Ухвала суду № 96974473, 29.04.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8773/21

1-кс/569/3186/21

УХВАЛА

29 квітня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Даш`ян К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Ютовець І.

слідчого – Кислянки В.О.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Кислянки Віталія Олеговича яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури Ютовець І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Полтава, громадянину України, українцю, з вищою освітою, не працюючому, не судимому, не одруженому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Кислянка Віталій Олегович звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської окружної прокуратури Ютовець І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що в період часу з 12 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., 27.04.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні фітнес залу “Альфа”, що за адресою: вул. Гагаріна, 39, в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом відчинення дверей, проник до шафи, що є спеціальним місцем, яке використовуються для тимчасового зберігання речей та має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, в якій зберігалися особисті речі ОСОБА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 27000 грн, чим завдав потерпілому майнову шкоди у вищевказаному розмірі.

Крім цього, в період часу з 12 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., 27.04.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні фітнес залу “Альфа”, що за адресою: вул. Гагаріна, 39, в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом відчинення дверей, проник до шафи, що є спеціальним місцем, яке використовуються для тимчасового зберігання речей та має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, в якій зберігалися особисті речі ОСОБА_3 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 1000 грн та в сумі 1000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти згідно офіційного курсу Національного банку України становить 27750 грн, чим завдав потерпілому майнову шкоди 28750 грн.

Правова кваліфікація злочину (кримінального правопорушення) –ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднаними з проникненням у сховище.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – вина підозрюваного ОСОБА_1 , підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, та іншими матеріалами кримінального провадження.

29.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України –у ході досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків:

– може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, з моменту повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого злочину, розуміючи реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого безальтернативно передбачає позбавлення волі, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

ОСОБА_1 не є місцевим жителем, може вільно пересуватись по території України, у зв`язку із чим має змогу покидати своє місце проживання на довгий період часу та перебувати у будь-якому іншому місці, невідомому слідству, прокурора та суду. Тому задля уникнення відповідальності за вчинене діяння, може виїхати за межі свого місця проживання, що дає підстави побоюватися можливості переховування підозрюваної від правоохоронних органів та суду з метою перешкоджання кримінальному провадженню та уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а оскільки в підозрюваного відсутні стримуючих фактори, а саме: не працює та проживає у іншій області, дає підстави вважати, що останній може переховуватись від суду.

У зв`язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, застосування відносно нього запобіжного заходу – тримання під вартою, повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

– може незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , являється товаришем свідка ОСОБА_4 , достовірно знає контактні дані а також місце його проживання, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, може незаконно впливати на нього може, чинити фізичний, психологічний тиск у цьому кримінальному провадженні з метою його відмови від дачі показань або дачі завідомо неправдивих показань.

– може вчинити інші кримінальні правопорушення, а саме: так, в період часу з 12 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., 27.04.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в м.Рівне вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185 КК України, після чого відправився до м. Луцьк, де продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, що підтверджується підозрою від 28.04.2021. Крім того, відсутність працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів.

– перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики дізнавача, прокурора суду, що в подальшому може позбавити суд можливості забезпечити судове провадження у розумні строки.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним для того, щоб забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та спроби незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правоорушення, як жоден інший із запобіжних заходів не здатен запобігти переліченим вище ризикам та забезпечити своєчасне з`явлення його до слідчого, а в подальшому суду, на виклики для проведення слідчих й інших процесуальних дій.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив з приводу задоволення клопотання. Просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021181010000782 від 27.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

29.04.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, працездатний, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, може незаконно впливати на свідків, може вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 28.06.2021 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючому, не судимому, не одруженому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 29.04.2021 року.

Встановити строк дії ухвали до 28 червня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 500 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 28 червня 2021 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян