Рішення № 96985565, 18.05.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/18000/20

Провадження №2/523/1982/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"18" травня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дяченка В.Г.

секретар судового засідання Єпутатова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про уснення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення з квартири та зняття з реєстрації місця проживання суд, -

в с т а н о в и в:

24.11.2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" звернулось до суду із позовом до відповідачів, в якому просить: усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" перешкоди у користуванні власністю – квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення із зняттям їх з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою.

При цьому позивач посилається на те, що йому на праві власності квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , про що державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, Івановим І.В., було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30.09.2020 року, індексний номер 54324885. Дане рішення було прийняте у зв`язку із задоволенням іпотекодержателем своїх вимог за рахунок предмету іпотеки на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку». На теперішній час в квартирі зареєстровані та проживають відповідачі, що перешкоджає Позивачеві здійснювати своє право власності в повній мірі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов не надали.

Представник Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позов суду не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 26.04.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11148637000, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в розмірі 80000,00 доларів США, який зобов`язалась повернути до 26.04.2017 року.

За Іпотечним договором від 26.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського МНО, Дєордієвою І.В., за реєстровим № 2021, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 11148637000, ОСОБА_8 передав в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» квартиру за адресою : АДРЕСА_1 .

В подальшому ПАТ «УкрСиббанк» відступив своє право вимоги за вищевказаним іпотечним договором ПАТ «Дельта Банк», на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011 року. ПАТ «Дельта Банк» в подальшому відступив право вимоги за вищевказаним іпотечним договором ТОВ "Факторингова Компанія "Вектор Плюс", за результатами відкритих торгів (аукціону) було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО, Шевченко І.Л., за реєстровим № 1181, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку із порушенням позичальником умов кредитного договору, несплати кредиту та процентів, Позивачем, як Іпотекодержателем, було прийнято рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим він звернувся за прийняттям рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_9 , яким на підставі наданих з боку Іпотекодержателя документів було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30.09.2020 року, індексний номер 54324885.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України «…кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. …Право приватної власності є непорушним.»

Відповідно до положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 319 ЦКУ власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 116 ЖК УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Отже суд приходить до висновку, що з урахуванням того, що відповідачі не є власниками майна, то і використовувати його для проживання не мають права.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року по справі № 196/476/13-ц, провадження № 61-48206св18.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 13 жовтня 2020 року по справі № 447/455/17, провадження № 14-64цс20, зробила наступний висновок: «…Підсумовуючи висновки про принципи застосування статті 8 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, викладені у рішеннях ЄСПЛ, виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. …право членів сім`ї власника квартири користуватись жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за умови, що така особа є членом сім`ї власника житлового приміщення, власник житлового приміщення надавав згоду на вселення такої особи, як члена сім`ї. Тобто будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку. При цьому необхідно звернути увагу, що ЖК УРСР був прийнятий 30 червня 1983 року і він не відображає усіх реалій сьогодення. ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше у часі, тому темпоральна колізія вирішується саме на користь норм ЦК України…».

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 182/7347/18, провадження № 61-19252св19. В даній Постанові ВС також зазначив, що відповідачі не є членами сім`ї позивача, а тому на них не розповсюджуються положення статті 156 ЖК Української РСР, якою визначені права членів сім`ї власника житлового будинку. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач посилався на те, що він як власник майна відповідно до статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у користуванні його власністю, зокрема вимагати виселення відповідачів, яким він надав право користування зазначеним житловим приміщенням тимчасово, на період його проживання за межами України.

Згідно ст. 40 ЗУ «По іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2.3.9 Іпотечного договору Іпотекодавець зобов`язаний не реєструвати в квартирі, що є предметом іпотеки, будь-яких третіх осіб протягом дії цього договору.

Як вбачається з відомостей про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, усі відповідачі були зареєстровані в квартирі після укладення Іпотечного договору, а отже у порушення умов такого договору, що також є підставою для виселення відповідачів без надання їм іншого житлового приміщення, окрім передбачених законом підстав.

Судом також оглянуто інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачаєтья, що ОСОБА_2 належить також на праві власності трикімнатна квартира за адресою : АДРЕСА_2 , загальною площею 61,8 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м.

Враховуючи дані обставини, а саме наявність іншого житла, в якому також можуть бути зареєстровані неповнолітні особи, суд вважає що наявні всі законні підстави для зняття відповідачів з реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що проживання та реєстрація відповідачів в квартирі, що на теперішній час належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 54324885 від 30.09.2020 року, перешкоджають Товариству у користуванні та розпорядженні його майном.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. ст.ст.259, 263-265,269 ЦПК України, ст. ст. 316, 328, 391 ЦК України, ст. 116 ЖК УРСР, ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" до до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про уснення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення з квартири та зняття з реєстрації місця проживання, задовольнити.

Усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" перешкоди у користуванні власністю – квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення із зняттям їх з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою.

Вказане рішення є підставою для зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зазначених у рішенні осіб.

Заочне рішення може бути переглянуто Суворовським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Дяченко В.Г.