Вирок № 96979696, 18.05.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3253/19

ЄУН 226/3253/19

Кримінальне провадження № 1-кп/226/34/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Рибкіна О.А.,

за участю секретарів Орлової О.В., Коваленко О.Г., Галаган Н.С.,

прокурорів Савельєва В.В., Борець А.М., Натеси М.М.,

захисників Логвиненка С.С., Онілова В.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Павлоград Дніпропетровської області, громадянка України, має базову вищу освіту, заміжня, не працює, судима:

09.06.2003 року Кировським районним судом м.Донецька за ст.309 ч.1, 75,76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

24.02.2004 року Калінінським районним судом м.Донецька за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2, 15 ч.2, 190 ч.2, 15 ч.3, 190 ч.2, 70, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнена 03.11.2006 року за відбуттям строку покарання;

11.10.2007 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.185 ч.3, 75, 76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

22.04.2008 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.190 ч.2, 71 ч.ч.1, 2 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільнена 22.01.2012 за відбуттям строку покарання;

30.11.2012 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;

05.03.2013 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.15 ч.3 190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі;

12.07.2013 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 03.07.2014 року на підставі ЗУ «Про амністію»;

08.04.2016 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі;

15.09.2016 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнена умовно-достроково 09.10.2018 року з невідбутим строком 1 місяць 23 дні;

29.07.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.190 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 1700 гривень, штраф сплачено 17.09.2020 року,

13.11.2020 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.190 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 1700 гривень, штраф сплачено 15.02.2021 року,

26.11.2020 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ст.190 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 1700 гривень, штраф сплачено 21.01.2021 року,

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, вчинила повторно умисний корисливий злочин на території м. Мирнограда Донецької області за наступних обставин.

18 жовтня 2019 року близько 17 год. 30 хвил., точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману і звернення його у свою власність, взявши з собою заздалегідь приготовлені дві сувенірні купюри номіналом по 500 гривень кожна, які містять напис «Сувенир» та «це не гроші», прийшла до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкала раніше знайома їй потерпіла ОСОБА_4 . ОСОБА_1 своїми запевненнями і супроводжуючими їх діями ввела в оману потерпілу ОСОБА_4 , пояснивши їй, що принесла борг у розмірі 100 гривень, таким чином ОСОБА_1 викликала у потерпілої впевненість у дійсності своїх намірів. Під приводом розміну купюри для виплати боргу, ОСОБА_1 передала ОСОБА_4 дві сувенірні купюри номіналом по 500 гривень кожна, які містять напис «Сувенир» та «це не гроші», а ОСОБА_4 , не помітивши написів «Сувенир» та «це не гроші», в свою чергу в якості здачі передала ОСОБА_1 9 купюр номіналом 100 гривень. Отримавши від ОСОБА_4 грошові кошти, ОСОБА_1 одразу пішла, тим самим повторно, умисно, з корисливою метою шляхом обману заволоділа грошима потерпілої у загальній сумі 900 грн.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 , винною за пред`явленим їй обвинуваченням визнала себе повністю та пояснила суду, що ОСОБА_4 була її сусідкою, яка мешкала з нею по сусідству за адресою: АДРЕСА_3 , через стінку від неї. Вона їй часто допомагала, так як потерпіла - особа похилого віку, вони часто спілкувалися, вона у потерпілої часто позичала гроші, завжди їх віддавала. Її сусідка дуже забобонна особа і ввечері гроші не позичала, але розміняти гроші може, тому, оскільки їй як раз потрібні були гроші, вона вирішила взяти у потерпілої справжні гроші шляхом розміну на сувенірні гроші, а потім повернути їх, таке раніше вже було. В той день 18.10.2019 року ввечері ОСОБА_4 попросила її розміняти дрібні гроші на великі купюри. Вона повернула ОСОБА_4 борг 100 гривень, які раніше позичала, але передала їй сувенірну купюру 500 гривень. Потерпіла дала їй решту 400 гривень - 2 купюри по 200 гривень. Потім потерпіла у неї запитала чи є у неї ще купюра 500 грн., оскільки їй для чогось були потрібні великі купюри. На це вона передала потерпілій ще 500 сувенірних гривень, а та їй дала 2 купюри по 200 гривень і одну - 100 гривень. Отримані від потерпілої гроші вона витратила на свої потреби. Ці сувенірні купюри вона придбала на ринку по 50 копійок за штуку для заволодіння грошима громадян шляхом шахрайства. Вона відшкодувала шкоду потерпілій, віддала їй гроші в сумі 900 гривень. Нещодавно вона перехворіла на пневмонію, у зв`язку з чим в неї перервалась вагітність і на даний час вона не вагітна. В скоєному вона розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилася, за життя про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла (т.1 арк.163).

Пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні нею кримінального правопорушення та її вина доказана її показаннями та матеріалами кримінального провадження.

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, паспортом громадянина України (а.с.79, 80).

Згідно протоколу огляду від 18.10.2019 року, місцем проведення огляду є сходинковий майданчик під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_4 , де присутня потерпіла ОСОБА_4 добровільно видала дві сувенірні купюри виконані у вигляді грошових одиниць України номіналом по 500 грн., на яких мається напис «Сувенір» та «це не гроші», які, як вона пояснила, отримала від сусідки на ім`я ОСОБА_1 , яка шляхом обману заволоділа її грошовими коштами в сумі 900 грн. (т.1, арк.106).

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2019 року, потерпіла ОСОБА_4 серед пред`явлених фотознімків осіб впізнала на фотознімку під № 4 особу на ім`я ОСОБА_1 , яка мешкає з нею по сусідству і яка 18.10.2019 року шляхом обману заволоділа її грошовими коштами в сумі 900 грн. На фотознімку під № 4 зображена ОСОБА_1 (т.1, арк.94-96).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 22.10.2019 року, підозрювана ОСОБА_1 розповіла та показала на місці обставини скоєння нею 18.10.2019 року заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_4 в сумі 900 грн. шляхом шахрайства (т.1, арк.125-127).

Згідно розписки ОСОБА_4 19.11.2019 року отримала від своєї сусідки ОСОБА_1 900 грн. (т.1, арк.165).

Проаналізувавши викладене у сукупності, суд вважає що дії обвинуваченої ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковані правильно за ст.190 ч.2 КК України, оскільки вона своїми діями скоїла заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи міру та вид покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує, що скоєне нею кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків суд враховує у якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 .

Вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку суд враховує в якості обставини, яка обтяжує покарання.

Суд також враховує й особу обвинуваченої, приймаючи до уваги, що вона судима, заміжня, не працює, посередньо характеризується у побуті.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З врахуванням особи обвинуваченої, скоєного нею кримінального правопорушення та конкретних обставин справи, зокрема, приймаючи до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також, що обвинувачена вже неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення і згідно досудової доповіді органу пробації виправлення обвинуваченої без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, суд приходить до висновку про необхідність призначення їй реальної міри покарання у вигляді обмеження волі, оскільки таке покарання буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дане кримінальне правопорушення обвинувачена скоїла до ухвалення вироків Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2020, яким її було засуджено за ст.190 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 1700 гривень; Димитровського міського суду Донецької області від 13.11.2020, яким її було засуджено за ст.190 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 1700 гривень; Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.11.2020, яким її було засуджено за ст.190 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 1700 гривень. Тому остаточне покарання обвинуваченій повинно призначатися в порядку ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначеного покарання по цьому кримінальному провадженню та покарання, призначеного обвинуваченій за вироками Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2020, Димитровського міського суду Донецької області від 13.11.2020, Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.11.2020, при цьому покарання у вигляді штрафів підлягають самостійному виконанню.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити їй покарання за ст.190 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.70 ч.4, 72 ч.3 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначити за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарання, призначеного даним вироком, і покарання, призначеного вироками Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2020, Димитровського міського суду Донецької області від 13.11.2020, Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.11.2020, та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік, штрафи у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в сумарному грошовому вираженні становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн., у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в сумарному грошовому вираженні становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн., у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в сумарному грошовому вираженні становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн., виконуються самостійно.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази: дві сувенірні купюри ззовні схожі на купюри 500 грн., які видала ОСОБА_4 та які знаходяться в камері зберігання речових доказів Відділення поліцій № 2 (м. Мирноград) Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на вирок суду подається до Донецького апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.А. Рибкін