним тиском погроз застосування фізичного насильства стосовно себе та членів своєї родини, знищення та пошкодження майна, належного йому і його близьким родичам, з боку членів організованої групи у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також будучі не обізнаного про створену ОСОБА_1 організовану групу ОСОБА_4 , був змушений погодитись на передачу їм частини грошових коштів в сумі 10000 грн., яку сам і визначив.

Продовжуючи реалізацію спільного плану, 15.01.2021 ОСОБА_4 у першій половині дня зі свого номеру мобільного оператора зв`язку НОМЕР_3 зателефонував ОСОБА_5 на номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 та, діючи узгоджено, у відповідності до ретельно спланованого і підготовленого злочину, домовився з останнім про місце зустрічі та передачі грошових коштів о 14.30 на першому поверсі ТРЦ «Французький бульвар» розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 44-Б.

Цього ж дня, об 14.24 ОСОБА_4 , перебуваючи на першому поверсі в приміщенні ТРЦ «Французький бульвар» за вказаною вище адресою, зустрівся з ОСОБА_5 , від якого, на виконання висунутих йому умов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , отримав частину грошових коштів у сумі 10000грн.

У свою чергу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, пов`язаних з вимаганням групою осіб грошових коштів, всупереч волі ОСОБА_5 , поєднане із попереднім застосуванням фізичного та психічного насильства, отримавши від останнього вказану грошову суму у розмірі 10000 грн., залишив місце події, при цьому попередивши ОСОБА_5 , що той винен їм ще значну суму грошей.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 , відповідно до заздалегідь обумовленого злочинного плану з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучі необізнаним про створену ОСОБА_1 організовану злочинну групу, у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідні для досягнення злочинної корисливої мети учасників злочину, спрямованої на незаконне одержання шляхом вимагання частини грошових коштів від ОСОБА_5 .

Після цього, цього ж дня приблизно о 15.00 вказані грошові кошти у сумі 10000грн. були розподілені між учасниками злочину з розрахунку по 2500 грн. кожному.

Починаючи з 16.01.2021 ОСОБА_4 перебуваючи у попередній змові з ОСОБА_1 , з відома та керівництва якого, як організатора організованої групи у складі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , після отримання від ОСОБА_5 лише частини суми грошових коштів, діючи узгоджено, знову зі свого номеру мобільного оператора зв`язку НОМЕР_3 неодноразово телефонував та надсилав СМС повідомлення останньому на номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 та з метою забезпечення вигідної для себе та інших співучасників злочину поведінки, продовжив залякувати ОСОБА_5 та вимагати від нього сплатити їм залишок іншої частини грошових коштів.

Продовжуючи злочинну діяльність, згідно вказівок ОСОБА_1 , ОСОБА_4 19.02.2021 об 11.25, діючи узгоджено, у відповідності до розробленого ОСОБА_1 плану, ухваленого з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та з їх відома, бажаючи досягти протиправного результату, спрямованого на незаконну вимогу отримання чужих грошових коштів, згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , перебуваючи на першому поверсі в приміщенні ТРЦ «Французький бульвар» за вищевказаною адресою, зустрівся з останнім. Під час зустрічі ОСОБА_5 , виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реально сприймаючі погрози останніх, побоюючись за своє здоров`я та здоров`я своєї родини, передав останньому належні йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 13923,05 грн.

Цього ж дня протиправна діяльність організованої групи у складі її організатора ОСОБА_1 , співучасників та виконавців злочину ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , а також не обізнаного про існування організованої групи ОСОБА_4 , була припинена співробітниками поліції, які затримали останніх відразу після отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_9 грошових коштів у сумі 500 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_1 у зазначений вище період часу вчинив кримінально карані дії – вимагання передачі чужих грошових коштів, основними складовими взаємозв`язаними ознаками та мотивами якого є:

- корислива мета незаконного одержання чужого майна (грошових коштів);

- організація та керування організованою групою в ході вчинення продовжуваного корисливого злочину, складність підготовки та здійснення якого припускає узгодженість дій, об`єднаних єдиним планом, необхідність багатоактної діяльності, розподіл функцій та ролей її учасників;

- незаконне пред`явленням майнової вимоги;

- погрози застосування в майбутньому насильства безпосередньо у відношенні потерпілого та його близьких родичів;

- погрози знищення та пошкодження майна, належного потерпілому і його близьким родичам, якщо той не виконає висунуті йому майнові претензії;

- застосування фізичного насилля у відношенні потерпілого;

- агресивні насильницькі та психологічні дії, що у своїй сукупності завдали фізичної та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_5 , викликавши у нього психологічний дискомфорт, негативні переживання, стан напруженості, страху і пригніченості.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 , будучи організатором та керівником організованої злочинної групи, разом з іншими співучасниками організованої групи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 , як співвиконавцем окремого злочину, завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 23 923,05 грн.

Згідно первинного злочинного задуму ОСОБА_1 , переслідуючи мету встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, здійснення незаконного збагачення, організував та очолив організовану злочинну групу, до складу якої залучив раніше знайомих йому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У подальшому, добровільно зорганізувавшись у стійке злочинне об`єднання, всіма вищевказаними учасниками було обумовлено запропонований ОСОБА_1 план злочинних дій, в якому визначено конкретні функції кожного із співучасників групи, які були направлені на успішне виконання цього плану, відомого та схваленого всіма його учасниками.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, та, здійснюючи загальне керівництво даною групою, разом з іншими співучасниками з корисливих мотивів, з метою збагачення та забезпечення дії організованої групи, в котрий раз вирішили вчинити злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 в ході здійснення під його керівництвом та за безпосередньої співучасті організованою ним злочинною групою тривалої злочинної діяльності, до складу якої увійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , пов`язаної з вимаганням грошових коштів з ОСОБА_5 , на початку третьої декади січня 2021 року отримав, від невстановленої в ході досудового розслідування особи, замовлення про вчинення злочину, а саме: за винагороду вчинити фізичне насильство або знищення (пошкодження) майна стосовно працівника правоохоронного органу, яким є начальник відділу прикордонної служби «Вовчанськ» Харківського прикордонного гарнізону підполковник ОСОБА_6 , який мешкає у м. Вовчанську Харківської області та користується автомобілем «BMW 745 I 2001», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Так, 24.01.2021 ОСОБА_1 , як особа, що керувала підготовкою та вчиненням кожного злочину очолюваною ним організованою групою, являючись одночасно і співучасником, який мав виконувати головну роль при підготовці та вчиненні задуманого кримінального правопорушення, приблизно о 21.15 запропонував своїм членам організованої постійно діючої групи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинити насильство стосовно раніше їм не знайомого співробітника прикордонної служби ОСОБА_6 . Основною метою вказаного злочину, як роз`яснив ОСОБА_1 , було залякування та здійснення впливу на співробітника правоохоронного органу у зв`язку з його службовою діяльністю задля задоволення потреб особи, яка зробила замовлення злочину.

При цьому ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, та, здійснюючи загальне керівництво нею, до складу якої входили її співучасники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , довів до їх відома запропоноване замовлення невстановленої особи, а потім узгодив з ними необхідну для всієї злочинної групи грошову винагороду в сумі 1000 доларів США, яку він повинен був отримати від останнього за результатами вчинення злочину щодо вказаного співробітника правоохоронного органу, та розділити між усіма співучасниками організованої групи.

У той же час ОСОБА_1 , намагаючись спрямувати зусилля учасників організованої групи на безпосереднє виконання злочинного діяння, усвідомлюючи протиправний характер злочину, проінструктував ОСОБА_2 і ОСОБА_3 більш детально щодо забезпечення його виконання, скоординувавши їх протиправні дії. Так, він указав їм, що місцем проживання майбутнього потерпілого є м. Вовчанськ Харківської області, де той працює прикордонником, а для виїзду до вказаного міста та прихованої конспіративності під час переміщення у вказаному населеному пункті слід використати приватний автотранспорт. Також ОСОБА_1 , розуміючи, що об`єкт злочину є не звичайною особою, а правоохоронцем, можливо володіє навиками самооборони, та члени його організованої групи можуть не впоратися із поставленим для них завданням, для більшої впевненості в досягненні злочинної мети запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучити в якості співучасників ще двох осіб із кола їх знайомих, при цьому безпосереднім виконавцем злочину визначивши ОСОБА_3 , пособником - ОСОБА_2 , а функцію фінансового забезпечення у вигляді грошової винагороди за скоєння спланованого протиправного діяння ОСОБА_1 взяв на себе.

Таким чином, ОСОБА_1 , як організатор організованої ним групи, у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав необхідними при плануванні злочинних дій щодо вчинення кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, в якому визначено конкретні функції кожного із співучасників групи, які були направлені на успішне виконання цього плану, відомого та схваленого всіма його учасниками.

Так, ОСОБА_2 , якому була відведена функція пособника, пов`язану зі сприянням вчиненню злочину порадами та іншими діями, повинен був надавати виконавцю злочину – ОСОБА_3 інформацію щодо найбільш прийнятних способів, прийомів і засобів вчинення злочину.

У той же час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як співучасники організованої групи, втілюючи в життя узгоджений з ОСОБА_1 план злочинних дій, під керівництвом останнього, у період з 25 по 29.01.2021 визначилися, що протиправні дії відносно представника влади - ОСОБА_6 , безпосередньо буде здійснювати ОСОБА_3 без залучення сторонніх осіб із кола своїх знайомих.

Продовжуючи діяти відповідно до розподілених функцій, ОСОБА_3 29.01.2021 здійснив виїзд до м. Вовчанська Харківської області, де у період з 14.40 до 15.00 побував у дворі багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_5 мешкає ОСОБА_6 . Під час свого перебування у вказаному населеному пункті ОСОБА_3 , як і було заздалегідь обумовлено з іншими учасниками організованої злочинної групи, вивчив прилеглу територію поблизу місця проживання ОСОБА_6 та намітив для себе шляхи можливого відходу у випадку скоєння запланованого злочину неподалік від місця проживання останнього.

Цього ж дня, близько 16.26 у м.Харкові ОСОБА_3 зустрівшись із ОСОБА_2 , діючи у відповідності до розподілених функцій, розповів останньому про результати своєї поїздки до м. Вовчанськ Харківської області та встановлені фактичні дані, які він отримав в ході обстеження місцевості де заплановано вчинення злочину.

В подальшому, цього ж дня, в невстановлений слідством час ОСОБА_3 стало відомо про те, що начальник відділу прикордонної служби «Вовчанськ» Харківського прикордонного гарнізону ОСОБА_6 , не пізніше 19.00 приїхав на належному йому автомобілі марки «BMW 745 I 2001», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 » до м. Харкова в район розташування багатоповерхового житлового будинку № 25 по вул. В. Зубенка, де залишив даний автомобіль на прибудинковому майданчику для паркування автомобілів, напроти під`їзду № 4.

Оцінивши ситуацію, що склалася, ОСОБА_3 з відома та за згодою членів організованої групи ОСОБА_1 й ОСОБА_2 прийняв рішення щодо зміни раніше обумовленого плану на вчинення злочину шляхом спричинення тілесних ушкоджень стосовно ОСОБА_6 . Погодивши свої дії з іншими учасниками організованої групи, ОСОБА_3 вирішив знищити належний ОСОБА_6 автомобіль марки «BMW 745 I 2001», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Реалізуючи спільний план злочинних дій організованої групи, з метою прихованої конспіративності під час переміщення по місту Харків, ОСОБА_3 вирішив у нічний час доби використати легковий автомобіль свого знайомого ОСОБА_10 , якого не посвятив у свої справи, та отримав на це добровільну згоду останнього.

Наступного дня ОСОБА_3 у нічний час доби о 03.43 самостійно керуючи автомобілем «Dodge Journey Crossroad», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_4 », цілеспрямовано приїхав в район розташування багатоповерхового житлового будинку № 25 по вул. В. Зубенка у м.Харкові та залишив його неподалік від будинку № 77-А по пр-кту Тракторобудівників у м.Харкві.

Для здійснення знищення автомобіля шляхом підпалу ОСОБА_3 , діючи узгоджено з іншими співучасниками організованої злочинної групи, вирішив використати в якості знаряддя вчинення протиправного діяння заздалегідь приготовлений легкозаймистий нафтопродукт, який у нього був у наявності та зберігався в полімерній каністрі.

Після цього, ОСОБА_3 тримаючи в руці вказану полімерну каністру з її вмістом, прослідував до місця стоянки легкового автомобіля «BMW 745 I 2001», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », на території майданчика для паркування автомобілів, розташованого поблизу багатоповерхового житлового будинку № 25 по вул. В. Зубенка у м. Харкові, де реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи біля вказаного автомобіля, достовірно знаючи, та, усвідомлюючи, що зазначене майно належить працівникові правоохоронного органу ОСОБА_6 , з метою вчинення суспільно небезпечного діяння, свідомо передбачаючи та допускаючи наслідки у вигляді знищення конкретного рухомого об`єкта чужої власності, упевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб в умовах темного часу доби не спостерігає і не зможе завадити доведенню задуманого наміру до кінця, діючи умисно, розлив легкозаймистий нафтопродукт на зону розташування моторного відсіку транспортного засобу. Надалі він, бажаючи довести до кінця узгоджений з іншими учасниками організованої злочинної групи протиправний задум, використовуючи в якості засобу вчинення злочину наявну у нього запальничку, здійснив нею запалювання облитого легкозаймистим нафтопродуктом моторного відсіку, піддавши впливу відкритого вогню та високої температури передню ліву, задню праву, задню ліву частини, а також поверхні кузову автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи в якості виконавця протиправного діяння відповідно до заздалегідь обумовленого злочинного плану з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав необхідними для досягнення спільної мети, спрямованої на навмисне вчинення підпалу, тобто пожежі – знищення автомобілю, яка довела майно, належне працівникові правоохоронного органу, до повної непридатності для використання за цільовим призначенням (знищення).

В результаті впливу позаштатного джерела відкритого вогню, в присутності інтенсифікатора горіння, автомобіль «BMW 745 I 2001», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », який був власністю працівника правоохоронного органу ОСОБА_6 , зазнав наступних пошкоджень, руйнувань, а також оплавлення та обвуглення:

- лакофарбового покриття кузову автомобілю: передніх крил, кришки капота, багажника та частково на передніх дверях; руйнування гуми передніх коліс, заднього правого колеса та диска автомобілю;

- елементів передніх та задніх приладів зовнішнього освітлення, елементів зовнішнього облицювання передньої та задньої частини кузова;

- лобового скла та скла дверних отворів, гумових елементів у віконних отворах передньої та задньої частини автомобілю;

- елементів вузлів та агрегатів виконаних з горючих матеріалів та алюмінію у моторному відсіку;

- ізоляційного покриття проводів електричної мережі, корпусів електрообладнання та корпусу акумуляторної батареї у моторному відсіку;

- елементів приладу панелі та оздоблення салону автомобілю.

Загальні підсумки технічної причини пожежі в даному автомобілі, яка сталася в результаті займання горючих матеріалів у передній лівій, задній правій, задній лівій частинах та на поверхні кузову підтверджено висновком експертів за № 2343/2344 від 12.03.2021 комплексної судової пожежно-технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів.

Вчинене ОСОБА_3 як виконавцем, у складі організованої групи з відома та за згодою інших учасників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , умисне знищення автомобіля «BMW 745 I 2001», спричинило матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_6 у вигляді заподіяної майнової шкоди на суму 201 081,99 грн., яку підтверджено висновком судової авто-товарознавчої експертизи № 2364 від 25.03 2021.

Після скоєного підпалу автомобіля «BMW 745 I 2001», ОСОБА_3 , вважаючи виконаним до кінця свої дії, спрямовані на пошкодження майна працівника правоохоронного органу, залишив місце злочину, намагаючись бути не поміченим сторонніми особами, які могли бути випадковими очевидцями його протиправного діяння.

У подальшому, цього ж дня о 12.11 ОСОБА_1 , являючись організатором та керівником організованої ним групи, вже був достовірно обізнаним та отримав у своє розпорядження фото доказ щодо підтвердження бажаного результату, пов`язаного з вчиненням умисного знищення майна, належного працівникові правоохоронного органу ОСОБА_6 у зв`язку з виконанням останнім службових обов`язків.

Після цього, того ж дня ОСОБА_1 у другій половині дня, але не пізніше 17.23, діючи як організатор організованої групи, спільним умислом якого охоплювався злочин щодо знищення легкового автомобіля «BMW 745 I 2001», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », власником якого був начальник відділу прикордонної служби «Вовчанськ» Харківського прикордонного гарнізону підполковник ОСОБА_6 , розділив між усіма учасниками організованої групи отриману в якості винагороди суму грошових коштів за скоєний злочин від невстановленої в ході слідства особи.

Безпосередньо виконавець ОСОБА_3 та пособник ОСОБА_2 отримали від організатора ОСОБА_1 650 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України у перерахунку на гривню складало 18325,38грн.

19.02.2021 о 12 год. 43 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Харків, вул. Квітки Основ`яненко, 12

19.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 347 КК України.

19.02.2021 ОСОБА_1 допитаний в якості підозрюваного від давання показань згідно до ст. 63 Конституції України відмовився.

21.02.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб – до 19 квітня 2021 року включно, без визначення застави.

30.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у складі організованої групи, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.4 ст.189, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.347 КК України.

12.04.2021 першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування за №12020220490003475 від 17.12.2020 до трьох місяців, тобто до 19.05.2021.

19.04.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 19.05.2021 року включно, без визначення застави.

14.05.2021 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490003475 від 17.12.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч.1 ст. 255-1, ч.4 ст.189, ч.3 ст.28, ч.2 ст.347 КК України, за підозрою ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.28, ч.2 ст.347 КК України, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.28, ч.2 ст.347 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189 КК України до шести місяців, тобто до 19.08.2021 року, включно.

Сторона обвинувачення вказує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: заява потерпілого ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 16.12.2020; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 18.12.2020; висновок судово-медичної експертизи №09-4/2021 від 04.01.2021; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 12.02.2021; заява ОСОБА_5 про надання копії відеозапису від 12.02.2021; протоколом огляду відеозапису від 12.02.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 16.02.2021; протокол пред`явлення особи ( ОСОБА_3 ) для впізнання за фотознімками від 16.02.2021 за участю свідка ОСОБА_11 ; протокол пред`явлення особи ( ОСОБА_2 ) для впізнання за фотознімками від 16.02.2021 за участю свідка ОСОБА_11 ; протокол пред`явлення особи ( ОСОБА_1 ) для впізнання за фотознімками від 16.02.2021 за участю свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 16.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.03.2021; протокол додаткового допиту ОСОБА_5 від 17.03.2021; протокол про проведення НСРД – аудіо, - відео контроль особи від 05.02.2021; протокол про проведення НСРД – аудіо, - відео контроль особи від 05.02.2021; протокол про проведення НСРД – обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 08.02.2021; протокол про проведення НСРД – аудіо контроль особи від 08.02.2021 відносно ОСОБА_2 ; протокол про проведення НСРД – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.02.2020 відносно ОСОБА_2 ; протокол про проведення НСРД – візуальне спостереження за особою у публічно доступних місцях від 10.02.2020; протокол про проведення НСРД – аудіо контроль особи від 16.02.2021 відносно ОСОБА_3 ; протокол про проведення НСРД – аудіо контроль особи від 16.02.2021 відносно ОСОБА_1 ; протокол про проведення НСРД – аудіо контроль особи від 16.02.2021 відносно ОСОБА_4 ; протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 15.01.2021; протокол проведення НСРД – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 15.01.2021; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 16.01.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 20.03.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 20.03.2021; протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 19.02.2021; протокол проведення НСРД – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.02.2021; протокол про проведення НСРД – аудіо контроль особи від 24.02.2021 відносно ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 24.03.2021; ухвала про надання згоди на використання матеріалів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в іншому кримінальному провадженні від 18.02.2021 (№12021220470000290 від 30.01.2021); протоколом огляду документа від 03.03.2021; протоколом огляду документа від 25.03.2021; протокол огляду місця події від 30.01.2021; рапорт від 30.01.2021; акт про пожежу від 30.01.2021; звіт про причини виникнення пожежі від 30.01.2021; висновок експерта № 2364 від 25.03.2021 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи; висновок експертів №2343/2344 від 12.03.2021 за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; протокол допиту потерпілого ОСОБА_17 від 30.01.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 30.01.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 31.01.2021; заява ОСОБА_6 про залучення до провадження як потерпілого від 30.01.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 30.01.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 15.03.2021; заява ОСОБА_20 про залучення до провадження як потерпілого від 15.03.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_20 від 15.03.2021; висновком судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/121-21/5794-ВЗ від 15.04.2021; протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України від 19.02.20201; протокол затримання ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України від 19.02.20201; протокол затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України від 19.02.20201; протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України від 19.02.20201; повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 347 КК України від 19.02.2021; повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 347 КК України від 19.02.2021; повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 347 КК України від 19.02.2021; повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 347 КК України від 19.02.2021; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.1 ст. 255-1, ч.4 ст.189, ч.3 ст.28, ч.2 ст.347 КК України від 30.03.2021; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.4 ст.189, ч.3 ст.28, ч.2 ст.347 КК України від 30.03.2021; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.4 ст.189, ч.3 ст.28, ч.2 ст.347 КК України від 30.03.2021.

Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Захисник підозрюваного, посилаючись на необґрунтованість повідомленої його підзахисному підозри та недоведеність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв`язків, перебування на утриманні неповнолітніх дітей, недоведеність неможливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу. Зазначили, що лише посилання на те, що відносно підозрюваного може буди постановлений вирок не є підставою для тримання особи під вартою, не надано належних доказів для підтвердження існування заявлених прокурором ризиків.

Окрім цього, сторона захисту наводить правову позицію в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», «Белевитський проти Росії» де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 Конвенції. Тобто цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою.

Також вказують, що слідчий не мотивував у своєму поданні з яких саме таких достатніх даних він виходив обираючи підозрюваному найсуворіший запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не запропонувавши найбільш справедливий, об`єктивно визначений та достатньо необхідний запобіжний захід по даному кримінальному провадженні.

Зазначає, що слідчий посилається, що відносно ОСОБА_1 на даний час розглядається інше кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 КК України, проте на надає оцінку тому факту, що в даному кримінальному провадженні вже було постановлено вирок за яким ОСОБА_1 , було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України і було звільнено у зв`язку з відбуттям покарання. Постановою Верховного суду від 16.06.2020 року справу направлено на новий розгляд у зв`язку з тим, що судові рішення щодо ОСОБА_1 не відповідають вимогам закону, оскільки постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України, за що підозрюваний не може нести відповідальність.

Презумпція завжди діє на користь звільнення. Національні органи судової влади повинні, з дотриманням принципу презумпції невинуватості, дослідити всі факти, що свідчать на користь чи проти існування згаданої вимоги про громадський порядок або виправдовують відступ від норми статті 5, та мають навести їх у своїх рішеннях щодо клопотань про звільнення. По суті, саме на підставі причин, наведених у цих рішеннях, та встановлених фактів, зазначених заявником у своїх скаргах, Суд має дійти висновку про наявність або відсутність порушення пункту 3 статті 5 (див., серед інших джерел, згадане рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova [GC]), пункти 89 та 91). Аргументи на користь чи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними» (див. рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви № 46133/99 та 48183/99, пункт 63, ЄСПЛ 2003-ІХ (витяги). Якщо законодавство передбачає презумпцію щодо факторів, які стосуються підстав продовження тримання під вартою, то існування конкретних фактів, що переважають принцип поваги до особистої свободи, має бути переконливо продемонстровано (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункт 84 in fme, від 26 липня 2001 року).

Вказує, що слідчий просить не визначати розмір застави обґрунтовуючи це тим, що інкриміноване правопорушення вчинено з погрозою та із застосуванням насильства. Проте не бере до уваги особу підозрюваного, його характеристику та сімейний стан.

Підозрюваний ОСОБА_1 повністю підтримав позицію захисника, вказав, що жодних протиправних дій не вчиняв, має міцні соціальні зв`язки, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу.

Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12020220490003475 від 17.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.4 ст.189, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.347 КК України.

19.02.2021 о 12 год. 43 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Харків, вул. Квітки Основ`яненко, 12

19.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 347 КК України.

19.02.2021 ОСОБА_1 допитаний в якості підозрюваного від давання показань згідно до ст. 63 Конституції України відмовився.

21.02.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб – до 19 квітня 2021 року включно, без визначення застави.

30.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у складі організованої групи, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.4 ст.189, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.347 КК України.

12.04.2021 першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування за №12020220490003475 від 17.12.2020 до трьох місяців, тобто до 19.05.2021.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.347 КК України.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, питання належності та допустимості доказів, будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, продовжити або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання зміни запобіжного заходу на більш м`який, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі тверджень захисту, що відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу. Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» (№ 41088/05 від 11.07.2006р.) одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою. Аналогічні висновки зроблено Європейським судом з прав людини в справах «Беччісв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови».

Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою, що знайшло свої відображення в рішенні ЄСПЛ "Строган проти України", № 30198/11, § 97, 6 жовтня 2016 р.

Згідно положень ст. 5 Конвенції, та правової позиції ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «... тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою...». Кваліфікація дій підозрюваного не тягне за собою автоматичне визнання його вини у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, до винесення вироку вважається таким, який не винуватий у вчиненні злочину, який йому інкримінується, а тому сам лише розмір санкції статті, не є достатнім чинником для тримання під вартою.

«Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосудця або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою. Аналогічні висновки зроблено Європейським судом з прав людини в справах «Беччієв проти Молдови» та Сарбан проти Молдови».

«Белеветський проти Росії» обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п.4 ст.5 Конвенції

Право на свободу й особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини, ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»).

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року) неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Окрім цього, позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необгрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Європейський суд з прав людини часто встановлював порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у справах проти України через те, що навіть коли йшлося про тривалі строки тримання під вартою, національні суди упродовж усього періоду гримання заявника під вартою посилалися на однакові підстави, якщо вони взагалі існували ( рішення у справі «Комарова проти України» (Komarova v. Ukraine), заява № 13371/06, пункти 77-81, від 16 травня 2013 року, рішення у справі «Штепа проти України» (Slitepa v. Ukraine), заява № 16349/17, пункти 23-28, від 24.10.2019 року).Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м? якого запобіжного заходу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу судом були оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді питання про застосування запобіжних заходів необхідно враховувати вимоги ст. 178 КПК України, якою встановлено перелік обставин, що мають бути оцінені при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; відомості, що характеризують особу підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважає можливим встановити розмір застави у максимальному розмірі, що становить 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 208, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Цигічно Я.В., у кримінальному провадженні № 12020220490003475 від 17.12.2020 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування до 15.07.2021 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 681000,00 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 953/2965/21, н/п 1-кс/953/1556/21) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із постійного місця проживання в м. Харкові, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_21 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до семи років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановити строк дії ухвали до 15.07.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_21 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -