Постанова № 96980461, 14.05.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №: 310/1488/21

3/310/800/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2021 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Вірченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,який працює муляром в КП «Житлосервіс-2а», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

17 лютого 2021 року о 01 год. 27 хвил. біля будинку № 40 по вул. Чубарова в с. Андріївка Бердянського району ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110240, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, нечітка мова). Від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 надав суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що 17 лютого 2021 року близько 03 год. 00 хвил. він їхав на АЗС, його зупинили працівники поліції, запропонували продути алкотестер «Драгер», від чого він відмовився. Проїхати до медичного закладу для визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся. Працівники поліції запропонували йому написати в протоколі, що він випив 200 г горілки, а суд за таке правопорушення призначить виправні роботи. В той час, коли ОСОБА_1 перебував в поліцейському автомобілі, поліцейські зупинили ОСОБА_2 , з яким поспілкувались на вулиці, записали його дані і свідок поїхав. Наступного дня під час розмови зі ОСОБА_1 . ОСОБА_2 дізнався, що в машині поліцейських був саме ОСОБА_1 . Другого свідка, вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на місці зупинки не бачив. Зазначив, що в його присутності поліцейськими було складено тільки протокол про адміністративне правопорушення, акт не складали. Копію протоколу ОСОБА_1 не видавали, видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Амельченко М.Д. пояснив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а наявні в ній докази є неналежними – технічний засіб «Драгер», з використанням якого складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, рішенням Київського апеляційного суду № 759/21201/19 від 07 лютого 2020 року визнано поза законом через те, що закінчився строк сертифікації; протокол не містить відомостей про проведення фото-, відеофіксації, направлення водія на огляд в медичному закладі; з наданого відеозапису, який не підписаний електронним цифровим підписом, не вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені права та забезпечена участь захисника, а також того що при складанні протоколу були присутні поняті. Крім зазначеного, протокол складений нерозбірливим почерком, посилання в ньому на невірний пункт Правил дорожнього руху України. Просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 , інспектор Бердянського РВП в Запорізькій області, пояснив, що у вказаний в протоколі час в с. Андріївка був зупинений ОСОБА_1 з тих підстав, що у автомобіля була вимкнута одна фара. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, він пояснив, що випивав горілку, від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгер» та в медичному закладі відмовився, що було зафіксовано на відео, зняте відповідно до ст. 251 КУпАП за допомогою відеореєстратора та бодікамери. ОСОБА_1 були роз`яснені права, в тому числі право на участь захисника. Водію неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння була зафіксована в присутності двох свідків. ОСОБА_1 було зупинено через два будинку від його місця мешкання, після складання протоколу, він закрив автомобіль, залишивши його на місці зупинки, та пішов.

Допитаний суддею свідок ОСОБА_2 пояснив, що приблизно 2 місяці тому, дату він не пам`ятає, вночі в с. Андріївка його зупинили поліцейські, пояснили, що зупинили нетверезого водія, який знаходився в поліцейській машині, попросили бути понятим. На місці зупинки, крім свідка знаходились двоє поліцейських та водій. В присутності свідка водій пояснив, що вживав горілку, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Після вказаного ОСОБА_2 підписав надані поліцейським документи та поїхав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, думку захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, відповідно до якого відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння було виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 КК України, відповідальність за вказане порушення посилена.

Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року №720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені зміни до Закону №2617-VIII, та передбачено низку змін, якими, зокрема, виключено ст. 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та повернуто редакцію ст. 130 КУпАП, яка діяла до 01 липня 2020 року, а кримінальна відповідальність за дане порушення не передбачена.

Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 103945 від 17 лютого 2021 року, в якому правопорушник власноруч зазначив, що він керував автомобілем після того, як вжив 200 г горілки; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в присутності двох свідків зафіксовано, що правопорушник відмовився від проведення огляду за допомогою алкотестеру «Драгер»; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 лютого 2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , відеозаписом, доданим до протоколу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 103945 від 17 лютого 2021 року, дані відображені в якому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, ОСОБА_1 , який керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, в присутності двох свідків відмовився продути алкотестер «Драгер», а також проїхати до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність.

Даний протокол підписаний свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,які були присутні при пропозиції працівниками поліції проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водію ОСОБА_1 , який керував ЗАЗ 110240, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В протоколі дійсно пункт Правил дорожнього руху України вказаний нечітко, з виправленнями, але після дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення у судді не викликає сумніву, що своїми діями ОСОБА_1 порушив саме п. 2.5 ПДР України. Нечітке зазначення пункту ПДР в протоколі є технічною помилкою поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, однак дана технічна помилка не є підставою для повернення адміністративного матеріалу до органу, який склав протокол, або закриття провадження.

В матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаний свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку з виявленими ознаками, а саме – різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. В графі «Результати огляду на стан сп`яніння» вказаного акту зазначено, що огляд не проводився в зв`язку з відмовою.

З відеозапису, наявному в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Також з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про справі щодо ОСОБА_1 .

Отже, працівники патрульної поліції зафіксували у встановленому законом порядку відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також роз`яснили його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння, яка визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, встановленими МОЗ і МВС.

П. 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно п.п. 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський згідно п. 8 Порядку в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, аналіз вказаних доказів та норм права, які регулюють спірні правовідносини, свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О’ Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки в правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Таким чином, перевіривши доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Амельченка М.Д., дослідивши матеріали справи про адміністративне суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Істотних порушень законодавства під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, що могли бути підставою для повернення протоколу для доопрацювання або для закриття провадження по справі, під час судового розгляду справи не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При цьому суддя також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, встановленому КУпАП на час вчинення адміністративного правопорушення, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 213, 221, 283 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати стягненню у вигляді штрафу 10 200 грн., стягнувши суму за реквізитами: номер рахунку: UA708999980313000149000008001, населений пункт Запорізька область/м. Запоріжжя, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн., стягнувши суму за реквізитами: рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Строк пред`явлення до виконання – протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Вірченко