Ухвала суду № 96979194, 18.05.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"18" травня 2021 р. Справа153/1822/20

Провадження1-кп/153/131/20-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

прокурора Євчена Д.В.

потерпілого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката Самара В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань засідань об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019020370000227 від 20.08.2019 та №12018020370000105 від 03.04.2018 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м.Ямпіль Вінницької область, місце проживання – АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296 та ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувають об`єднані в одне провадження матеріали вказаних кримінальних проваджень.

18.05.2021 прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 . Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. З 11.04.2019 ОСОБА_3 оголошено в розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування. За результатами розшукових дій встановлено місцезнаходження ОСОБА_3 та затримано 02.12.2020. Відповідно до ухвали слідчого судді від 03.12.2020 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2021. Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.01.2021 року ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 березня 2021 року. Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 24.03.2021 року ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 травня 2021 року. Також в провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні 03.04.2018 тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб, в якому він перебував під вартою та після обрання більш м`якого запобіжного заходу з 17.04.2019 по 16.12.2020 розшукувався судом. ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та злочинів проти життя та здоров`я, востаннє – за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження), за що судимість не знята та не погашена. Наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_3 тривалий час перебував у розшуку, у зв`язку із чим досудове розслідування зупинялося, вказане свідчить про його намагання уникнути правосуддя з огляду на суворість покарання. Строк дії ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 21.05.2021, але кримінальне провадження ще не завершено, у зв`язку з чим просить продовжити строк його дії, оскільки застосування таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи домашній арешт не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат Самар В.О., заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив суд змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання, у нього вагітна дружина та малолітня дитина, на його думку, запобіжний захід у виді тримання під вартою є надто суворий.

Захисник Самар В.О. підтримав клопотання обвинуваченого.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну останьому запобіжного заходу на цілодовий домашній арешт, оскільки клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 не вмотивоване.

Потерпіла ОСОБА_2 клопотання прокурора підтримала і просила його задовольнити. В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу просила відмовити.

Потерпілий ОСОБА_1 клопотання прокурора підтримав і просив його задовольнити. В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу просив відмовити, оскільки обвинуваченому вже було змінено запобіжний захід на домашній арешт, під час якого він вчинив наступний злочин.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді від 03.12.2020 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2021.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.01.2021 року ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 березня 2021 року.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 24.03.2021 року ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 травня 2021 року.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.184 та ч.3 ст.199 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296 та ч.2 ст.121 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як визначає ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Розглядаючи клопотання, яке подане прокурором, та заявлене обвинуваченим, судом враховано дані про особу ОСОБА_3 , який обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.

При цьому суд, наголошує, що суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справа № 210/4600/15.

На думку суду, санкції інкримінованих кримінальних правопорушень дають об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 зможе переховуватися від суду, оскільки з 11.04.2019 ОСОБА_3 вже був оголошений в розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, потерпілих, які є ще не допитаними, з метою покращення свого становища, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 ніде не працює і у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, стан здоров`я та вік обвинуваченого дозволяють утримувати його під вартою.

На переконання суду, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 проживає в одному населеному пункті з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню, тому є об`єктивні підстави вважати, що перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на останніх з метою зміни показань у кримінальному провадженні.

Враховуючи стадію судового провадження, суд констатує, що такі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що і надалі продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого про можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки обставини, на які він посилається щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні прокурором.

На переконання суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не могли зменшитися, що в свою чергу дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк, що не може перевищувати 60 днів.

Також з урахуванням наведеного, суд має підстави для відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 199, 201, 314-316, 331, 369-372, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.12.2020 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 03 липня 2021 року.

Визначити 03 липня 2021 року датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 .

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець