Ухвала суду № 96979491, 17.05.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7226/20

Провадження № 1-кп/219/523/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., суддів Погрібної Н.М., Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Припростої-Черняк О.О., прокурора Овчаренко О.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників Басан Ю.П., Ритова О.М., Гуревича Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, раніше не судимого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, в якому зазначено, що наявне обґрунтоване обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 Кримінального кодексу України. Зазначена необхідність у продовженні строку тримання під вартою та неможливість обрання стосовно обвинуваченого іншого запобіжного заходу обґрунтовується його можливістю переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також, як особисто, так і через коло своїх знайомих, впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність можливим намірам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджують доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування наявних ризиків, а саме можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_1 є уродженцем м. Донецька Донецької області, має певні родинні та дружні зв`язки на тимчасово окупованій території. Крім того, підозрюваний мешкає за вищевказаною адресою з матір`ю, розлучений, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, які б утримували його від вчинення злочину. ОСОБА_1 вчинив готування до інкримінованого кримінального правопорушення, що дає підстави вважати про наявність ризику, а саме те, що останній може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, у зв`язку з тим, що злочин не було доведе до кінця, з причин, що не залежали від його волі. ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням (хвороба нирок), проте наявність захворювання та інвалідність не зупинила його від вчинення особливо тяжкого злочину. Крім того є підстави вважати, що ОСОБА_1 , під загрозою можливого покарання, може почати впливати на потерпілого, свідків, які допитані під час проведення досудового розслідування. Також з огляду на наміри ОСОБА_1 щодо шляхів отримання грошових коштів, а саме те, що при плануванні злочину ОСОБА_1 зазначив, що доцільніше катувати дружину ОСОБА_2 , щоб останній видав схованку з грошовими коштами, та додав, якщо у приміщенні будинку будуть знаходитись інші члени сім`ї ОСОБА_2 , то вбивати потрібно усіх, щоб був достатній час для залишення місця злочину, є підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Захисник Гуревич Р.Г. заперечував проти задоволення клопотання, оскільки у даному клопотанні зазначені доводи, які ідентичні доводам в попередніх клопотаннях , нових аргументів не зазначено. Обвинувачений майже рік перебуває під вартою. Прокурор посилається на те, що обвинувачений народився у м. Донецьку, однак народження у м. Донецьку не свідчить про переховування обвинуваченого у цьому місці, крім того у зв`язку із карантинними обмеженнями це неможливо. Не доведено прокурором застосування більш м`яких запобіжних заходів. У нього є стійкі соціальні зв`язки, є дитина, яка проживає у м. Бахмут, матір, яка перенесла інсульт, обвинувачений позитивно характеризується, є інвалідом третьої групи, має захворювання нирок і держава навпаки повинна попіклуватися про свого громадянина, що буде відповідати конституційним засадам та практики ЄСПЛ, тому просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Захисник Басан Ю.П. підтримав думку захисника Гуревича Р.Г., крім того вказав, що вплив на свідків є неможливим, оскільки свідками являються співробітники СБУ, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Захисник Ритов А.М. заперечував проти клопотання, підтримав захисника Гуревича Р.Г., крім того зазначив, що це п`яти чи шосте клопотання прокурора, яке слово в слово дублює попередні і ніяких нових доводів прокурор не навів.

Встановлено, що ОСОБА_1 затримано 15.06.2020 р. о 22-44 год. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.06.2020 р. відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.08.2020 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 04 жовтня 2020 року включно. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.09.2020 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 20 листопада 2020 року включно. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.11.2020 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 09 січня 2021 року включно. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.12.2020 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 19 лютого 2021 року включно. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.02.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 15 квітня 2021 року включно. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24.03.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 22 травня 2021 року включно.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

Аналіз рішень Європейського Суду з прав людини у справах проти України, в яких констатовані порушення при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дає розуміння, що до обрання самого жорстокого запобіжного заходу суду слід ставитися виважено; враховувати тяжкість скоєного злочину, докази обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків того, що особа буде ухилятися від суду і слідства або перешкоджати їх провадженню.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Конвенція по суті відсилає до національного законодавства і проголошує зобов`язання держави дотримуватися його матеріальних і процесуальних норм, але вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало цілям статті 5 з метою захисту особи від свавілля (п. 82 рішення ЄСПЛ у справі «Білоусов проти України» від 07.11.2013 р.).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

При цьому, суд враховує позицію ЄПСЛ у рішенні від 12.01.2012 року в справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження строків тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатись достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Відтак, при вирішенні клопотань про продовження та зміну запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також ст. 12 Кримінального процесуального кодексу України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Суд враховує стадію судового розгляду, а також те, що ОСОБА_1 не одружений, має малолітню дитину, раніше не судимий, є інвалідом ІІІ групи, має зареєстроване місце проживання у м. Бахмут, перебуває під вартою з 15.06.2020 р., а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, наявність інших ризиків прокурором не доведена.

Проте, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення його належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим, клопотання прокурора про подальше тримання під вартою обвинуваченого не можна вважати належно обґрунтованим та вважає слушними доводи сторони захисту про відсутність достатніх підстав для продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, про наявність яких зазначено прокурором, не підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами і прокурором у судовому засіданні не доведені. Також відсутні відомості, які б давали підстави вважати, що з`явилися нові ризики.

Враховуючи, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, суд приходить до висновку, що запобіганню встановленим судом ризикам, на даному етапі судового розгляду забезпечить альтернативний, більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відтак, суд вважає за доцільне змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 8, 177, 194, 199, 331376, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , - відмовити.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, - задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який полягає у забороні цілодобово залишати своє місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на термін 2 (два) місяці, тобто по 14 липня 2021 року включно, із покладенням на нього наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі міста Бахмута Донецької області без дозволу суду;

4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

5)утримуватися від спілкування з потерпілим, не допитаними свідками у даному кримінальному провадженні.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 негайно з під варти в залі суду.

Доручити Бахмутському РВП ГУНП України в Донецькій області відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання даної ухвали за правилами статті 181 КПК України покласти на начальника Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за їх поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань, застосовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору - для відома; направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», начальнику Бахмутського РВП ГУНП України в Донецькій області - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений о 11-50 год. 17 травня 2021 року.

.

Головуючий суддя /підпис/ Н.М.Фролова

Судді /підпис/ Н.М.Погрібна

/підпис/ Л.В.Шевченко

Н.М.Фролова