Рішення № 96974550, 14.05.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5471/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Добровчан К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Курило Романа Миколайовича звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннювиконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, вчиненого 27 січня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за №15140.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений з порушенням строків вчинення, а саме після спливу позовної давності за основною вимогою. Приватний нотаріус, під час вчинення виконавчого напису, не перевірив чи є безспірною заборгованість, чим грубо порушив приписи ст.88 Закону України «Про нотаріат», що є безумовною підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року вжито заходи забезпечення позову у справі №569/5471/21 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виконавчого напису № 15140 від 27.01.2021 року, що видав приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станиславович про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 56 172,78 грн., що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Ю.А. (ВП № 64395260), до вирішення справи по суті.

Представник позивача до початку судового засідання подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірителя, позовні вимоги підтримує повністю.

Свої заперечення на позов представником відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» викладено у письмовому відзиві на позов від 23 квітня 2021 року

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує повністю, зазначив, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Товаритством надано нотаріусу всі необхідні документи, передбачені переліком, які підтверджують безспірність заборгованості і до того ж позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явилися, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов та пояснень щодо позову не подали.

Дослідивши позовну заяву, а також інші докази у справі, судом встановлено таке.

27 січня 2021 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 15140, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 56 172,78 грн.

З вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

05 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. відкрито виконавче провадження № ВП 64395260 про примусове виконання зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп. 2.3 п. 2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК, ст. ст. 50, 87, 88 закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.

З матеріалів справи вбачається, що характер правовідносин, що склалась між боржником та кредитором жодним чином не свідчить про безспірність виниклої у боржника заборгованості, оскільки згідно змісту оспорюваного виконавчого напису, стягнення проводиться за період з 29.01.2019 року по 14.01.2021 року і включає в себе заборгованість за процентами та комісією 37 523,90 грн.

Заборгованість в сумі - 19 743,02 грн, з яких за тілом кредиту - 14 927,37 грн., та заборгованість по відсотках - 3 475,54 грн., штраф - 1 340,11 грн. була стягнута з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк», відповідно до рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11.10.2017 року у справі № 570/2981/17, що не було врахованим приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису та призвело до подвійного стягнення однієї і тієї ж суми за одним кредитом.

Такі обставини, на переконання суду, свідчать про очевидну спірність суми стягнутої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Згідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 5 ст. 261 ЦК України визначає, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 11.10.2017 року задоволено позов АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі - 19 743,02 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 14 927,37 грн., та заборгованість по відсотках - 3 475,54 грн., штраф - 1 340,11 грн.

Враховуючи зміну кінцевого строку кредитування та дострокове повне стягнення боргу 11.10.2017 року, днем настання строку повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 минуло більше трьох років, що не було враховано приватним нотаріусом при прийнятті виконавчого напису.

Відповідно до рішенням Першого сенату Конституційного Суду України від 01 липня 2020 року у справі № 3-239/2019(5444/19) Конституційний Суд України вважає, що положення частини першої статті 88 Закону, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між юридичними особами - не більше одного року, є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування, тому застосування оспорюваних положень Закону особами (органами), діяльність яких ґрунтується на принципі верховенства права, жодним чином не призводить до протиправного позбавлення права власності.

Отже, судом встановлено, що у порушення вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус вчинив виконавчий напис щодо заборгованості, по якій минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відомості щодо безспірності заборгованості по кредитному договору № 490954402 від 09 червня 2016 року відсутні, доказів протилежного суду не надано та судом не здобуто, то суд вважає, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та поза межами трьохрічного строку, суд приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріуса потрібно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позову.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження здійснених представником позивача адвокатом Курило Р.М. витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої допомоги №25/01/21 від 25.01.2021 року, копію додатку №2 від 02.02.2021 до договору про надання правничої допомоги , примірник акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №25/01/21 від 25.01.2021 року, примірник розрахунку вартості наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №25/01/21 від 25.01.2021 року, дублікати квитанцій про сплату гонорару на користь адвоката.

Таким чином, відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 14.05.2021 року позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Представник відповідача подав до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, заперечивши проти стягнення на користь позивача будь якого розміру витрат на професійну допомогу, вказавши на те, що відсутні законні підстави для стягнення витрат на допомогу адвоката та те, що в матеріалах справи відсутні підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правову допомогу.

З дослідженого в судовому засіданні акту приймання - передачі наданих послуг від 14 травня 2021 року вбачається, що за прибуття до суду та представництво інтересів ОСОБА_1 у Рівненському міському суді Рівненської області в судових засіданнях 20.04.2021 року та 14.05.2021 року у справі № 569/5471/21 адвокат витратив 2 год по 500 грн., проте, суд з даним обсягом послуг адвоката Курило Р.М. не погоджується, оскільки адвокатом Курило Р.М. в судове засідання на 14.05.2021 року було до суду подано заяву про розгляд справи без його участі, що виключає вартість послуги за прибуття його до суду в судове засідання 14.05.2021 року в розмірі 500 грн.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підтвердження та обґрунтування розміру витрат на оплату правничої допомоги адвокатом, суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що представник позивача надав суду достатньо доказів на підтвердження витрат на правову допомогу та доказів щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги № 25/01/21 від 25 січня 2021 року, кваліфікацію адвоката, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значення справи для сторони, та вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, які позивач поніс підлягають до частково задоволення, а саме стягнення з відповідача на корись позивача судових витрат в розмірі 4500,00 гривень.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд виходить із доведеності їх понесення, що стверджується наявними в матеріалах справи.

Визначаючи їх розмір, суд виходить із критерію розумної необхідності таких витрат.

Перелік фактично наданих адвокатом послуг при розгляді справи та їх вартість становить 4500 грн.

За наведеного, суд приходить до висновку, що за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню позивачу понесені ним витрат на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

Згідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюзадовольнити.

Визнати виконавчий напис № 15140 від 27.01.2021 року, що видав приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ГОРАЙ Олег Станіславович про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 56 172,78 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4500, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908, 00 грн. грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», адреса реєстрації - 04053, м. Київ, вул. КудрявськийУзвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749.

третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, код ЄДРПОУ 3089721891, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.

третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, б. 6, оф. 16.

Суддя Н.Г. Кучина