Рішення № 96978918, 18.05.2021, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/57/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Боржемської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона являється спадкоємцем за законом та заповітом після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняла у встановленому законом порядку. Інші спадкоємці відсутні. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі вона не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на будинок за життя спадкодавця не видавався, тому змушена звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просила суд визнати за нею право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 15.02.2021 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою витребувано від приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу спадкову справу № 47/2019, заведену щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.04.2021 у справі закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті на 18.05.2021.

Позивач в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила справу розглядати у її відсутність (а.с. 2).

Відповідач копію ухвали від 15.02.2021 та доданих до неї матеріалів отримав 16.02.2021, відзиву до суду не направив. Його представник в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав (а.с. 42, 56).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Наддністрянське Мурованокуриловецького району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с. 5).

При житті, 31 березня 2005 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно, все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 . Заповіт чинний (аркуші оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 47/2019: 14, 23).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 27866 гривень.

Факт належності будинку садибного типу спадкодавцеві, його вартість та належний технічний стан підтверджується технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 15-21), проведеною оцінкою (а.с. 24), довідками Наддністрянської сільської ради № 757, 760 та № 788 від 01.12.2020 (а.с. 10-12).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом (аркуші оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 47/2019: 14, 23), довідкою Наддністрянської сільської ради № 749 від 01.12.2020 (а.с. 8) стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка має право на спадкування.

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 47/2019, заведеної щодо майна померлої ОСОБА_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 єдиний спадкоємець за заповітом, яка прийняла спадщину, оскільки після визначення їй додаткового строку для її прийняття звернулася 19.02.2019 у встановленому законом порядку до нотаріальної контори із відповідною заявою та отримала 18.06.2019 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належне спадкодавцеві право власності на земельну ділянку.

Разом з тим, 07 грудня 2020 року нотаріусом Паршенко Л.Г. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів (а.с. 28).

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 20) будинок садибного типу, господарські будівлі та споруди, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані з 1951 по 1960 рік.

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З довідок Наддністрянської сільської ради № 757, 760 та 788 від 01.12.2020, які видані на підставі записів з погосподарських книг (а.с. 10-12) слідує, що спірний житловий будинок належав ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 108 від 16.06.1988 року «Про оформлення права особистої власності на будинки, що належать окремим громадянам в селах Мурованокуриловецького району вирішено оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, в тому числі, в с. Наддністрянське Наддністрянської сільської ради, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с. 23). Однак, згідно довідок КП «Могилів-Подільське МБТІ» та Наддністрянської сільської ради № 759 від 01.12.2020, право власності на нього не зареєстроване, свідоцтво про право власності - не видавалося (а.с. 14, 22).

Земельна ділянка під вказаним будинком також перебувала у власності ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Наддністрянської сільської ради від 22.09.2009 (а.с. 38).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач не заперечував проти позову і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на садибний (індивідуальний) будинок з господарськими спорудами, після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ. «А» - житловий будинок; літ. «а» - ганок; літ. «Б» - літня кухня; літ. «В» - сарай; «№ 1» - ворота; «№ 2» - огорожа), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт Муровані Курилівці вул. Соборна, 45.

Рішення складено 18.05.2021.

Суддя: