Рішення № 96971620, 14.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Київ № 826/17062/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 23.08.2018 №145228 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , видана 13.02.2018 орган, що видав: 8001.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 12.12.2018 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів; від 02.03.2020 - замінено відповідача - Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області; від 02.03.2020 - витребувано у відповідача докази (оскаржуване рішення та докази, які слугували підставою для його прийняття), відкладено підготовче судове засідання; від 03.06.2020 - закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті; від 04.09.2020 - витребувано докази в Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо перетину позивачем кордону та наявності в його закордонному паспорті штемпелів про перетин державного кордону України; від 14.01.2021 - призначено судове засідання та встановлено строки для надання пояснень щодо отриманих судом доказів від Адміністрації Державної прикордонної служби України.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи продовжено в письмовому провадженні.

Підставами позову визначено: необґрунтованість тверджень відповідача про повідомлення позивачем недостовірної інформації про перетин державного кордону України; наявність у закордонному паспорті позивача належних відміток про перетин кордону, зокрема відмітки в паспорті серії НОМЕР_2 про перетин кордону в КПП "Львів" 29.06.2017; розгляд питання про скасування дозволу на імміграцію в Україну без участі позивача, без отримання від нього пояснень.

Відповідач подав до суду відзив про невизнання позову, оскільки відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації АДПС України від 07.05.2018 №54/681 та за даними Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан" зазначений позивачем перетин кордону не здійснювався, а тому позивач незаконно перебував на території України та подав про себе свідомо неправдиві відомості, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

Відповідно до особової справи громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він 12.09.2017 звернувся до Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 6 частин другої статті 4 Закону України "Про імміграцію", підставою зазначено - імміграція дружини.

Згідно з відмітками на заяві про надання дозволу на імміграцію в Україну від 12.09.2017 працівником ОСОБА_2 перевірено підстави та законність перебування в Україні, справжність поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

До матеріалів справи надано копію паспорта серії НОМЕР_2 з відміткою про перетин державного кордону в КПП Львів 29.07.2017.

Головним управлінням ДМС України в м. Києві надано дозвіл на імміграцію в Україні 04.01.2018 №10/145228, відповідно до якого дозвіл виданий громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Республіки Таджикистан, паспортний документ НОМЕР_2 , на підставі пункту 6 частин другої статті 4 Закону України "Про імміграцію", дозволено постійне місце проживання в Україні.

Згідно з висновком про розгляд матеріалів щодо оформлення дозволу на імміграцію громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , затвердженого першим заступником Головного управління ДМС України в м. Києві 31.08.2018 відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації АДПС України від 07.05.2018 №54/681 та за даними Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан" зазначений позивачем перетин кордону не здійснювався, а тому позивач незаконно перебував на території України та подав про себе свідомо неправдиві відомості.

Департамент у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України листом від 03.08.2018 №8001.21.2-21103/80.1 повідомив Головне управління ДМС України в м. Києві та висловив доцільність підтримання наведеного висновку та скасування дозволу на імміграцію та посвідки.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 31.08.2018 №145228 Н (позовній заяві від 23.08.2018 №145228) скасовано дозвіл на імміграцію в України громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до пункту 6 частин другої статті 4 Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 №2491-III (у редакції, чинній станом на час надання позивачу дозволу на імміграцію) квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів - батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти.

До судової справи додано висновок від 04.01.2018 головним спеціалістом Дніпровського ГУ ДМС України в м. Києві Наливайко М.А. про розгляд матеріалів клопотання громадянина Республіки Таджикистану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Таджикистан, паспортний документ НОМЕР_2 про надання дозволу на імміграцію в Україні.

Згідно з висновком від 04.01.2018:

заявник прибув в Україну в місто Київ 29.06.2017 через КПП "Львів" на постійне проживання до дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки Республіки Таджикистан, яка отримала дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання НОМЕР_3 , заявник звернувся до Дніпровського ГУ ДМС України в м. Києві так як проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що на підставі свідоцтва про право власності на житло належить громадянину ОСОБА_4 , який не заперечував проти постійного проживання на території України та місця реєстрації ОСОБА_1 ;

за обліками Генерального секретаріату Інтерполу ОСОБА_1 у міжнародному розшуку не перебував, за даними НЦБ Інтерполу в Україні відсутні відомості кримінального характеру;

в Управлінні Служби безпеки України у м. Києві інформація про підстави для відмови в наданні дозволу на імміграцію відповідно до статті 10 Закону України "Про імміграцію" громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня;

Адміністрація Державної прикордонної служби України не надала відомостей про заборону в`їзду іноземця на територію України;

