Рішення № 96985072, 17.05.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2805/20

Номер провадження 2/504/1066/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Сафарової А.Ф.,

за участю секретарів судових засідань Бабічук О.О., Кочержинської Ю.В.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Гарчевої Л.М.,

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_3 про встановлення батьківства, визнання права на спадкування першої черги,

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за результатом якої позивач просить: встановити факт батьківства ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років в с. Міщанка Лиманського району Одеської області помер ОСОБА_4 . Після його смерті залишилася спадщина: житловий будинок з надвірними господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 48, 1 кв.м, житловою 27,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Матір позивача (відповідачка по справі) ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю, без реєстрації шлюбу починаючи з грудня 1993 року до 2012 року. Від їх відносин, ІНФОРМАЦІЯ_3 , він- позивач, в свідоцтві про народження якого за заявою матері в графі батько було зазначено « ОСОБА_5 ».

Позивач зазначає, що за життя ОСОБА_4 визнавав себе його батьком, вони з матір`ю проживали з ним однією сім`єю з 1993 року по 2012 рік в будинку АДРЕСА_2 . З 2012 року його батьки припинили сімейні стосунки, проте ОСОБА_4 який переїхав жити на АДРЕСА_3 де жив до дня смерті, продовжував спілкування з позивачем, підтримував з ним батьківські стосунки, опікувався ним, цікавився його життям, допомагав матеріально, після досягнення повноліття допоміг працевлаштуватися на млин де вони працювали разом, навчив їздити на мотоциклі.

Після смерті ОСОБА_4 , вони з матір`ю прийняли на себе всі витрати по похованню, влаштували похорон, на даний час продовжують спілкування з рідними ОСОБА_4 підтримують з ними родинні стосунки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Гарчева Л.М. заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , заявлені позовні вимоги визнала у повному обсязі, суду пояснила, що вона зустрілася з ОСОБА_4 на танцях та після його повернення з армії в 1993 році, вони вирішили побратися. Через те, що він загубив свій паспорт громадянина СРСР

вони на змогли офіційно зареєструвати шлюб, але відбулися заручини, після чого вона переїхала жити з с. Ольшанки від батьків до с. Міщанка в будинок який придбав ОСОБА_4 . Від їх відносин народилося двоє діточок син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 , яка в 2012 році загинула в аварії. Через трагедію у родині з 2012 року відносини з ОСОБА_4 відповідачка припинила, але син продовжував з ним спілкування, ОСОБА_4 цікавився його життям, допомагав. Через відсутність паспорту своєчасно зареєструвати шлюб та народження дітей не вдалося, згодом це питання в родині не поставало.

Представник відповідача у особі Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільради, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву від 17.05.2021 року про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог у повному обсязі не заперечував, посилаючись на те, що з 1993 року його рідний брат ОСОБА_4 проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , вони вели спільне господарство, у них був спільний бюджет, спільний побут. В 1994 році у його брата та ОСОБА_2 родився син ОСОБА_6 . При житті його брат ОСОБА_8 визнавав себе батьком дитини, займався його вихованням, забезпечував матеріально, проявляв до нього батьківську турботу та любов.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть виданим Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 12.05.2020 року, актовий запис 519.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у склад якої входить житловий будинок з надвірними господарчими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці 2500 кв.м в АДРЕСА_4 . Рішенням Першотравневої сільської ради № 80 від 30.10.2006 року в АДРЕСА_5 .

Право власності ОСОБА_4 на вищезазначене домоволодіння підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.06.2008 року по цивільній справі № 2-1573/08, що зареєстроване Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації 28.08.2012 року за № 37474054.

14.08.2020 року в установлений законом шестимісячний строк, позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , через відсутність підтвердження родинних зв`язків спадкові права не оформлені.

Згідно повторного Свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого Виконавчим комітетом Першотравневої сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 20.12.2011 року, судом встановлено, що в актовому записі № 1 від 02.01.1995 року про народження позивача в відомостях про батька зазначено ОСОБА_5 , у відомостях про матір – ОСОБА_2 .

Визначаючи законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, суд керується положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно положень якого, оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

З урахуванням того, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд вирішуючи питання застосування норм закону, що врегульовує спірні правовідносини, керується положеннями ст. 53 Кодексу про шлюб та сім`ю.

Згідно положень ст. 53 КпШС, походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану.

В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю

підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Під час розгляду справи по суті, судом в якості свідків були допитані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є родичками позивача по лінії ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_11 рідного брата матері ОСОБА_4 – бабусі позивача. Повідомила, що позивача вона знає з самого дитинства, родина його батька переїхала з Азербайджану на початку 90-х років, після повернення з армії ОСОБА_4 попросив її чоловіка – свого рідного дядька засватати ОСОБА_2 – матір позивача, заручини відбулися та молода родина переїхала в с. Міщанка де купили будинок, завели господарство. Весілля не було, тому що були складні часи та ОСОБА_4 після повернення з армії загубив свій паспорт громадянина СРСР. Однією сім`єю батьки позивача проживали до 2012 року. В 2012 році внаслідок аварії загинула молодша донька ОСОБА_7 , яку ОСОБА_4 віз на мотоциклі та не впорався з керуванням, після смерті молодшої дитини пара розпалася, але ОСОБА_4 продовжував стосунки з сином, вони разом працювали на млину, підтримували родинний зв`язок.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є родичкою позивача, а саме дружиною брата матері ОСОБА_4 – ОСОБА_12 , батьків позивача знає з самої їх молодості, позивач є сином ОСОБА_4 якого останній визнавав, любив та виховував. Через нещастя в родині та загибель сестри позивача у 2012 році його батьки розсталися. Через проблеми з документами, а потім через життєві негаразди та раптову смерть ОСОБА_4 не встиг оформити шлюбні відносини з матір`ю своїх дітей та зареєструвати їх на своє ім`я.

Суд, оцінюючи докази по справі за критеріями їх належності, повноти та допустимості вважає, що вони у своїй сукупності дозволяють зробити висновок про батьківство ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 по відношенню до позивача ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки судом встановлено, що на час зачаття позивача та після його народження його матір ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали однією родиною, вели спільне господарство, спільно виховували позивача, мали від своїх відносин ще одну дитину яка загинула внаслідок нещасного випадку. Зазначені обставини судом встановлені на підставі письмових доказів, досліджених під час розгляду справи, сімейної фотокартки, пояснень відповідача ОСОБА_2 , свідків допитаних в ході судового розгляду справи, письмових пояснень наданих відповідачем ОСОБА_3 який також підтвердив, що ОСОБА_1 є рідним сином його померлого брата ОСОБА_8 .

Вирішуючи питання, щодо визнання ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_4 , суд керується положеннями Цивільного кодексу України, що врегульовує спадкові правовідносини.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно положень ч.2, ч.3 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі викладеного, статус позивача як спадкоємця першої черги встановлюється законом, з урахуванням чого підстави для застосування судом засобу захисту передбаченого ст. 16 ЦПК України у виді визнання права – відсутні.

За результатом розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження, тому підлягають частковому задоволенню з урахуванням вище приведених висновків.

Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 259 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_3 про встановлення батьківства, визнання права на спадкування першої черги – задовольнити частково.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень.

Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний судом 18.05.2021 року.

Суддя Сафарова А. Ф.