Рішення № 96979729, 14.05.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.05.2021 227/385/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Левченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович; Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Позов обґрунтований тим, що 09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. було вчинено виконавчий напис №19793, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 15.03.2010 року за період з 15.03.2010 року по 27.09.2017 року на суму 23639,14 грн., з яких: 5723,12 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15214,16 грн. - заборгованість за відсотками; 1100,00 грн. - заборгованість з пені та комісії; 500,00 грн. - заборгованість по штрафам (фіксована частина); 1101,86 грн. - заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості); 1800,00 грн. - витрати за вчинення виконавчого напису. Постановою державного виконавця Добропільського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 31/01/2018 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №19793, виданого 09/11/2017 року. В рамках вказаного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт усього належного боржнику майна, а також звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вважає, що виконавчий напис вчинений з численними порушеннями законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не було з`ясовано, чи не порушено банком строк позовної давності, позивач не отримувала письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, не надано всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, оскільки заборгованість за пенею та комісією не підлягає стягненню на підставі ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Враховуючи викладене, просить суд визнати виконавчий напис №19793 від 09.11.2017 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 09.02.2021 року дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не надав заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, але скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

31.03.2021 року судом було отримано відзив на позовну заяву з якого вбачається, що банк вважає позов ОСОБА_1 не підлягаючим задоволенню у зв`язку з його необґрунтованістю з огляду на наступне. Жодних розрахунків, або доказів невідповідності чи відсутності боргу перед банком, виконання зобов`язань за вказаним договором станом на день вчинення виконавчого напису позивачем не надано, тобто позивач фактично не спростовує належними доказами, а ні факту заборгованості перед банком, а ні розміру боргу зазначеного у виконавчому написі. Крім того укладений між сторонами договір не містить строку повернення кредиту. ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості та лише з квітня 2016 року почала накопичуватись заборгованість за договором, отже право вимоги банк набув з часу внесення простроченого платежу, тобто з квітня 2016 року, а тому 09.11.2017 року виконавчий напис вчинено в межах трирічного строку позовної давності. Щодо не нарахування штрафів та пені банк зазначив, що позивачка не зверталась до банку з заявою та відповідними документами з метою припинення нарахування пені та штрафів, оскільки у банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час початку проведення антитерористичної операції проживала позивачка. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без участі представника АТ КБ «Приватбанк».

Треті особи не надали заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, не скористались правом надання відзиву на позовну заяву.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №19793, на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, яким запропоновано стягнути заборгованість на підставі цього виконавчого напису на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не сплачену в строк за кредитним договором № б/н від 15.03.2010 року. Строк, за який провадиться стягнення 2753 днів, а саме з 15.03.2010 року по 27.09.2017 року. Сума, що підлягає стягненню, складає 23639,14 гривень, в тому числі: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5723,12 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 15214,16 грн.; заборгованості з пені та комісії у розмірі 1100,00 грн.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 1101,86 гривні. Витрати за вчинення виконавчого напису - 1800,00 грн. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 09.11.2017 року.

Виконавчий напис вчинено на підставі даних, які наведені Банком в заяві про відкриття виконавчого напису та документів, які були додані до заяви.

31.01.2018 року головним державним виконавцем Добропільського МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Уколовою Г.Г. на підставі виконавчого напису №19793 виданого 09.11.2017 року та заяви про відкриття виконавчого провадження, було відкрито виконавче провадження серії ВП №55684237.

Згідно постанови головного державного виконавця серії ВП №55684237 від 01.02.2018 року вбачається, що з метою забезпечення виконання рішень, державним виконавцем на все майно боржника накладено арешт.

Постановою головного державного виконавця серії ВП №55684237 від 07.02.2018 року було звернено стягнення на доходи боржника, а саме на 20% заробітної плати, що ОСОБА_1 отримує у Добропільському об`єднаному управлінні ПФУ.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц.

Нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем та представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» до суду не було надано копії документів, на підставі яких 09.11.2017 року було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі № 19793) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» не сплаченої в строк заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.03.2010 року.

Так, згідно долученого до матеріалів справи копії розрахунку за договором № б/н від 15.03.2010 року укладеного між Приватбанком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 27.09.2017 року, останній нараховано заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк», яка становить 23639,14 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 5723,12 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками - 15214,16 грн., в т.ч. залишок заборгованості за відсотками на поточну заборгованість - 773,10 грн., залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість - 14441,06 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 1100,00 грн., заборгованість по судовим штрафам - 1601,86 грн.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

В матеріалах справи відсутня копія письмової вимоги до ОСОБА_1 про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 15.03.2010 року щодо погашення заборгованості перед банком у розмірі 23639,14 грн. станом на 09.11.2017 року, також відсутня інформація щодо її одержання позивачем або повернення конверту за терміном зберігання матеріали справи не містять.

Отже, у нотаріуса при вчиненні спірного виконавчого напису був відсутній документ, який би підтверджував виконання вимог п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, тобто був порушений порядок повідомлення боржника досудовою вимогою про усунення порушень умов Кредитного договору.

Крім того з наданого розрахунку заборгованості випливає, що процентна ставка періодично змінювалась, проте доказів правомірності застосування зміненої процентної ставки (наприклад, повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо) суду надано не було.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Роз`яснення по реалізації норми про заборону нарахування пені та штрафів по кредитам згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» надав Національний банк України в листі № 18-112/64483, де в своєму роз`ясненні підкреслює, що реалізація прав осіб, передбачених статтею 2 Закону, не потребує отримання банком любих інших документів, в тому числі сертифікатів про форс-мажорні обставини торгово-промислової палати.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-року м.Білозерське Донецької області віднесено до вказаного переліку.

З матеріалами справи вбачається, а саме копії паспорту позивача вбачається, що остання з 10.11.2004 року зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, у розрахунок заборгованості за кредитним договором, на підставі якого був вчинений оспорюваний виконавчий напис, всупереч вимогам вищенаведених норм матеріального права включено заборгованість з комісії та пені у розмірі 1100,00 грн., заборгованість по судовим штрафам у розмірі 1601,86 грн.

Отже, сам факт наявності діючої норми закону, за якою забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у зоні, де проводилася антитерористична операція, є достатнім аргументом стосовно прийняття доводів позивача про некоректність заявленої суми заборгованості, яку не можна вважати безспірною.

Суд критично відноситься до доводів представника відповідача стосовно того, що позивач не зверталась до банку щодо не нарахування штрафів та пені з відповідно ю заявою та документами з метою їх припинення, оскільки у банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час початку проведення антитерористичної операції проживала позивачка.

Вказане спростовується тим, що при укладанні кредитного договору, а також при звернені до приватного нотаріуса у відповідача була наявна інформація щодо місця реєстрації гр. ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що відображено у копії виконавчого напису №19793 від 09.11.2017 року. Крім того АТ КБ «Приватбанк» перед зверненням до нотаріуса для отримання виконавчого напису, повинен був надіслати на адресу ОСОБА_1 письмової вимоги щодо погашення заборгованості перед банком.

Зазначені обставини безумовно свідчать про те, що кредитна заборгованість не є безспірною, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі скасування або визнання не чинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження підлягаю закінченню.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за № 1172, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 223, 259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 19793 від 09.11.2017 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 15.03.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д;

- третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 3, нежилі прим. з № 1 по № 5 (група прим. № 31) (в літ. А), офіс 31;

- третя особа Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), 85000, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 34550933.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя А.М. Левченко

14.05.2021