Ухвала суду № 96984580, 18.05.2021, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/381/21

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

18 травня 2021 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД», яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського, 105, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганюк Євдокія Юріївна, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Тараса Шевченка, 38, та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.В`ячеслава Чорновола, 10, оф.91,

ВСТАНОВИВ:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганюк Євдокія Юріївна та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна.

ОСОБА_1 звернулася до Ананьївського районного суду Одеської області з позовною заявою до АТ «БАНК ФОРВАР» в якій зазначила, що 28 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку вона отримала постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. від 21 квітня 2021 року про відкриття виконавчого провадження. З вказаної постанови вона дізналася, що приватним виконавцем відносно неї відкрито виконавче провадження ВП №65236359 на підставі виконавчого напису нотаріуса №4160, виконаного 2 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждианюк Є.Ю. про стягнення з позивачки на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 56735,31 грн.

Позивачка зазначає, що вона категорично не згодна з вказаним боргом та наявністю у відповідача права на стягнення з неї заборгованості, яке відповідач реалізував шляхом звернення до нотаріуса за виконавчим написом.

У зв`язку з викладеним позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила визнати виконавчий напис №4160 від 2 квітня 2021 року, вичинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганюк Євгенією Юріївною, про стягнення з позивачки на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 56735,31 грн., таким що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Вивченням позовної заяви встановлено, що вона відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Враховуючи викладене наявні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Суд вважає, що розгляд справи має здійснюватись за правилами загального позовного провадження, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини 2 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Відповідно до частини 3 статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З позовної заяви вбачається, що справа не є справою, що виникає з трудових відносин, а також справою про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 2270 гривень.

Пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Таким чином, в даному випадку ціна позову складає 56735,31 грн., що менше ніж 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (56735,31 грн. < 227000 грн.), тобто справа є малозначною та її розгляд, відповідно до положень частини 1 статті 274 ЦПК України, має здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, частиною 12 статті 28 ЦПК України визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що місцем виконання рішення приватним виконавцем місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19 (провадження № 61-21991св19).

При цьому, з отриманої Ананьївським районним судом Одеської області довідки Ананьївської міської ради від 14 травня 2021 року №514 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивачки є: АДРЕСА_1 .

Суд бере до уваги, що Верховною Радою України винесено постанови від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», якою зокрема ліквідовано Ананьївський район Одеської області, на територію якого поширювалася юрисдикція Ананьївського районного суду Одеської області.

Проте, згідно пункту 3-1 розділу Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 10 грудня 2020 року) визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Враховуючи викладене, позовна заява підсудна Ананьївському районному суду Одеської області та суд вважає за можливе прийняти її до розгляду та відкрити у справі провадження.

При цьому, згідно пункту 7 частини 2 статті 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Згідно частини частин 1 та 2 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 4 статті 83 ЦПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Вказане відповідає положенням пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України згідно якого в позовній заяві мають міститись відомості про перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також частини 5 статті 177 ЦПК України, якою визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Позивачкою до позовної заяви додано клопотання про витребування доказів, а саме: 1) витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганюк Є.Ю. належним чином засвідчених копій документів, що були підставою вчинення виконавчого напису №4160 від 2 квітня 2021 року про стягнення з позивачки на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 56735,31 грн.; 2) витребування в приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. належним чином завіреної копії виконавчого провадження ВП №65236359 на підставі виконавчого напису №4160 від 2 квітня 2021 року.

При цьому, частиною 2 статті 84 ЦПК України встановлено вимоги до клопотання про витребування доказів У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, позивачкою при поданні клопотання про витребування доказів вимоги ч.2 ст.84 ЦПК України не дотримано.

Так, в якості єдиного обґрунтування неможливості подачі доказів, які вона просить витребувати суд, зазначає посилання на положення статті 8 Закону України «Про нотаріат».

Проте, з такими доводами неможливо погодитись, виходячи з наступного.

Так, частиною 7 статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Як вбачається, з позовної заяви та клопотання про витребування доказів, нотаріальні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганюк Є.Ю. при вчиненні виконавчого напису №4160 від 2 квітня 2021 року вчинялися саме відносно позивачки, а отже згідно частини 7 статті 8 Закону України «Про нотаріат» вона має право отримати від нотаріуса документи щодо стали підставою для вчинення зазначеної нотаріальної дії.

Щодо виконавчого провадження, то як вбачається, з додано до позовної заяви копії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. від 21 квітня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП №65236359Ю позивачка у вказаному виконавчому провадженні є боржником.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

В свою чергу, частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

З наведених норм вбачається, що позивачка, як сторона виконавчого провадження, має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання позивачки про витребування доказів, не відповідає вимогам п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України, є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.83, 84, 175, 177, 185, 187, 260, 261, 284-286, 352-354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганюк Євдокія Юріївна та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Призначити судове засідання на «09» годину «00» хвилин «03» серпня 2021 року в залі суду в приміщенні Ананьївського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Гагаріна, 5-а.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у уцивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганюк Євдокія Юріївна та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, - відмовити.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачам та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити третім особам, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, що відповідно до змісту ч.1 ст.181 ЦПК України вони мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, у строк визначений відповідачу для подання відзиву.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення, а також пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за адресою: http://court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: О. О. Желясков