Вирок № 96974662, 17.05.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1354/21

Номер рядка у звіті 69

17 травня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді Ушакової К.М.

за участю секретаря судового засідання Біленко Н.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021255320000221 від 12.04.2021 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 10.04.2021 близько 23.00 год., умисно, таємно, шляхом вийняття віконного скла, всупереч волі власника, за відсутністю визначених законом підстав, проник до приміщення літньої кухні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_2 , де знаходився до моменту виявлення останнього.

Він же, повторно, 12.04.2021 близько 02.00 год., умисно, таємно, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей, всупереч волі власника, за відсутністю визначених законом підстав, проник до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та належить ОСОБА_3 , де знаходився до моменту виявлення останнім.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи та ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 надав письмову заяву, складену в присутності захисника Побиванця Ю.В., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Крім того, в заяві ОСОБА_1 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_1 , складену в присутності захисника Побиванця Ю.В., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, заяв потерпілих про згоду з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи, та ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до житла, є доведеною поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення та повне визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не вбачає.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які в силу вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, особливості й обставини їх вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його відношення до вчиненого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком на один рік;

-за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: п`ять слідів папілярних узорів, дактилокарта громадянина ОСОБА_1 , які поміщені до сейф-пакету № 3731607, чотири сліди папілярних узорів, які поміщено до сейф-пакету № 3731608, які зберігаються в кімнаті речових доказів Золотоніського РВП, знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи від 23.04.2021 № СЕ-19/124-21/5388-Д в сумі 980,70 грн та судово-дактилоскопічної експертизи від 27.04.2021 № СЕ-19/124-21/5557-Д в сумі 1 144,15 грн.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: К.М. Ушакова