документи, що дають підстави для відмови у задоволенні прохання громадянина Мухмамеджонова ОСОБА_5 під час розгляду клопотання до Дніпровським РВ ГУ ДМС України в м. Києві, не надходили;

на підставі пункту 6 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію" та "Порядку провадження за їй про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та надання прийнятих рішень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.12.2002 №1983 (Порядок №1983) головним спеціалістом Дніпровського ГУ ДМС України в м. Києві рекомендовано надати дозвіл на імміграцію громадянину Республіки Таджикистан Мухамеджонову ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновок погоджено начальником Дніпровського ГУ ДМС України в м. Києві та затверджено першим заступником начальника ГУ ДМС України в м. Києві.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 31.08.2018 №145228, правовою підставою для скасування дозволу позивачу на імміграцію в Україні зазначено пункти 1, 5 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію", за якими дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність (пункт 1); іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (пункт 5).

До відзиву додано висновок від 31.08.2018 головного спеціаліста відділу з питань постійного проживання іноземців та ОБГ управління у справах іноземців та ОБГ ГУ ДМС України в м. Києві Черненко І. Б., складаного на підставі пунктів 21, 22 Порядку №1983 за наслідками розгляду матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновком від 31.08.2018 встановлено:

12.09.2017 до Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві з приводу дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 6 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію" звернувся громадянин Республіки Таджикистану ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий владою Таджикистану 04.07.2010 терміном дії до 04.07.2018 року). Відповідно до наданих документів заявник перебуває у шлюбі з громадянкою Республіки Таджикистан ОСОБА_3 , 1995 року народження, яка проживає на території України на підставі посвідки на постійне проживання (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у м. Києві від 16.08.2017, посвідка серії НОМЕР_3 , видана УДМС України в Харківській області від 2017);

після проведення визначених міграційним законодавством перевірок 04.01.2018 керівництвом ГУ ДМС України в м. Києві прийнято рішення щодо надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію";

законність свого перебування на території України на момент подачі клопотання про надання дозволу на імміграцію (12.09.2017) іноземець підтвердив копією паспорту серії НОМЕР_2 зі штампом перетину кордону в КПП Львів 29.06.2017, однак відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації АДПС України від 07.05.2018 №54/681 та за даними Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажників, які перетинають державний кордон "Аркан" вказаний перетин кордону ним не здійснювався, тобто іноземець незаконно перебував на території України, та подав про себе свідомо неправдиві відомості та порушив законодавство України з питань перебування на території України іноземців та осіб без громадянства.

З огляду на встановлені у висновку від 31.08.2018 обставини, головним спеціалістом відділу з питань постійного проживання іноземців та ОБГ управління у справах іноземців та ОБГ ГУ ДМС України в м. Києві запропоновано скасувати рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 04.01.2018 про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновок погоджено заступником начальника управління-начальником відділу з питань постійного проживання іноземців та ОБГ та затверджено першим заступником начальника Головного управління ДМС України в м. Києві.

Представником позивача заперечено обставину повідомлення позивачем під час подання заяви про отримання дозволу на імміграцію завідомо недостовірної інформації щодо перетину державного кордону України в КПП Львів 29.06.2017, оскільки такий перетин зафіксовано в паспорті Т710655.

У матеріалах особової справи ОСОБА_1 міститься копія паспорта НОМЕР_2 , відповідно до якої позивач перетинав державний кордон України (Львів НОМЕР_5 ) на в`їзд 29.06.2017 та 11.01.2018, на виїзд - 13.09.09.2017.

Під час розгляду справи, судом ухвалою від 04.09.2020 витребувано докази (інформацію) в Адміністрації Державної прикордонної служби України: чи перетинав ОСОБА_7 29.06.2017, 13.09.2017 та 11.01.2018 державний кордон України та в якому напрямку; підстави для вчинення відмітки про перетин ним кордону в пункті пропуску КПП Львів; чи є відбиток печатки в паспорті Т710655 доказом перетину особою державного кордону України 29.06.2017; прізвище, ім`я, по батькові, звання, посада особи, яка вчинила відбиток печатки в паспорті Т710655 про перетин кордону 29.06.2017; чи відповідає вчинена відмітка 29.06.2017 встановленому зразку.

Листом від 09.10.2020 №826/17062/18/19994/20 Державна прикордонна служба України повідомила суд, що за результатами проведеної перевірки інформації, яка зберігається в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 №472, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2007 за №765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України громадянином Таджикистану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 29.06.2017 по 11.01.2018, в базі даних не виявлено. Інформацію на інші питання відповідно до ухвали від суду від 04.09.2020 не надано.

Відповідно до Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 №1710-VI (у редакції, чинній на час перетину позивачем державного кордону України):

перевірка документів - дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, а також дослідження за результатами оцінки ризиків документів, що стосуються транспортних засобів, вантажів (пункт 14 статті 1);

прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів (частина перша статті 2);

прикордонний контроль включає перевірку документів (пункт 1 частини четвертої статті 2);

прикордонний контроль забезпечується шляхом створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в`їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних (пункт 3 частини п`ятої статті 2);

прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів здійснюються в пунктах пропуску через державний кордон (пункт 1 частини першої статті 5);

перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом (частина перша статті 6);

прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем (частина четверта статті 6);

паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (частина перша статті 7);

уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі виїзду з України за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України (пункти 1, 2 частини третьої статті 8);

відмітка про перетинання державного кордону проставляється в паспортних документах іноземців, осіб без громадянства (пункт 1 частини першої статті 12).

За змістом наведених норм під час перетинання державного кордону України іноземець проходить прикордонний контроль, який передбачає здійснення паспортного контролю під час, якого встановлюється особа іноземець, перевіряється дійсність паспортного документа та наявність заборон на перетин кордону. При цьому проставляється відмітка в паспортному документі особи.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України додано до листа від 15.09.2020 №01.14-11700/0/6-20 "Порядок проставлення відміток про перетинання державного кордону України", затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.01.2011 №22, відповідно до якого печатки проставлені в паспорті позивача відповідають взірцю наведеному в наказі.

Згідно з Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 №472 "Про затвердження Положення про базу даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2007 за №765/14032 забезпечення внесення достовірних відомостей про осіб, які перетинають державний кордон України, до Бази даних осіб із документів на право виїзду з України та в`їзду в Україну, паспорта громадянина України та інших джерел документованої інформації покладено на Державну прикордонну службу України.

На думку суду, наведене правове регулювання та встановлені обставини дають підстави для висновку, що відсутність у відповідних базах даних інформації про перетин позивачем кордону 29.06.2017 не є достатнім доказом для висновку про повідомлення позивачем завідомо недостовірної інформації, перебування на території України без правових підстав. При цьому суд ураховує, що Адміністрація Державної прикордонної служби України не надала суду витребуваної інформації щодо причин проставлення в паспорті позивача відмітки про перетин кордону, прізвище посадової особи, яка здійснювала паспортний контроль, що унеможливило суду встановити обставини вчинення відповідної відмітки. Крім, того пунктом 1 частини першої статті 12 Закону України "Про прикордонний контроль" передбачено проставлення відмітки про перетин кордону, що було встановлено судом під час судового розгляду адміністративної справи.

Також суд вважає, що відповідачем порушено вимоги частини другої статті 2 КАС України в частині дотримання відповідачем під час прийняття оскаржуваного в частині врахування всіх обставин, які необхідно було врахувати під час прийняття такого рішення (пункт 3), дотримання принципу розсудливості (пункт 6) та принципу пропорційності (пункт 8), права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9).

Як установлено відповідачем під час вирішення питання про надання позивачу дозволу на імміграцію, він одружений з ОСОБА_9 , наведене також підтверджується свідоцтвом про шлюб від 16.08.2017 серії НОМЕР_4 . Відповідачем установлено, що дружина позивача постійно проживає в Україні.

На думку суду, наведена обставина підлягала обов`язковій оцінці відповідачем під час вирішення питання про наявність підстав для скасування дозволу позивачу на імміграцію, оскільки після скасування такого дозволу позивач мав би залишити територію України. Суд зауважує, що під час розгляду питання про надання дозволу на імміграцію посадовою особою відповідача здійснювався запит до Адміністрації Державної прикордонної служби України, однак інформація про наявність інформації в базах даних про перетин кордону позивачем не вимагалась. Виправляючи власні недоліки, відповідач повинен був діяти розсудливо. Неврахування цієї обставини може мати наслідком роз`єднання сім`ї, що, за відсутності інших обставин, є неспівмірним з відсутністю в базах даних інформації про перетин позивачем кордону, що судом визнано недостатнім доказом для висновку про повідомлення позивачем недостовірної інформації про перетин кордону на підстав відмітки в паспорті та перебування на території України без достатніх правових підстав. Крім того, позивач був позбавлений права взяти участь у розгляді власного питання, яке є важливим для нього, стосується його приватного, сімейного життя.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно підлягає визнанню протиправним та скасуванню рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 31.08.2018 №145228 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , видана 13.02.2018.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (квитанція від 03.12.2018 №655). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 31 серпня 2018 року №145228 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , видана 13 лютого 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Позивач - ОСОБА_7 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код 42552598, місцезнаходження: 02152, місто Київ, вулиця Березняківська, будинок 4-А).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець