Ухвала суду № 96974393, 17.05.2021, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/284/21

провадження № 1-м/563/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Корець

Корецький районнний суд Рівненської області в складі:

головуючого: судді Загородько Н.А.,

секретар судового засідання Заруцький А.О.,

за участю:

прокурора Скрипника Р.М.,

захисника Ткачука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Корець клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України ,

встановив:

До Корецького районного суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України Заявник просить у клопотанні визначити за Кримінальним кодексом України правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018, з урахуванням апеляційної ухвали Ростовського обласного суду від 06.02.2019 до покарання у вигляді 12 років позбавлення волі; вирок набрав законної сили 06.02.2019 року.

У судове засідання представник Міністерства юстиції України не з`явився, у клопотанні просив судовий розгляд проводити без участі представника Міністерства юстиції України. Суд, за вказаних обставин та відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника Міністерства юстиції України.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації стосовно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України,

Захисник також просив задовольнити клопотання.

Заслухавши прокурора та захисника, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів суд приходить до таких висновків:

Згідно з положеннями ч.1 ст.602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України. При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Враховуючи, що останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 , питання щодо приведення вироку РФ у відповідність до законодавства України відноситься до компетенції Корецького районного суду Рівненської області.

ОСОБА_1 засуджено вироком Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018, з урахуванням ухвали Ростовського апеляційного обласного суду від 06.02.2019 до покарання у вигляді 12 років позбавлення волі; вирок набрав законної сили 06.02.2019 року.

Згідно вироку Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018 громадянина України ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених пунктом "з" частини другої статті 105 (вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині, по найму) та частиною другою статті 222 (незаконне перевезення, зберігання та носіння вогнепальної зброї та боєприпасів, вчинене групою осіб за попередньою змовою) Кримінального кодексу Російської Федерації, та за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань із застосуванням ч.3 ст.69 КК РФ призначено остаточне покарання у вигляді 12 років позбавлення волі в виправній колонії суворого режиму, в строк відбування покарання зараховано строк тримання під вартою з 04.05.2017 року по день набрання вироком законної сили включно, зараховано в строк позбавлення волі з розрахунку один день за один день відбування покарання у виправній колонії суворого режиму з врахуванням положень передбачених ч.3.3 ст.72 УК РФ.

Частиною 2 ст. 222 КК РФ встановлюється відповідальність за вчинення злочину, склад якого відповідає ч.1 ст.263 КК України, тобто за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, за що передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Згідно п «з» частини другої ст.105 КК РФ встановлюється відповідальність за вчинення злочину, склад якого відповідає п.11 ч.2 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, за що передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Таким чином, за умови вчинення аналогічних кримінальних правопорушень на території України, дії засудженого ОСОБА_1 мали бути кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, тобто за носіння, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу, п.11 ч.2 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення.

Під час приведення вироку суду у відповідність із законодавством України, суд керується, пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, яким визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Таким чином, суд під час приведення у відповідність до законодавства України вироку Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018 року не може погіршувати положення засудженого ОСОБА_1 ..

Враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким він засуджений, набрав законної сили, приймаючи до уваги, що було отримано згоду засудженого на його передачу в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальні правопорушення, за вчинення яких було ухвалено вищевказаний вирок, визнаються кримінальними правопорушенням згідно Кримінального Кодексу України, тому суд вважає що є підстави для приведення вироку Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018 року щодо ОСОБА_1 у відповідність із кримінальним законом України.

Оцінюючі встановлені обставини в сукупності,суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018 року, під час приведення зазначеного вироку у відповідність до законодавства України, покарання за вчинення злочинів, передбачених: за ч.1 ст.263 КК України - 3 роки позбавлення волі, що відповідає покаранню, призначеному за це кримінальне правопорушення судом Російської Федерації, п.11 ч.2 ст.115 КК України - 11 років 6 місяців позбавлення волі.

Крім того, при визначенні остаточного покарання засудженому ОСОБА_1 слід керуватись нормами ст. 70 КК України, щодо призначення покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 22.11.2018 року, тобто з дня ухвалення вироку суду. До строку відбуття покарання ОСОБА_1 слід зарахувати строк перебування під вартою (попереднє ув`язнення) з 03.05.2017 року (з урахуванням ухвали Ростовського обласного суду від 06.02.2019 року) до 06.02.2019 року включно.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26.11.2015, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягають ч. 5 ст. 72 КК України у вказаній редакції в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Із вироку Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злочини до 20.06.2017 року.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність зарахування ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі за період з 03.05.2017 по 06.02.2019.

На підставі наведеного, керуючись ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.ст.6,9,11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, ст.ст. 70, 72, 115, 263 КК України, ст.ст.369-372, 376, 602, 603, 609-614 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018 року у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Белокалитвинського міського суду Ростовської області від 22.11.2018 року, яким громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.222, п «з» ч.2 ст.105 КК РФ до покарання у вигляді 12 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму.

Вважати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим:

- за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі,

- за п.11 ч.2 ст.115 КК України до 11 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_1 , остаточне покарання та вважати засудженим до покарання - 12 (дванадцять) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 22.11.2018 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати строк перебування під вартою(попереднє ув «язнення) з 03.05.2017 року по 06.02.2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором, - до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя