Ухвала суду № 96985629, 18.05.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/809/20

Провадження № 1-кп/147/5/21

УХВАЛА

18 травня 2021 року смт. Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.

з участю секретаря Чудак Г.І.,

прокурора Юзька О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Басюка А.А.,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду при розгляді кримінального провадження №12020020300000098 від 26.04.2020 щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 та клопотання захисника про заміну запобіжного заходу на домашній арешт ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

У провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Під час судового розгляду 18 травня 2021 року прокурором змінено обвинувачення ОСОБА_1 з ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 122 КК України.

В судовому засіданні прокурор Юзько О.В. подав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , в якому просить запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжити строком на 60 діб, оскільки строк дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою закінчується. Обставини, які виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою є наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суд; запобігання спробам незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ризики не зменшилися, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, зловживає алкогольними напоями, не одружений, не працює. З огляду на страх перед покаранням за вчинене кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, перешкоджати кримінальному провадженню неявками до слідчого, прокурора, суду; незаконно впливати на свідків і змусити їх змінити показання.

Захисник Басюк А.А. за погодженням з обвинуваченим ОСОБА_1 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу – тримання під вартою, змінити запобіжний захід на домашній арешт з 21.00 год. до 06.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну. В обгрунтування клопотання покликається на те, що під час судового розгляду справи прокурором було подано дог суду обвинувальний акт за яким ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. За таких обставин продовження строку дії обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу буде суперечити вимогам п.3 ч.2 ст. 183 КПК України. Судовим розглядом не було встановлено фактів переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суд, не встановлено фактів перешкоджання кримінальному провадженню. ОСОБА_1 не повідомлялось про підозру у вчиненні інших злочинів. Ризики визначені ст. 177 КПК України на даному етапі судового розгляду вважає відсутніми, так як фактично допитані свідки та потерпілий на яких би зміг незаконно впливати ОСОБА_1 , відсутність судимостей свідчить про несхильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів та правопорушень, можливість переховування від суду спростовується тим, що під час виявлення злочину ОСОБА_1 самостійно викликав швидку та поліцію та чекав їх прибуття на місці злочину.

Потерпілий ОСОБА_2 заперечив клопотання прокурора та підтримав клопотання сторони захисту про необхідність зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу прокурор поклався на розсуд суду.

Заслухавши учасників кримінального провадження щодо поданих ними клопотань, дослідивши доводи клопотань, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 28.04.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, який ухвалою слідчого судді від 25.06.2020 продовжено до 23.08.2020; ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 19.08.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено на 60 діб, тобто до 22 жовтня 2020 року; ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено на 60 діб, тобто до 18 грудня 2020 року; ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено на 60 діб, тобто до 05 лютого 2021 року; ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 березня 2021 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено на 60 діб, тобто до 24 травня 2021 року.

Відповідно до ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Інші ризики не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до п.п.1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на особисту недоторканість. Кожен, кого заарештовано, має право на судовий розгляд у продовж розумного строку або на звільнення, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.

Згідно п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

ОСОБА_1 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за вчинення якого, можливо призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обгрунтованості підозри (обвинувачення) та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Ризики визначені ст. 177 КПК України на даному етапі судового розгляду зменшилися, зважаючи на те, що в судовому засіданні допитані свідки та потерпілий, на яких би зміг незаконно впливати ОСОБА_1 , останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, а саме взяття під варту проживав у АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що запобігання ризикам передбаченим у ч.1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор у своєму клопотанні, можливе не лише за умови тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. На переконання суду достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого є домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 відмовити.

Клопотання захисника Басюка А.А. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт ОСОБА_1 задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Нова Ободівка, Тростянецького району Вінницької області, жителю АДРЕСА_1 , який перебуває під вартою у слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та заборонити залишати будинок АДРЕСА_1 , в період з 21.00 год. до 06.00 год.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду ;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений ОСОБА_1 проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Датою закінчення дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків визначити – 18 липня 2021 року включно.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти негайно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя А.М. Мудрак