Рішення № 96981737, 10.12.2014, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3569/13-ц

Провадження № 2/488/2036/14 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.12.2014 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Жарліковій Д.О.,

за участю позивача — ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

та представників відповідача — Кащенко С.О., ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом , -

в с т а н о в и в :

В липні 2013 року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом до відповідача – ОСОБА_4 , в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок літ. “Б”, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері – ОСОБА_5 .

В обґрунтування свого позову позивач вказала, що її матері – ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право приватної власності від 13.04.1991 року належало домоволодіння за вищевказаною адресою, яке складалося із двох житлових будинків – за літ. “А” та літ. “Б”.

При оформленні права власності на вказане домоволодіння ОСОБА_5 у своїй заяві в Корабельний райвиконком, відповідно до діючого на той час законодавства, яке забороняло мати громадянам у власності більше ніж одного житлового будинку, вказала, що вона має намір в подальшому провести відчуження одного із житлових будинків під літ. “А” своєму синові, відповідачу по даній справі – ОСОБА_6 Проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, і в зв`язку із цим не встигла провести відчуження на користь відповідача житлового будинку під літ. “А”.

При житті ОСОБА_5 склала нотаріально посвідчений заповіт від 16.03.1991 року, згідно якого вона заповідала позивачці частину належного їй домоволодіння. Проте, за позовом ОСОБА_6 , рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.05.1993 року, заповіт ОСОБА_5 був визнаний недійсним.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.03.2000 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на житловий будинок за літ. “А” в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час за вказаною адресою залишився неоформленим житловий будинок за літ. “Б”, і відповідач ухиляється від будь-яких дій щодо оформлення будинку, його фактичне місце проживання позивачці невідомо, і в позасудовому порядку вона позбавлена можливості оформити належну їй спадщину, а тому була змушена звернутись до суду із даним позовом.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.06.2014 року позов ОСОБА_1 був задоволений у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_4 не погодився із зазначеним рішенням суду та подав заяву про його перегляд.

Ухвалою цього ж суду від 25.09.14 року заочне рішення від 05.06.14 року було скасоване, а справа була призначена до розгляду у загальному порядку.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Відповідач - ОСОБА_4 у судове засідання по справі не з"явився. Його представники у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та пояснили, що після смерті ОСОБА_5 , її спадкоємцями першої черги за законом є її діти: сторони по даній справі, а також дочки спадкодавця - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . При цьому останні в установлений законом строк, відмовилися від належних їм часток у справі на спадщину, на користь ОСОБА_4 . Також представники позивача пояснили, що право власності на житловий будинок літ. "А" по АДРЕСА_1 , згідно рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.03.2000 року було визнано за відповідачем саме як на новостворене, а не спадкове майно.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши надані суду письмові докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із наявного у матеріалах справи свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 13.04.1991 року, виданого Виконавчим комітетом Корабельної ради народних депутатів, вбачається, що ОСОБА_5 належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння складалося із двох житлових будинків за літ. “А” та літ. “Б”.

Із копії наявного у справі рішення Виконкому Корабельної районної ради народних депутатів №20 від 15.02.1991 року, на підставі якого було видане вищевказане свідоцтво, вбачається, що ОСОБА_5 було вирішено оформити житловий будинок “Б” розміром 7,02м. х 5,61м., переобладнаний із літньої кухні, сіни “б” розміром 2,28м. х 5,58м., тамбур “а1” розміром 1,4м. х 1.49м., сарай “Ф” розміром 2,65м. х 6 м. та “МІ” розміром 3,2м. х 5,2м., душ “Т” розміром 1,1м. х 1,1м., навіси “Р” розміром 3,72м. х 0,95м., “С” розміром 1,38м. х 2,27м., та “П” розміром 2,65м. х 4м., та збільшену на 5.3 м? житлову площу будинку “А”, площа збільшилась за рахунок переобладнання кухні І-5 в житлову кімнату і складає 43,7 м?, із подальшим відчуженням житлового будинку “А” її сину – ОСОБА_6

16.03.1991 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений старшим державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Барсковою Л.Е., згідно якого вона заповідала належну їй частину належного їй домоволодіння своїй дочці, позивачці по даній справі – ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року, (який діяв на час існування відносин), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Із копії спадкової справи № 220/91, заведеної П`ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_5 , вбачається, що після її смерті в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_4 , як син померлої та відповідно спадкоємець за законом першої черги. Крім цього, інші діти спадкодавця – ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 подали заяви про відмову від спадщини на користь ОСОБА_6 .

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.05.1993 року був визнаний недійсним заповіт від 16.03.1991 р., складений ОСОБА_5 , та була визнана недійсною відмова ОСОБА_1 від спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене та положення ст. ст. 524 та 545 ЦК УРСР у випадку визнання заповіту недійсним, спадкоємці спадкують на загальних підставах.

Частина друга статті 548 ЦК УРСР визначає, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.03.2000 р. за ОСОБА_6 було визнано право власності на житловий будинок літ. “А” в домоволодінні по АДРЕСА_1 . Із мотивувальної частини зазначеного рішення суду вбачається, що в результаті пожежі, у березні 1990 року, був пошкоджений житловий будинок літ. “А” за вказаною адресою, в якому проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зі своєю сім"єю, будинок став непридатним для проживання та потребував капітального ремонту. Судом було встановлено, що реконструкція цього будинку проводилась ОСОБА_4 за свій власний рахунок та з дозволу його матері ОСОБА_5 , а тому на підставі ст. 12 Закону України “Про власність” за ним було визнано право власності на вказаний житловий будинок.

Виходячи із такого, суд робить висновок, що житловий будинок літ. “А” в домоволодінні по АДРЕСА_1 не входить до складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 .

Таким чином, до складу спадщини входить лише житловий будинок житловий будинок літ. “Б”, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням того, що позивачка є однією із чотирьох спадкоємців за законом, які в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті своєї матері, то за нею слід визнати право власності на 1/4 частину спірного житлового будинку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивачки слід стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 10, 11, 214-215 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку літ. “Б” по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 57 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Л.І. Селіщева