Постанова № 96978745, 12.05.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1275/21

3/132/812/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.05.2021р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, неодруженої, головного бухгалтера Калинівської філії ДП «Укрветсанзавод», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.163-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 – будучи головним бухгалтером Калинівської філії ДП «Укрветсанзавод», несвоєчасно подала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2020 року, термін подання до 09.02.2021р., подано 09.03.2021р.), чим порушила п.п.«б» п.176.2 ст.176 ПК України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Правопорушник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, із заявою чи клопотанням про відкладення розгляду справи, а також письмовими запереченнями з приводу суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення не звертався.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За наявності передбачених законом підстав, а також з огляду на дотримання судом вимог ст.38, 277 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.109 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.«б» п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталуподатковий розрахуноксуми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Отже, вказаними нормами встановлено обов`язок платника податку, у строки, встановлені ПК України для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

З наданих суду документів вбачається, що граничним строком подачі до податкової інспекції відомостей про доходи громадян за IV квартал 2020 року, є 09.02.2021р., в той час як ОСОБА_2 вказані відомості були подані лише 09.03.2021р.

Зазначене свідчить про те, що відповідальною посадовою особою платника податків ОСОБА_2 несвоєчасно подано звітність до податкового органу, зокрема відомості щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2020 року.

Несвоєчасне повідомлення ОСОБА_2 державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, підтверджується наявними у справі доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення №77 від 08.04.2021р., який повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а також актом № 2713/02-32-24-07/38621452 від 18.03.2021р. про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, з якого вбачається, що граничний строк подачі податкової звітності за IV квартал 2020 року становить 09.02.2021р., в той час як фактичний час подачі 09.03.2021р.

Вказані докази, за критеріями, визначеними ст.ст.251,252 КУпАП, є належними та допустимими.

Відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, передбачена п.п.119.2 ст.119 ПК України.

З наданих суду матеріалів не вбачається, що ОСОБА_2 було сплачено будь-який штраф, відповідно до п.п.119.2 ст.119 ПК України, за неподання, або подання з порушенням строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей про застосування контролюючими органами до платника податків – ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення нею законів з питань оподаткування.

Диспозицією ч.1 ст.163-4 КУпАП передбачена відповідальність, окрім іншого, й за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Таким чином, вважаю встановленим, що ОСОБА_2 – будучи головним бухгалтером Калинівської філії ДП «Укрветсанзавод», несвоєчасно подала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за IV квартал 2020 року, термін подання до 09.02.2021р., подано 09.03.2021р.), чим порушила п.п.«б» п.176.2 ст.176 ПК України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо можливості накладення стягнення на ОСОБА_2 за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд приймає до уваги положення ст.22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст.22 КУпАП закон не містить.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи та беручи до уваги те, що від дій ОСОБА_2 не наступило негативних наслідків суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, суд вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 163-4, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Адміністративну справу провадженням закрити за малозначністю згідно ст.22 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя