Рішення № 96982439, 18.05.2021, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1977/21

Провадження № 2-а/589/24/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Лєвші С.Л.,

з участю секретаря судового засідання Товпиги А.С.,

представника позивача Бабак Т.Г.,

відповідача Євстифєєва В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2021 року Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, від імені та в інтересах якого діє представник - заступник начальника Шосткинського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Бабак Тетяна Григорівна, звернулося до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом, у якому просить про:

- примусове видворення за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- затримання строком на 6 (шість) місяців громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Вимоги обґрунтовано тим, що 26 лютого 2021 року працівниками Шосткинського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області спільно з працівниками Шосткинського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України в Сумській області виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рябово Тосненського району Ленінградської області, який порушив правила перебування в Україні.

Працівниками Шосткинського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області з`ясовано, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно перебуває на території України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач прибув на територію України у 2005 році. Після закінчення строку перебування на території України не виїхав через сімейні обставини та відсутність коштів.

За інформацією, отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») встановлено, що відповідач не значиться як такий, що перетинав державний кордон на в`їзд/виїзд (інформація наявна за останні 5 років).

За результатами перевірки, проведеної за наявними обліками територіальних органів Державної міграційної служби та відомчої інформаційної системи «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ЄІАС УМП встановлено, що відповідач на території України зареєстрованим не значиться, громадянства не набував, посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документувався.

Підстав для подальшого законного перебування на території України, передбачених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773-VI) чи легального вибуття за її межі, працевлаштування в Україні відповідач не має.

Відповідач жодних дій щодо легалізації свого перебування на території України не здійснював. Під час перебування на території України до підрозділів Державної міграційної служби України у Сумській області щодо продовження термінів чи з інших питань перебування на території України не звертався.

Із заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту відповідач не звертався.

Відповідач знаходячись без документів на право проживання в Україні, перевищив дозволений термін перебування іноземця, який є громадянином держави з безвізовим порядком в`їзду 90 днів протягом 180 днів.

А тому, 26 лютого 2021 року відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ПР МСМ №000588, за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування) та начальником Шосткинського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення, серії ПН МСМ №000590 від 26.02.2021.

Штраф відповідачем не сплачено.

26 лютого 2021 року Шосткинським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, прийнято рішення №1 про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким відповідач ознайомився шляхом проставлення підпису.

Відповідно до зазначеного рішення, відповідач зобов`язався виїхати за межі території України до 27 березня 2021 року. Копію рішення ОСОБА_1 отримав 26 лютого 2021 року. Станом на сьогоднішній день рішення про примусове повернення з України відповідачем не виконано.

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово використовував підроблені документи з метою отримання фінансових (кредитних) коштів.

У судовому засіданні представник позивача Бабак Т.Г. підтримала заявлений адміністративний позов, в обґрунтуванні його послалася на обставини зазначені у позові. Додатково пояснила, що відповідач не в змозі виконати рішення про примусове повернення з України, оскільки у його відсутні відповідні документи для цього, а також кошти для самостійного виїзду.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Додатково зазначив, що штраф який на його накладено постановою від 26 лютого 2021 року виконати не зміг, оскільки у банку до якого він звертався не прийняли платіж. Щодо відновлення паспорта громадянина Російської Федерації та інших документів необхідних на проживання в Україні звертався до різних служб, а також до посольства Російської Федерації в місті Києві, але, оскільки звернення були в усному порядку, надати документи, які підтверджують такі його дії не може. Станом на 18 травня 2021 року у його відсутні документи, які підтверджують право проживання в Україні. За час проживання в Україні від державних служб не переховувався. Коли точно втратив паспорт не пам`ятає. Покидати територію України не бажає.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Так, із ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області постановленої 28 січня 2020 року у справі №589/3207/19 вбачається, що звільнено ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям. Кримінальне провадження №12018200110002003 від 28.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України закрито. (а.с. 8)

Із ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області постановленої 10 червня 2020 року у справі №589/391/20 вбачається, що звільнено ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження щодо нього - закрито. (а.с. 9, 10)

Із постанови про накладення адміністративного стягнення, серія ПН МСМ №000590, винесеної начальником Шосткинського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області 26 лютого 2021 року, вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень 00 копійок. (а.с. 12)

Крім того, 26 лютого 2021 року Шосткинським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області прийнято рішення №1 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким його зобов`язано покинути територію України у термін до 27 березня 2021 року. (а.с. 18, 19). Дане рішення відповідач отримав під розписку 26.02.2021 року (а.с. 20), проте у добровільному порядку у встановлені строки не виконав його.

Відповідно до статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове видворення.

Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону №3773-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Відповідно до п. 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону №3773-VI, ст. 13 Закону України «Про імміграцію» від 07 червня 2001 року за №2491-ІІІ.

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08 липня 2011 року за №3671-VI.

У судовому засіданні відповідач визнав, що перебуває на території держави Україна без відповідних документів на право перебування на території України, тобто незаконно та мав до 27 березня 2021 року виїхати з неї.

Також встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту. З відповідними заявами до працівників ДМС України відповідач не звертався. Доказів протилежного суду не надано.

Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону №3773-VI.

У суду відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону №3773-VI. Доказів протилежного суду не надано.

З наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеного рішення адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що відносно відповідача 26 лютого 2021 року ухвалено рішення про примусове повернення з України, яке ним не виконано.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Відповідно до частини 1, 2, 11, 14. 15 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворенню чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого зального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Заходи, вчинені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у нього відсутні документи на право перебування на території України, відсутність бажання звернутися до ДМС із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позовні вимоги підлягають задоволенню, а відповідач підлягає примусовому видворенню за межі держави Україна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Зважаючи на вимоги, заявлені позивачем в прохальній частині адміністративного позову та керуючись п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд вбачає підстави звернути рішення до негайного виконання.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243, 246, 288, 293, 371 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення за межі території України - задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Затримати строком на 6 місяців громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша