Ухвала суду № 96971688, 17.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 травня 2021 року м. Київ № 826/548/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук`янець Д.В., здійснюючи в порядку загального позовного провадження розгляд адміністративної справи

за позовом до про Приватного підприємства "ІНТЕРПЛАСТ" Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267), Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участі:

представника позивача - Шупика А.В.,

представника відповідача - Кравченко О.О.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ІНТЕРПЛАСТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2016 року №№1054140303, 0017041404, 0005241402 та від 28 листопада 2016 року № 0006731402.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2017 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2016 року № 0017041404, № 0005241402 та від 28 листопада 2016 року № 0006731402. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2018 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2017 залишено в силі в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2016 № 1054140303, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн. В іншій частині адміністративну справу № 826/548/17 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 (суддя Вєкуа Н.Г.) адміністративний позов приватного підприємства "ІНТЕРПЛАСТ" задоволено частково, зокрема, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.09.2016 №№0017041404, 0005241402 та від 28.11.2016 №0006731402. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №826/548/17 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2016 №0005241402 та від 28.11.2016 №0006731402 та в частині розподілу судових витрат, а справу направлено в цій частині на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Листом Верховного Суду від 04.08.2020 №826/548/17/45534/20 матеріали справи №826/548/17 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іщуку І.О .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020 адміністративну справу №826/548/17 прийнято до провадження суддею Іщуком І.О. та призначено підготовче провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи №826/548/17 по суті.

Від представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) (надалі - відповідач-2) 26.04.2021 до суду надійшла заява про залучення додаткових матеріалів, в якій представник відповідача-2 просить викликати у судове засідання в якості свідків гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивачем долучено до матеріалів справи копії заяв директора ТОВ "Октобертайм" ОСОБА_2 від 27.04.2015 та директора ТОВ "Рейндей" ОСОБА_3 від 18.05.2015. Зазначені підприємства були контрагентами позивача, з якими останній, на момент виникнення спірних правовідносин, здійснював господарську діяльнясть.

Відповідно до заяви директора ТОВ "Октобертайм" ОСОБА_2 від 27.04.2015, остання, як засновниця і директор, особисто підтверджує поставку товарів Приватному підприємству "Інтерпласт" на загальну суму 922 414 грн, крім того ПДВ - 184,483 грн та оформлення первинних документів на підтвердження постачання, які були підписані особисто нею.

Відповідно до заяви директора ТОВ "Рейндей" ОСОБА_3 від 18.05.2015, останній особисто підтверджує факт поставки товарів на користь ПП "Інтерпласт" на загальну суму 647 695,00 грн та оформлення первинних документів на підтвердження постачання, оскільки організацією даної поставки займався він особисто.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові від 27.07.2020 у справі №826/548/17 зазначив про те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Відсутність товарно-транспортних накладних при оформленні операцій з постачання товару сама по собі дійсно не є самостійною підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Також у вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що через підприємство з фіктивними (формальними) засновниками може вестися цілком правомірна юридична діяльність, яка має відповідні правові наслідки, а тому визнаний у вироку факт фіктивного підприємництва не тягне автоматично за собою скасування всіх результатів відносин із контрагентами. Такий вирок підлягає врахуванню у сукупності із дослідженням усіх складових господарських операцій. Зокрема, з`ясуванню підлягають обставини, чи була особа, стосовно якої прийнято обвинувальний вирок, тією самою особою, яка підписувала документи від імені контрагента позивача, на підставі яких останній сформував витрати та податковий кредит, а також чи збігається період вчинення злочину з періодом, у який було підписано відповідні документи. Саме з`ясування вказаних обставин і було однією з підстав для направлення даної справи Верховним Судом до суду першої інстанції на новий розгляд, проте судами попередній інстанцій під час нового розгляду справи необхідність з`ясування та дослідження таких питань була проігнорована.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року (справа №752/7473/16-к) визнано винним ОСОБА_3 (засновник та директор ТОВ «Рейндей») у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205-1 КК України.

Також вироком Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2016 року (справа № 756/2069/16-к) визнано винною ОСОБА_2 (засновник та директор ТОВ «Октобертайм») у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 205-1 КК України.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першою-другою статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Згідно з статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Рейндей» та ТОВ «Октобертайм» Верховний Суд наголосив на тому, що суди попередніх не з`ясовували, які саме особи та у який період підписували документи від указаних контрагентів, обмежившись лише посиланням на те, що у вироках відсутні конкретні обставини щодо спірних господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що їх підписували.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

Закріплений у статті 9 КАС України принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).

Враховуючи зазначене, беручи до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.07.2020 у справі №826/548/17 суд дійшов висновку про наявність підстав для виклику в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою отримання пояснень відносно спору у даній справі для всебічного і повного з`ясування обставин справи.

Водночас, керуючись положеннями частини четвертої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду, передбачену статтями 384, 385 КК України.

Згідно з частиною третьою статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Керуючись статтями 65, 92, 223, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача-2 про виклик свідків задовольнити.

2. Викликати в якості свідків - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).

3. Наступне судове засідання відбудеться 31 травня 2021 року о 15:00 в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва, за адресою: м. Київ, вул.Болбочана Петра, 8, корпус, 1, зал №9.

4. Роз`яснити свідкам, що відповідно до частини третьої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

5. Попередити свідків про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

6. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Іщук І.О.