Ухвала суду № 96985244, 17.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/19641/12

Провадження №.6/522/437/21

УХВАЛА

17 травня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні) по цивільній справі №1522/19641/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.08.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» – задоволено.

01.04.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій зазначила, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.08.2013 року по справі №1522/19641/12 задоволено позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі його Одеської обласної дирекції суму заборгованості за кредитним договором №014/0054/82/74218 від 07.05.2007 року, яка складає 38 668,28 дол.США, що за курсом НБУ складає 309 075,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 545,75 грн. з кожного. 26.01.2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ Банк» укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило права вимоги за кредитним договором №014/0054/82/74218 від 07.05.2007 року, укладений між Банком та ОСОБА_1 , ПАТ «ОКСІ Банк». В подальшому, 26.01.2018 року між ПАТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «ФК «Укрфінанс Груп» відступило права вимоги за кредитним договором №014/0054/82/74218 від 07.05.2007 року, укладений між Банком та ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп». 26.01.2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» уклало з ОСОБА_3 . Договір відступлення прав вимоги №26-01/18, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №014/0054/82/74218, укладеного 07.05.2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ОСОБА_3 . Заявниця вважає, що на теперішній час ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» втратив право вимоги до ОСОБА_1 у зв`язку з відступленням права вимоги третім особам, у зв`язку з чим звернулася до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвалою суду 15.04.2021 року заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження прийнято до провадження та призначено судове засідання на 23.04.2021 року.

У судове засідання призначене на 23.04.2021 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 14.05.2021 року.

У судове засідання призначене на 14.05.2021 року ОСОБА_1 не з`явилася, представник заявниці – адвокат Тодирець А.О. надав суду заяву, в якій просив задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження, справу просив розглядати за його відсутністю.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, проте надав суду заяву, в якій також просив замінити стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на нього, ОСОБА_3 , справу просив розглядати за його відсутністю.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про заміну позивача (стягувача) не перешкоджає розгляду цього питання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 17.05.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні), суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.08.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» – задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі його Одеської обласної дирекції суму заборгованості за кредитним договором №014/0054/82/74218 від 07.05.2007 року, яка складає 38 668,28 дол.США, що за курсом НБУ складає 309 075,56 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі його Одеської обласної дирекції витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 545,75 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі його Одеської обласної дирекції витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 545 грн.

10.10.2013 року представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення суду та виконавчих листів (а.с.119). 22.10.2013 року Приморським районним судом м.Одеси було видано копію рішення суду та виконавчі листи по зазначеній справі.

З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2017 року старшим державним виконавцем Першого Приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Саламаха В.В. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1522/19641/12, виданого 22.10.2013 року Приморським районним судом м.Одеси, про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 309 075,56 грн., за яким боржником є ОСОБА_1 .

Також з матеріалів справи вбачається, що 26.01.2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ Банк», відповідно до вимог чинного законодавства України, укладено Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В., відповідно до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ПАТ «ОКСІ Банк», а ПАТ «ОКСІ Банк» набуло права вимоги за кредитним договором №014/0054/82/74218, укладеного 07.05.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та боржником ОСОБА_1 (а.с.132-133).

В подальшому, 26.01.2018 року між ПАТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», відповідно до вимог чинного законодавства України, укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. та зареєстрований в реєстрі за №73, відповідно до умов якого ПАТ «ФК «Укрфінанс Груп» відступило ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», а ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» набуло права вимоги за кредитним договором №014/0054/82/74218, укладеного 07.05.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та боржником ОСОБА_1 (а.с.135-136).

В свою чергу, 26.01.2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» уклало з ОСОБА_3 Договір відступлення права вимоги №26-01/18, відповідно до умов якого, до ОСОБА_3 перейшли права вимоги за кредитним договором №014/0054/82/74218, укладеного 07.05.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та боржником ОСОБА_1 (а.с.137-142).

З представлених заявником документів вбачається, що ОСОБА_3 набув право вимоги за судовим рішенням ухваленим у даній справі.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

З врахуванням викладеного, заявник правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даною заявою, яка підлягає задоволенню з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.

Відповідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно Правової позиції, висловленої Верховним Судом України в Постанові від 20.11.2013 року (справа №6-122цс13), виходячи зі змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Для правонаступника усі дії, вчиненні до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч.5 ст.442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду з даною заявою з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.

Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 6 Конвенції проголошує право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових аспектів до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось на шкоду однієї зі сторін. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення суду, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греціїї» (980-079) від 19 березня 1997 року). Права особи вважаються захищеними після повного виконання рішення суду.

Статтею 124 Конституції України передбачено, судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги.

Зазначені доводи висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2018 року у справі №909/968/16 провадження №12-97гс18.

Крім того, боржник по зазначеній справі, ОСОБА_1 не заперечує проти заміни стягувача (сторони виконавчого провадження) по зазначеній справі, а навпаки надала суду відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою, заявленою на законних підставах, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 260, 261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, ст.ст.11, 512, 514, 520 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні) по цивільній справі №1522/19641/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07.08.2013 року по справі №1522/19641/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: з Публічного акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника – ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).

Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду виготовлено 17.05.2021 року.

Суддя Л.В.Домусчі